Постанова № 25137147, 03.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4617/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 03.05.2012 № 1951/10/10-013)

ОСОБА_2 (довіреність від 04.04.2012 № 464/10/19-040)

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 11.08.2011 № 80)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

до державного підприємства «Антрацит»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 6833444,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Антрацит» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 6833444,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство «Антрацит» знаходиться на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби як платник податків.

Державне підприємство «Антрацит» самостійно податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Державне підприємство «Антрацит» подало відзив на адміністративний позов від 27 червня 2012 року № 09/522 (арк. справи 34-35). У відзиві відповідач зазначив, що проти заявлених позовних вимог не заперечує, оскільки підприємство дійсно має заборгованість у розмірі 6833444,00 грн. Проте, фінансове становище державного підприємства «Антрацит» на сьогодні не дозволяє у повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед бюджетом, робітниками, постачальниками у зв'язку з тим, що підприємство є планово-збитковим та отримує державну підтримку на собівартість.

Так, станом на 21 червня 2012 року державне підприємство «Антрацит» має податкову заборгованість перед бюджетом - 16 млн. 025 тис. грн. 70 коп., заборгованість перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві - 22 млн. 482 тис. грн. та пеня - 6 млн. 302 тис. грн., заборгованість перед Антрацитівським міськрайцентром зайнятості - 4 млн. 337 тис. грн., заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області - 44 млн. 119 тис. грн., у тому числі за списком № 2 на суму 2 млн. 024 тис. грн., по регресним позовам - 321,0 тис. грн., штрафні санкції та пеня - 13 млн. 356 тис. грн.

Станом на 01 червня 2012 року державне підприємство «Антрацит» має кредиторську заборгованість перед підприємствами-контрагентами за поставлені товари, надані послуги та виконані роботи в сумі 193 млн. 724 тис. грн. Майно підприємство заходиться у податковій заставі. Згідно балансу на 31 березня 2012 року відповідач має кредиторську заборгованість на загальну суму 662 млн. 116 тис. грн.

З приводу спроможності виконання погашення існуючої заборгованості, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Луганської області від 18 травня 2011 року з приватного підприємства «Офра» на користь державного підприємства «Антрацит» стягнуто борг в сумі 27786000,00 грн., 3 відсотка річних в сумі 1865742,85 грн., інфляційні нарахування в сумі 7640050,00 грн., витрати по державному миту в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Всього за рішенням було стягнуто заборгованості на суму 37317528,85 грн., про що видано наказ від 31 травня 2011 року № 4/52/2011 про примусове виконання рішення.

Таким чином, при стягненні заборгованості з приватного підприємства «Офра» за рішенням суду від 08 травня 2011 року державне підприємство «Антрацит» матиме можливість погашати заборгованість згідно наданого графіку погашення заборгованості.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано довідку про стан заборгованості державного підприємства «Антрацит» перед Фондами соціального страхування станом на 01 червня 2012 року, довідку від 27 червня 2012 року № 09/520 про стан заборгованості до бюджету, довідку від 27 червня 2012 року № 09/521 про стан кредиторської заборгованості, баланс на 31 березня 2012 року з розшифровкою, заяву про примусове виконання рішення від 22 травня 2012 року № 09/322, наказ про примусове виконання рішення від 31 травня 2011 року № 4/52/2011 (арк. справи 36-45).

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить встановити порядок виконання рішення про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 6833444,00 грн. протягом 84 (вісімдесят чотирьох) календарних місяців починаючи з 20 липня 2012 року по 20 грудня 2012 року включно рівними частинами, щомісячно у розмірі 100000,00 грн., з 20 січня 2013 року по 20 червня 2019 року включно рівними частинами, щомісячно у розмірі 79915,94 грн., крім червня 2019 року, в якому до сплати підлягає 79916,62 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби відзивом від 03 липня 2012 року № 5236/10/10-013 на заяву про порядок та спосіб виконання судового рішення не заперечує проти встановлення порядку та способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочки виконання судового рішення у сумі 6833444,00 грн. протягом 84 календарних місяців згідно наданого графіка (арк. справи 47).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Державне підприємство «Антрацит» як платник податків знаходиться на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 10 березня 2011 року № 40/29-011 (арк. справи 9).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України державне підприємство «Антрацит» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру 322260612028, про що свідчить свідоцтво від 22 березня 2011 року № 100329566 (арк. справи 18).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України державне підприємство «Антрацит» подало до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року від 17 травня 2012 року № 9027393986, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 6833444,00 грн. (арк. справи 22-23).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України державне підприємство «Антрацит» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 6833444,00 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків з бюджетом за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року, згідно якого за відповідачем за вказаний період рахується недоїмка у розмірі 9144053,56 грн. та пеня - 71112,26 грн., та зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 24, 48).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податковим органом державному підприємству «Антрацит» було вручено першу податкову вимогу від 05 жовтня 2001 року № 1/36 та другу податкову вимогу від 08 листопада 2001 року № 2/194 (арк. справи 19, 20).

Оскільки перша податкова вимога від 05 жовтня 2001 року № 1/36 та друга податкова вимога від 08 листопада 2001 року № 2/194 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство «Антрацит» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 6833444,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 6833444,00 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням клопотання відповідача, відсутністю заперечень з боку позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання даного судового рішення шляхом розстрочення державному підприємству «Антрацит» сплати в доход Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6833444,00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять три тисячі чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) строком на 84 (вісімдесят чотири) календарних місяців, починаючи з липня 2012 року, та визначивши у період з 20 липня 2012 року по 20 грудня 2012 року включно до сплати рівними частинами по 100000,00 грн. (сто тисяч гривень нуль копійок) щомісячно, у період з 20 січня 2013 року по 20 червня 2019 року включно до сплати рівними частинами по 79915,94 грн. (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень дев'яносто чотири копійки) щомісячно, крім червня 2019 року, в якому до сплати підлягає 79916,62 грн. (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень шістдесят дві копійки).

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 липня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Антрацит» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 6833444,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути в доход Державного бюджету України кошти державного підприємства «Антрацит» (ідентифікаційний код 32226065, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38) в сумі 6833444,00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять три тисячі чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість.

Розстрочити державному підприємству «Антрацит» сплату в доход Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6833444,00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять три тисячі чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) строком на 84 (вісімдесят чотири) календарних місяців, починаючи з липня 2012 року, та визначивши у період з 20 липня 2012 року по 20 грудня 2012 року включно до сплати рівними частинами по 100000,00 грн. (сто тисяч гривень нуль копійок) щомісячно, у період з 20 січня 2013 року по 20 червня 2019 року включно до сплати рівними частинами по 79915,94 грн. (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень дев'яносто чотири копійки) щомісячно, крім червня 2019 року, в якому до сплати підлягає 79916,62 грн. (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень шістдесят дві копійки).

Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби провести розстрочення у картці особового рахунку державного підприємства «Антрацит» з податку на додану вартість у розмірі 6833444,00 грн. (шість мільйонів вісімсот тридцять три тисячі чотириста сорок чотири гривні нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова буде складена у повному обсязі 09 липня 2012 року.

СуддяТ.І. Чернявська