Постанова № 25136562, 04.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 року 2а-955/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах

держави в особі Васильківської об’єднаної державної податкової

інспекції у Київській області

до

комунального підприємства «Гребінківське житлово-комунальне

господарство»

про

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Гребінківське житлово-комунальне господарство»(надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 73074,00 грн., пені по податку на додану вартість у розмірі 1461, 23 грн. та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 274, 48 грн. Загалом - 74809, 71 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 відкрито скорочене провадження у даній справі.

Прокурор, позивач та відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку скороченого провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с.47-47, 60).

3 липня 2012 року до Київського окружного адміністративного суду надійшли заперечення відповідача на адміністративний позов.

Як вбачається із наданих заперечень, відповідачем визнається факт наявності заборгованості зі сплати податків та зборів у розмірі 74809, 71 грн. Поряд із цим, відповідач зазначає, що податковий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з комунального підприємства лише після направлення до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, подання, зміст якого визначений у статті 96 Податкового кодексу України. Водночас, відповідач вказує на відсутність пропозиції з боку податкового органу щодо розстрочення податкового боргу та наголошує на тому, що відповідач є комунальним підприємством, у зв’язку з чим просить суд розстрочити виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 20.06.2008 та перебуває на податковому обліку у Васильківській об’єднаній державній податковій інспекції у Київській області.

Податковий борг виник у таких сумах і з таких підстав:

580, 85 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за грудень 2010 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19.01.2011 № 34745;

7547, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за січень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 21.02.2011 № 3858;

7301, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 18.03.2011 № 6959;

8310, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за березень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19.04.2011 № 14584;

6795, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2011 № 17955;

8157, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за травень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 17.06.2011 № 19244;

8954, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за червень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 15.07.2011 № 22067;

7587, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за липень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 08.08.2011 № 24468;

6729, 00 грн. –заборгованість зі сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року, яка виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 16.09.2011 № 27096;

2108, 57 грн. –заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення –рішення від 24.01.2011 № 0000341530/0;

7336, 58 грн. –заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення –рішення від 24.01.2011 № 0000351530/0;

1668, 00 грн. –заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення –рішення від 20.06.2011 № 000155153/0;

1461, 23 грн. –заборгованість зі сплати пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податку на додану вартість;

152, 22 грн. –заборгованість зі сплати збору за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яка виникла на підставі податкового розрахунку за І квартал 2011 від 27.05.2011 № 18319;

122, 26 грн. –заборгованість зі сплати збору за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, яка виникла на підставі податкового розрахунку за ІІ квартал 2011 від 15.07.2011 № 22069.

Як вбачається з розрахунку податкової заборгованості відповідача (а.с.10) та карток особових рахунків (а.с.49-58), у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 73074,00 грн., пені по податку на додану вартість у розмірі 1461, 23 грн. та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 274, 48 грн. Загалом - 74809, 71 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач протягом тривалого часу має заборгованість перед бюджетом, позивачем було направлено відповідачу податкові вимоги від 04.11.2009 № 1/513 та від 09.12.2009 № 2/564, які отримані відповідачем, відповідно 04.11.2009 та 15.12.2009, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на копії корінця податкової вимоги та копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявних у матеріалах справи (а.с.38-39).

Як встановлено судом, відповідачем не заперечується факт наявності вказаної суми податкового боргу, проте з урахуванням посилання відповідача на недотримання позивачем вимог статті 96 Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно підпункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Визначення податкового боргу наведено у підпункті 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Обов'язок сплати податків платником податків передбачений у підпункті 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначено статтею 96 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

З аналізу вищевказаної норми права вбачається, що обов'язок податкового органу на звернення до органу місцевого самоврядування з поданням в порядку статті 96 Податкового кодексу України виникне лише за наявності двох умов: у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Належних та допустимих доказів того, що позивачем проводилась процедура продажу внесеного у податкову заставу майна відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зверненню в порядку статті 96 Податкового кодексу України має передувати податкова застава майна та відповідне звернення до органу управління майном, в той час, як у даному випадку податковий орган звернувся з адміністративним позовом безпосередньо до відповідача відповідно до положень статті 20 Податкового кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі визначені у статті 263 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, питання щодо розстрочення виконання судового рішення у даній справі може бути вирішено після прийняття судового рішення та за наявності обставин і обґрунтованих підстав, що ускладнюють його виконання.

З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі, оскільки вважає її передчасною.

На час прийняття рішення у даній справі доказів про оскарження у судовому порядку податкових вимог та податкових повідомлень-рішень, а також сплати бору, суду не надано.

При прийнятті постанови в порядку скороченого провадження суд враховує положення наступних нормативно –правових актів: статті 67 Конституції України, пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-XII, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20, статей 35, 41, 46, 54, 57, 188, 193, 200, 203, 262, 263 Податкового Кодексу України.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 112, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Гребінківське житлово-комунальне господарство» (ідентифікаційний код 35803738) на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 34124999700176, одержувач ГУДКУ у Київській області, ЗКПО 34074109, Банк ГУДКУ у Київській області МФО 821018 (код платежу 14010100) податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 73074,00 грн., пені по податку на додану вартість у розмірі 1461, 23 грн. та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 274, 48 грн. Загалом - 74809 (сімдесят чотири тисячі вісімсот дев’ять) грн. 71 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.