Рішення № 25127638, 07.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12р. Справа № 31/5005/5130/2012

За позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя до відповідача-1Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ відповідача-2Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", м. Алчевськ, Луганська область про стягнення 917, 14 грн. Суддя Єременко А.В.Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, дов. №18-229 від 26.12.11р.;Від відповідача-1:ОСОБА_2, дов. №80 від 01.01.2012р.;Від відповідача-2:ОСОБА_3, дов. №10-16 від 13.02.2012р.СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" та просить суд стягнути з належного відповідача на свою користь 917, 14 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої недостачею вантажу.

Відповідач-1 згідно відзиву на позовну заяву проти позову заперечує та вказує на те, що відповідно до ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та зазначає, що вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, а тому відповідальність за незбереження вантажу покладається на перевізника. Відповідач-2 вказує, що загальна вартість недостачі вантажу складає 855, 36 грн.

В судовому засіданні 03.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.12.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (Покупець) був укладений договір поставки №1007467, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця коксову продукцію, а Покупець прийняти та оплатити цю продукцію, асортимент, кількість, строки поставки та ціна якої вказані в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

10.03.2012р. на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці зі станції відправлення Комунарськ Донецької залізниці (одержувач -Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів") по залізничній накладній №48805022 прибув вагон № 60508553 з вантажем коксового горішку.

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є ПАТ "Алчевськкокс".

Рахунок за поставлену продукцію №12030173 від 07.03.12р. позивачем сплачений, про що свідчить платіжне доручення №174420 від 30.12.2010р.

Вказаний вантаж виданий одержувачу на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці зі складанням комерційного акту АА №043922/259 від 10.03.2012р., згідно якого у вагоні №60508553 виявлено недостачу вантажу у кількості 870 кг.

Відповідно до розрахунку позивача вартість недостачі продукції у вагоні №60508553 складає 917, 14 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, та ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі-Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Згідно ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 2 розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Як вбачається з комерційного акту АА №043922/259 від 10.03.12р., на підставі акту загальної форми №4816 від 10.03.12р. ст. Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу одержувачу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №0120 повірка 06.03.12р. прийомоздавальником ОСОБА_5 в присутності прийомоздавальника заводу ОСОБА_6, ЛОМ ОСОБА_7, в.о. заст. начальника станції ОСОБА_8 По документу значиться вага тара 23 500 кг, нетто 42 350 кг. Фактично вага склала брутто 64980 кг, тара з брусу 23 500 кг, нетто 41480 кг, що менше ваги вказаної в документі на 870 кг. В комерційному відношенні завантаження вище рівня бортів 30 см, шапкоподібне. В порушення п.6 Розділу 15 "Правил перевезення вантажів" на поверхню вантажу не нанесено маркування. Праворуч за рухом потягу над 6-7 люками навантаження порушено, мається виїмка розміром 200х100х30 см. В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люки закриті щільно, течі вантажу немає. При повторному переважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився.

За викладеного, враховуючи те, що вантаж прибув з ознаками втрати при перевезенні, відповідальність за недостачу має бути покладена на залізницю.

Разом з тим, вартість нестачі вантажу позивач розрахував з урахуванням вартості вантажу за ціною постачальника, яка згідно рахунку № 12030173 від 07.03.2012 року становить 1930, 00 грн. за 1 тонну, а не за ціною відправника, як того вимагає ст. 115 Статуту залізниць України.

Як вбачається з рахунку-фактури вантажовідправника - ПАТ "Алчевськкокс" №705 від 09.03.12р., копія якого надана до матеріалів справи, вартість однієї тонни коксового горішку, відправленого за залізничною накладною №48805022 у вагоні №60508553 складає 1800, 00 грн., в зв'язку з чим, вартість недостачі вантажу у вказаному вагоні становить 855, 36 грн.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача-1 шкоди, завданої нестачею вантажу у розмірі 855, 36 грн.

В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) вартість виявленої недостачі в розмірі 855, 36 грн.; 1501, 08 грн. судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позову -відмовити.

В задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В.Єременко