Рішення № 2513141, 01.10.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 жовтня 2008 р. Справа 13/112-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні продукти" (02660, вул. М. Раскової, 11, оф. 802, м. Київ, код 30727087)

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і/номер НОМЕР_1)

про стягнення 53931,95 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Подобна Т.М., за дорученням

відповідача :ОСОБА_2 за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.07.08 р. суддеюТісецьким С.С. порушено провадження по справі № 13/112-08 та призначено розгляд справи на 23 липня 2008 р.

Ухвалою суду від 23 липня 2008 року розгляд справи відкладено на 01 жовтня 2008 р.

Розпорядженням голови суду від 24 вересня 2008 р. справу передано на розгляд судді Мельнику П.А.

Суддею Мельником П.А. прийнято справу № 13/112-08 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 01.10.2008 року.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково, тільки в сумі основного боргу, нарахування штрафних санкцій вважає незаконним.

З пояснень представників позивача та відповідача та наданих матеріалів суд вбачає таке:

05.01.2006 року між ТОВ "Екологічні продукти" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була підписана дистриб'юторська угода № 0100/Е/01/П/12К.

Відповідно до п.п.1.1,1.2 угоди підприємство зобов'язується передати дистриб'ютору сири тверді сичужні у порядку, передбаченому умовами угоди № 0100/Е/01/П/12К.

Згідно п. 2.1 дистриб'ютор зобов'язується здійснити 100 % оплату за отриманий товар протягом 15 календарних днів з дати поставки товару, вчасно оплачувати товар.

Позивачем було вчасно, в установлені та обумовлені строки поставлено сири тверді сичужні в асортименті, які були замовлені відповідачем.

Всього було поставлено товару на загальну суму 72 108 грн., у тому числі ПДВ 12 018 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН - 0001502 від 05.09.2006 р. - на суму 36 353, 16 грн.; № РН - 0001594 від 15.09.2006 року - на суму 35 755,67 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 33 167,92 грн. Тому борг відповідача перед позивачем становить 38 940,91 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 14 від 29.01.2007 р. з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена без задоволення.

Відповідно до умов договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 13 297 ,89 грн. та штраф в розмірі 1168,22 грн. Відповідно до чинного законодавства відповідачу нараховано інфляційні в розмірі 524,93 грн. Всього заборгованість відповідача становить 53 931,95 грн.

Наведене стверджується:

- дистриб"ютерською угодою № 0100/Е/01/П/12К від 05.01.2006 року.

- видатковими накладними № РН - 0001502 від 05.09.2006 р. - на суму 36 353, 16 грн.; № РН - 0001594 від 15.09.2006 року - на суму 35 755,67 грн.;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи;

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті товару відповідачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення 38 940,91 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 250 ГК України господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 6.3 угоди у випадку прострочення оплати товару, дистриб'ютор сплачує підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості продукції за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку, що позивачем допущено помилку при нарахуванні 13 297,89 грн. пені.

Здійснивши перерахунок вказаної суми судом встановлено, що стягненню підлягає

3 531,35 грн., в сумі 9 766, 54 грн. слід відмовити.

Відповідно до п. 6.4 дистриб"юторської угоди - дистриб'ютор, що прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити підприємству 3% річних від суми заборгованості.

Наведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 3% річних відповідає вимогам договору та чинному законодавству, тому сума в розмірі 1168,22 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції відповідає законодавству, а тому позовні вимоги в частині стягнення 524,93 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

З огляду на наведене позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути 38 940,91 грн. заборгованості, 3531,35 грн. пені; 1168,22 грн. штраф в розмірі 3% від суми заборгованості; 524,93 грн. інфляційних втрат. В стягненні 9 766,54 грн. пені слід відмовити. Понесені позивачем судові витрати відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 78, 80 п. 4, 82, 83 п. 5, 84, 115, 116 ГПК України,- 525,526, ч. 2 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і/номер НОМЕР_1, , номер свідоцтва про реєстрацію платника податку НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні продукти" (02660, вул. М. Раскової, 11, оф. 802, м. Київ, код 30727087, п/р НОМЕР_3 в ВАТ "український професійний банк" м. Київ, МФО 300205, свідоцтво НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_4) 38 940,91 грн. заборгованості, 3531,35 грн. пені; 1168,22 грн. штраф в розмірі 3% від суми заборгованості; 524,93 грн. інфляційних втрат; 540 грн. витрат на сплату державного мита; 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні стягнення 9 766,54 грн. пені відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  03 жовтня 2008 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу