Постанова № 25136457, 18.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року Справа № 0870/3164/12

За позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»

2. Державного реєстратора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Дунаєвої Світлани Миколаївни

про визнання протиправним і скасування рішення від 19.10.2011 та зобов'язання вчинити певні дії,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (довіреність №5753 від 01.11.2011)

ОСОБА_4 (довіреність від 05.12.2011)

від відповідача -1 - ОСОБА_5 (довіреність ;№ 19169 від 07.12.2011)

від відповідача -2 - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» та Державного реєстратора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Дунаєвої Світлани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача - 2 від 19.10.2011 за вих.. № 564, в частині поновлення штампу «самочинно побудовано», на підставі заяви та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26.10.2010 у справі № 22-4198/2010 року, а також про зобов'язання відповідача - 1 скасувати поновлений відповідачем - 1 штамп «самочинно побудовано».

17.05.2012 судом, на підставі ст.ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі №0870/3164/12 та призначено судове засідання на 05.06.2012. Розгляд справи було відкладено на 18.06.2012.

У засіданні 18.06.2012, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представники позивача підтримали заявлені вимоги і з підстав, викладених в позовній заяві просять задовольнити їх у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування своїх доводів посилаються на наступне, Рішенням реєстратора ОП ЗМБТІ Дунаєвою С.М. (вих.№564 від 19.10.2011 року), ОСОБА_6 відмовлено у скасуванні зареєстрованого права власності на підставі рішення апеляційного суду. Проте, реєстратор Дунаєва С.М. - на підставі заяви ОСОБА_6 та рішення апеляційного суду, поновила штамп «самочинно побудовано», про що зазначено в останньому абзаці оскаржуваного рішення реєстратора БТІ. Державний реєстратор ТОВ ЗМБТІ Дунаєва С.М. поновила штамп «самочинно побудовано», чим фактично зробила поворот виконання рішення суду, що згідно ст.380 ППК належить до повноважень суду, який (суд) відмовив ОСОБА_6, у повороті у зв'язку з відсутністю законних підстав.

Відповідно, поновивши штамп «самочинно побудовано» у відношенні об'єктів нерухомості, які, як зазначає позивачка вона купила за нотаріальним договором купівлі-продажу до прийняття рішення апеляційним судом, державний реєстратор ТОВ ЗМБТІ Дунаєва С.М. поступила незаконно, позбавивши її права власності та порушивши його всупереч ст.41 Конституції України, шляхом поновлення штампу «самочинно побудовано», в позасудовому порядку.

Відповідачі позов не визнали, про що надали суду письмові пояснення. В обґрунтування доводів вказали, що для приведення матеріалів інвентаризаційно-реєстраційних справ у відповідність з наявними в цих справах документами реєстраторами здійснюється як анулювання так і відновлення штампів «самочинно побудовано» на підставі представлених документів.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затв. наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за № 157/6445), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Вказане свідчить, що КП з технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 зазначеного вище Тимчасового положення, до компетенції державних реєстраторів віднесено повноваження щодо прийняття рішення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно чи про відмову в реєстрації такого права власності.

Приписами ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.04 № 1952, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави та ін.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та п.3.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстратор у межах своїх повноважень приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:

заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 (позивачка у даній справі) є власником житлового будинку літ.А з господарськими спорудами та будівлями (літ.А1-2, С, Ц, Т. Ч. 111), за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний будинок, позивачка придбала за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 28.05.2010 року, р.№2094 у ОСОБА_7

ОСОБА_7 купила вказаний будинок у ОСОБА_8, за договором купівлі-продажу від 27.04.2010 року, р.№491.

ОСОБА_8 будинок належав на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2009 року (додаткове рішення від 16.10.2009 року), по справі №2-2172/09. Зазначеним рішенням суду, було припинено право власності ОСОБА_8. на 7/25 частин домоволодіння (фактично житловий будинок літ.А, з господарськими будівлями та спорудами), який належав ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу від 29.01.1997 року, р.№2-181.

Не погоджуючись з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2009 року, відповідач по справі районного суду ОСОБА_6, оскаржила його до суду апеляційної інстанції. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 26.10.2010 року, справа №22-4198/10, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя скасоване, провадження у справі закрито.

Таким чином, рішення районного суду на підставі якого ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_7 купила, житловий будинок - скасоване. Але, на час його скасування (26.10.2010 року), право власності на будинок, вже було зареєстроване за позивачкою, з 28.05.2010 року, що підтверджується витягом з реєстру правочинів №8584598 та реєстрацією права власності за позивачкою у БТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію №26275212 від 01.06.2010 року.

Посилаючись на рішення апеляційного суду від 26.10.2010 року відповідач по справі Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 (вона ж апелянт) звернулася до ОП ЗМ БТІ, з заявою про скасування права власності на самочинно побудоване майно.

Рішенням реєстратора ОП ЗМБТІ Дунаєвою С.М. (вих.№564 від 19.10.2011 року), ОСОБА_6 відмовлено у скасуванні зареєстрованого права власності на підставі рішення апеляційного суду. Проте, реєстратор Дунаєва С.М. - на підставі заяви ОСОБА_6 та рішення апеляційного суду, поновила штамп «самочинно побудовано», про що зазначено в останньому абзаці оскаржуваного рішення реєстратора БТІ.

На запит позивачки, ТОВ ЗМБТІ надано довідку від 20.02.2012 року №3365, якою підтверджено реєстрацію за нею житлового будинку літ.А, а також підтвердило поновлення статусу «самочинно побудовано» відносно будівель літ.А1-2, літ.Т, літ.С та літ.Ц, які позивачка придбала у ОСОБА_7 за нотаріально посвідченим договором.

Відповідного до п.п.3.1 п.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди. Під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, над підвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; опалення, вентиляція, водопровідно-каналізаційне обладнання, газифікацій не і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо.

Відповідно до п. 4.1. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.01.2003 р. № 7/5 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р. за № 67/7388), для здійснення реєстрації об'єкта нерухомого майна до Реєстру прав необхідно внести інформацію про тип та призначення нерухомого майна, загальну площу об'єкта майна, склад нерухомого майна, матеріали стін, розмір загальної (а у разі наявності і житлової) площі об'єкта нерухомості та інше.

Реєстрація права власності проводиться після технічної інвентаризації об'єкта власності, права щодо якого підлягають реєстрації. Записи про нерухоме майно в Реєстрі прав власності містять опис нерухомого майна отриманий в порядку технічної інвентаризації п.3.6, п.4.1.1 Тимчасового положення).

На виконання пнриписів чинного законодавства, відповідачем на підставі рішення Комунарського районного суду від 06.07.2009р. справа №2-2173/09 за ОСОБА_8 було зареєстровано право власності на самочинно побудовані об'єкти нерухомого майна за адресою:АДРЕСА_1 на житловий будинок літ.А.

Тобто вказане рішення суду було підставою для анулювання реєстратором ТОВ "ЗМБТІ" штампу самовільного будівництва на об'єкти нерухомості за вказаною адресою, а саме: житлову прибудову літ.А'-2, гараж літ.Т, сарай літ.С, сарай літ.Ц.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 26.10.2010р. справа №22-4198/2010р. було скасовано рішення Комунарського районного суду від 06.07.2009р. справа №2-2173/09 (яке було підставою для скасування штампів про самочинне будівництво).

Дійсно, якщо проаналізувати чинне законодавство то вбачається, що жодним з нормативно-правових актів не надано повноважень державним реєстраторам БТІ на поновлення штампів «самочинно побудовано». Більше того, державним реєстраторам БТІ також не надано повноважень для анулювання штампів «самочинно побудовано».

Однак, в даному випадку реєстратором БТІ, на підставі рішення Комунарського районного суду від 06.07.2009р. справа №2-2173/09, як було зазначено вище, спочатку було анульовано штамп «самочинно побудовано», а в подальшому його відновлено у зв'язку із скасуванням цього рішення Апеляційним судом Запорізької області (рішення від 26.10.2010р. справа №22-4198/2010р.).

Тобто, з викладеного можна дійти висновку, що у разі, якщо штамп «самочинно побудовано» відновлено незаконно за рішенням суду, то виходить, що раніше цей же штамп реєстратором БТІ було таким же чином незаконно і анульовано за іншим рішенням суду.

Крім того, суд зауважує на тому, що для приведення матеріалів інвентаризаційно-реєстраційних справ у відповідність з наявними в цих справах документами реєстраторами здійснюється як анулювання так і відновлення штампів «самочинно побудовано» на підставі представлених документів.

Відповідно до ч.2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з викладеним, у суду відсутні правові підстави для визнання незаконними дій Державного реєстратора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Дунаєвої Світлани Миколаївни та відповідно прийнятого нею рішення від 19.10.2011 за вих.. № 564, щодо поновлення штампу «самочинно побудовано», на підставі заяви та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26.10.2010 у справі № 22-4198/2010 року, а відповідно і відсутні підстави для зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» скасувати поновлений штамп «самочинно побудовано».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Позивач не обґрунтував та не довів суду якими саме незаконними діями відповідач за цим позовом порушив його права або законні інтереси.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними зібраними у справі доказами, а тому є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Дунаєвої Світлани Миколаївни від 19.10.2011 за вих.. № 564, в частині поновлення штампу «самочинно побудовано», на підставі заяви та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 26.10.2010 у справі № 22-4198/2010 року, а також про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» скасувати поновлений штамп «самочинно побудовано» відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 10.07.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко