Постанова № 25135964, 11.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7004/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О.В.

при секретарі Проніна Д.С.

з участю:

прокурора: Вартанової О.М.,

представника позивача: Шабанової О.В.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Краматорська в інтересах держави в особі Краматорського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1336,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Краматорська в інтересах держави в особі Краматорського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_2 (далі відповідач або ОСОБА_2) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1336,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2. перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 06.04.2011 року по 31.05.2011 рік в сумі 1336 грн. 50 коп.

За результатами обміну інформації з державним реєстратором, отриманої в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, було виявлено, що відповідач в період перебування на обліку у Краматорському центрі зайнятості виконувала роботи на ПП «Ладіс» за цивільно-правовим договором № 340 від 06.04.2011 по 30.04.2011 року та працювала на приватному підприємстві «Ладіс» з 04.05.2011 р. по 01.08.2011 р., тобто в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної.

Позивач просив стягнути зі ОСОБА_2 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 1336,50 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав, що з огляду на те що відповідачка була працевлаштована та отримувала дохід, вона не мала права на реєстрацію як безробітна та на отримання допомоги по безробіттю

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Згідно ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справи, за адресою місцезнаходження, вважається що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку

правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" № ХІІ від 05.11.91 прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ч.2 ст.60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, ОСОБА_2, перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 06.04.2011 року по 31.05.2011 рік в сумі 1336 грн. 50 коп.

Краматорським міським центром зайнятості згідно наказу №НТ101206 від 06.12.2010 року, ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю (а. с. 5-6).

Краматорським міським центром зайнятості при перевірці обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_2 під час перебуванні на обліку як безробітна та отримання допомоги по безробіттю, виконувала роботи за цивільно-правовим договором № 340 від 06.04.2011 р., термін дії договору з 06.04.2011 р. по 30.04.2011 р. Також відповідачка працювала на підприємстві з 04.05.2011 р. по 01.08.2011 р. (а. с. 7).

Так, відповідно до довідки цивільно-правового договору № 340 від 06.04.2011 р. ОСОБА_2 виконувала роботи на ПП «Ладіс» з 06.04.2011 р. по 30.042011 р. (а.с.11).

Також відповідачка - ОСОБА_2 згідно наказу № 1 від 04.05.2011 р. працювала на ПП «Ладіс» з 04.05.2011 р. по 01.08.2011 р. (а. с. 20).

З наданих позивачем доказів вбачається, що у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна ОСОБА_2 була працевлаштована та отримувала дохід.

Відповідно до пункту б) частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон) до зайнятого населення належать громадяни що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Натомість, згідно зі ст..2 Закону 803, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533, покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання

соціальних послуг.

Підпунктом 5 п. 5.5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності",

затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону № 1533 визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка не виконала покладеного на неї обов'язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, та у зв'язку з цим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст..94 КАС України, судовий збір з відповідача стягненню не підлягає.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора міста Краматорська в інтересах держави в особі Краматорського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1336,50 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає за адресою, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1 на користь Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який знаходиться за адресою 84333, м. Краматорськ, вул. Рум'янцева, 4, код ЄДРПОУ 23419575 незаконно отриману допомогу на випадок безробіття в розмірі 1336 (одна тисяча триста тридцять шість) гривень 50 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її проголошено в судовому засіданні в присутності прокурора та представника позивача 11 липня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.