Рішення № 25127709, 27.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/44/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.12 Справа № 5009/2012/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а)

до Управління служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 62)

про стягнення 482 061 грн. 97 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 19/27н від 03.01.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 59/11-847 від 25.06.2012р.

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Управління служби безпеки України в Запорізькій області 482 061 грн. 97 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 30.05.2012р., справу № 5009/2012/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 31.05.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2012/12, присвоєно справі номер провадження 27/44/12 та призначено судове засідання на 27.06.2012р.

27.06.2012р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги в частині стягнення 482 061 грн. 97 коп. визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив та просить суд розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців, у зв'язку із недофінансуванням з Державного бюджету та скрутним фінансовим становищем.

Позивач не заперечив проти розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців, про що зазначив у заяві відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Рішенням Запорізької міської ради "Про створення Комунальних підприємств теплових мереж" від 11.01.2002 року № 17 створено Концерн "Міські теплові мережі".

Основним предметом діяльності Концерну "Міські теплові мережі" є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут (п. 2.1, 2.2 статуту МТМ).

Концерн "Міські теплові мережі" відповідно до Закону України "Про природні монополії" відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", позивач не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії за наявності технічної можливості.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Господарським судом встановлено, що 01.04.2007р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (теплопостачальна організація) та Управлінням служби безпеки України в Запорізькій області (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно п. 6.6.1 договору отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п. 6.6.2 договору, у разі неотримання акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень.

Відповідно до п. 3.2.6 договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені умовами договору № 600102.

Претензій з боку відповідача на неналежну якість теплової енергії, що була відпущена за спірний період, на адресу Концерну "МТМ" не надходило.

Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Хортицького району були виконані всі умови договору, що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі за поставлену теплову енергію.

Відповідач взяв зобов'язання щомісяця приймати та сплачувати за поставлену теплову енергію, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Концерну "Міські теплові мережі" згідно з п. 3.2.6 договору № 600102.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином та у повному обсязі не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору та в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 482 061 грн. 97 коп. за період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року, а саме:

- жовтень 2011р.: нараховано 56 568,19 грн. - плата за фактично отриману теплову енергію (акт від 07.11.2011р.), часткова оплата на загальну суму 5 505,15 грн., залишок боргу за жовтень 2011року складає 51 063,04 грн.;

- листопад 2011р.: нараховано 216 435,98 грн. - плата за фактично отриману теплову енергію (акт від 01.12.2011р.) - не оплачено;

- грудень 2011р.: нараховано 214 562,95 грн. - плата за фактично отриману теплову енергію (акт від 05.01.2012 р.) - не оплачено.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором на постачання теплової енергії в гарячій воді.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 18.06.2012р., який узгоджений, підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств на суму 482 061 грн. 97 коп.

З урахуванням наведеного та у зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Управління служби безпеки України в Запорізькій області 482 061 грн. 97 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Крім того, відповідач просить суд в порядку статті 121 ГПК України розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяців, у зв'язку із недофінансуванням з Державного бюджету та скрутним фінансовим становищем.

Позивач не заперечив проти розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців, про що зазначив у заяві відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.

Слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Вказана правова позиція викладена в п. 1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України".

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАС України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача, його фінансовий стан, дає згоду на розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 482 061 грн. 97 коп., строком на 12 місяців.

На підставі статті 85 ГПК України -27.06.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району до Управління служби безпеки України в Запорізькій області задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 62, код ЄДРПОУ 20001556, п/р 35213001000693 в УДК України в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 482 061 (чотириста вісімдесят дві тисячі шістдесят одна) грн. 97 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 9 641 (дев'ять тисячі шістсот сорок одна) грн. 24 коп. судового збору. Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення 482 061 (чотириста вісімдесят дві тисячі шістдесят одна) грн. 97 коп. заборгованості строком на дванадцять місяців, щомісячно стягуючи: до 27.07.2012р. -40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.08.2012р. -40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.09.2012р. -40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.10.2012р. -40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.11.2012р. -40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.12.2012р. - 40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.01.2013р. -40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.02.2013р. - 40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.03.2013р. - 40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.04.2013р. - 40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.05.2013р. - 40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 83 коп., до 27.06.2013р. - 40 171 (сорок тисяч сто сімдесят одна) грн. 84 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 27.06.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва