Постанова № 25136909, 03.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5051/2012

17 год. 20 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Захарової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Державної податкової служби Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації - Сєвєродонецьк» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 34016,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації - Сєвєродонецьк» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 34016,00 грн. Подання обґрунтовано тим, що за підприємством виник податковий борг у сумі 34016,00 грн. у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на додану вартість за декларацією від 20.06.2012 № 9035149856 за податковий період - травень 2012 року. Податковим органом на адресу боржника було направлено податкову вимогу від 03.01.2012 № 7 на загальну суму 10661,22 грн. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 02.02.2012 внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» за № 34778476. Податкове зобов'язання у встановлений законом строк боржником не було сплачено.

У судове засідання представник заявника не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти заявлених вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом установлено, що ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18.07.2006, номер запису про державну реєстрацію 1 383 102 0000 001743 (арк. справи 7-9).

ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16634456 (арк. справи 11), та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 19.07.2006 (арк. справи 10).

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» подало до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року від 20.06.2012 № НОМЕР_1, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 34016,00 грн. (арк. справи 14-15).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.06.2012 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 02.07.2012 податковий борг з податку на додану вартість у сумі 34016,00 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується карткою «Борг» (арк. справи 18) та зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 19).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області Товариству з обмеженою відповідальністю «Управління механізації - Сєвєродонецьк» було направлено податкову вимогу від 03.01.2012 № 7 з повідомленням про податковий борг в сумі 10661,22 грн. (арк. справи 12).

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію податкової застави майна згідно акту опису від 01.02.2012 № 12/24-071 ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» (арк. справи 13).

Внаслідок того, що ТОВ «Управління механізації - Сєвєродонецьк» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у сумі 34016,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів у сумі 34016,00 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Державної податкової служби Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації - Сєвєродонецьк» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 34016,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації -Сєвєродонецьк»(код за ЄДРПОУ 34434595) на користь Державного бюджету України (р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909) на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 34016,00 грн. (тридцять чотири тисячі шістнадцять грн.) з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

У відповідності з частиною сьомою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 03 липня 2012 року.

СуддяІ.О. Свергун