Постанова № 25125592, 07.06.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 1170/2а-328/12

Категорія статобліку 8.2.6

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Флоренка О.Ю.,

при секретарі -Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Кіровоградське автотранспортне підприємство 13555»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача від 14.09.2011 року: №0000882310, №0000872310.

03.04.2012 року ухвалою суду, проголошеною у судовому засіданні, на підставі ст. 55 КАС України, здійснено заміну первісного відповідача, яким є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція на його правонаступника, яким є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період із 18.07.2011 року по 12.08.2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Кіровоградське АТП 13555»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.03.2011 року. За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки від 19.08.2011 року №79/23-1/05465755 (далі -акт перевірки).

На думку позивача, є хибними висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, з приводу нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, а тому останні є незаконними, необґрунтованими і підлягають скасуванню.

У судове засідання з'явився представник позивача Пронін Ю.О., який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача Панасенко І.Б., просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач в письмових запереченнях на позов зазначив, що позивачем порушено вимоги п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.10 п.5.2, ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 248012 грн., а саме 2009 рік на суму 140519 грн., в тому числі за III квартал 2009 року в сумі 103569 грн.; за IV квартал 2009 року в сумі 36950 грн., за 2010 рік на суму 47015 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 47015,00 грн.; за 2011 року на суму 60478 грн., в тому числі за I квартал 2011 року в сумі 60478 грн. А також п.п. 7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 249199 грн., в тому числі за серпень 2009 року в сумі 62900 грн., за вересень 2009 року в сумі 70779 грн., за жовтень 2009 року в сумі 29560 грн., за грудень 2010 року в сумі 37612 грн., за січень 2011 року в сумі 20342 грн., за лютий 2011 року в сумі 28006 грн.

Оскільки порушення позивачем норм податкового законодавства мали місце, оскаржувані податкові повідомлення -рішення відповідача є законними та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.08.2011 року позивачу направлено лист відповідача вих. №27644/10/23-1 про надання документів щодо фінансово -господарських взаємовідносин з підприємствами -контрагентами, які мають ознаки фіктивності, а саме: ПП «Дол В», ПП «Транс ВМ», ПП «Агро - По», ПП «Інбудтранс» (т.1 а.с. 208).

В матеріалах справи є постанова слідчого ВПМ ДПА України у Кіровоградській області від 18.01.2012 року про проведення виїмки наступних документів: - всіх матеріалів облікової справи ВАТ «Кіровоградське АТП 13555»за період з 2008 року по теперішній час; - всіх документів податкової звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства ВАТ Кіровоградське АТП 13555»за період з 2008 року по теперішній час; - всіх матеріалів планових, позапланових та зустрічних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період за період з 2008 року по теперішній час по ВАТ «Кіровоградське АТП 13555»(т.1 а.с. 96), що підтверджується протоколом виїмки від 23.02.2012 року (т.1 а.с. 97).

08.07.2011 року позивача було повідомлено про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

19.08.2011 року посадовими особами відповідача на підставі наказу відповідача від 08.07.2011 року №1858 (т.1 а.с. 98) та направлення від 18.07.2011 року №1575 (т.1 а.с. 95) проведено документальну виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.03.2011 року. Перевірку проведено з відома голови правління підприємства Антонова В.Л., та в присутності головного бухгалтера Музики Г.О. Перевірка проводилась з 18.07.2011 року по 12.08.2011 року. В результаті проведеної перевірки складено відповідний акт перевірки від 19.08.2011 року №79/23-1/05465755 (далі -акт перевірки) (т.1 а.с. 8 -56). До акта перевірки було надано довідку про загальну інформацію щодо ПАТ «Кіровоградське АТП 13555»та результати його діяльності за період 01.07.2009 року по 31.03.2011 року (т.1 а.с. 57 -63), узагальнений перелік документів, які були використані при проведені перевірки позивача (т.1 а.с. 64 -66).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: п.п. 5.1 ст. 5, п.п.5.2.1, п.п.5.2.10 п.5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму у сумі 248012 грн., за 2009 рік на суму 140519 грн., в тому числі за III квартал 2009 року в сумі 103569 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 36950 грн., за 210 рік на суму 47015 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 47015,00 грн., за 2011 рік на суму 60478 грн., в тому числі за I квартал 2011 року в сумі 60478 грн.

- п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 01.12.2010 року №2755 -VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 249199 грн., в тому числі за серпень 2009 року в сумі 62900 грн., за вересень 2009 року в сумі 79779 грн., за жовтень 2009 року в сумі 29560 грн., за грудень 2010 року в сумі 37612 грн., за січень 2011 року в сумі 20342 грн., за лютий 2011 року в сумі 28006 грн.

- п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п. 16.3.5 п.16.3 ст. 16; п.п. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889 -IV, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 333,83 грн., в тому числі: за 2010 рік -195,53 грн., за 2011 р. -138,30 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем були прийняті: податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 14.09.2011 року №0000872310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 294897 грн., із них за основним платежем 248012 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій 46885 грн., (т.1 а.с. 67); податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 14.09.2011 року №0000882310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 299413 грн., із них за основним платежем 249199 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 50214 грн., (а.с. 68).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі пп. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Судом встановлено, що 30.04.2008 року між ПП «Агро -По»(Продавець) та позивачем було укладено договір №30/40 купівлі -продажу. Відповідно до п. 2 даного договору загальна суму складає 500 000,00 грн. в томі числі з ПДВ (т.2 а.с. 53).

25.07.2009 року між ПП «Агро -По»(Виконавиць) та ВАТ «Кіровоградське АТП -13555»(Замовник) укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг. Відповідно до п.п. 4.1 п.4 Договору, замовник виплачує виконавцю винагороду в сумі, яка визначається в акті виконання робіт виходячи з обсягів надання послуг та усної домовленості між замовником та виконавцем (т.1 а.с. 112). На підтвердження виконання даного договору позивачем надано наступні документи: акт приймання -передачі надання послуг від 10.08.2009 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 362583,30 грн. (т.1 а.с. 113), податкову накладну від 21.08.2009 року №222 на загальну суму з ПДВ складає 362583,30 грн. та податкову накладну від 10.08.2009 року №290 на загальну суму з ПДВ 3418,20 грн. (т. 1 а.с. 114, 116), накладну від 10.08.2009 року №290 на загальну суму з ПДВ складає 3418,20 грн. (т.1 а.с. 115), картку рахунку 203 за серпень 2009 року (т.1 а.с. 117 - 118), акт списання від 31.08.2009 року №АТ -0000645 на загальну суму з ПДВ складає 7308,90 грн. та акт списання від 31.08.2009 року №АТ -0000641 на загальну суму з ПДВ 21893,53 грн. (т.1 а.с. 120).

Також в матеріалах справи є акт від 02.08.2010 року №23/23-60/34724158 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Агро -По»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 20.11.2006 року по 30.06.2010 року»(т.1 а.с. 217 -228).

В ході перевірки встановлено, що ПП «Агро По»порушено вимоги ст.203, п.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Господарські операції, відображені у податковій звітності за період з 20.11.2006 року по 30.06.2010 року, щодо реалізації та придбання товарів ПП «Агро По»не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо -складських приміщень та іншого майна, тобто відсутність адміністративно -технічних можливостей, які економічно необхідні для виконання такого придбання, реалізації та здійснення діяльності ПП «Агро По». Відомості, викладені у поданих до Кіровоградської ОДПІ податкових звітностей за вищеперелічені періоди щодо придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) не відповідають дійсності, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 15429806 грн. та податковий кредит в сумі 15384115 грн.

Крім того, згідно службової записки Кіровоградської ГВПМ від 29.07.2011 року № 2641/26-3109 повідомлено, що ПП "Агро По " (код 34724158) має ознаки «фіктивності», а саме на підприємстві відсутні наймані працівники, транспортні засоби, рухоме та нерухоме майно. В ході проведених заходів по відпрацюванню ПП «Агро По»встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливості (т. 3 а.с. 60 -61).

Згідно пояснень ОСОБА_5, яка рахується службовою особою-директором ПП «Агро По»з моменту реєстрації, до фінансово-господарської діяльності підприємства вона не має жодного відношення, підприємство зареєструвала за грошову винагороду (т.3 а.с. 71).

В матеріалах справи є висновок від 11.10.2010 року №3855/02 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_6, з якого вбачається, що в порядку ст. 97 КПК України було ініційовано проведення почеркознавчого дослідження підписів, що містяться в податковій звітності підприємства в графі «керівник», так в розташовані графі «керівник» підписи виконані не гр. ОСОБА_5, яка згідно установчих документів являється керівником підприємства, а іншими особами (т.3 а.с. 62 -70).

01.09.2009 року між ВАТ «Кіровоградське АТП 13555»(Замовник) та ПП «Дол -В»(Виконавиць) укладено договір про виконання робіт, а саме ремонт приміщень майстерень по ремонту автомобілів. Відповідно до даного договору п.п. 3.1. п.3, загальна сума договору складає 304 945,20 грн. в тому числі з ПДВ (т.1 а.с. 121). На підтвердження виконання даного договору позивачем надано наступні документи: довідку про вартість виконання підрядних робіт за вересень 2009 року на загальну суму з ПДВ 304,9452 грн. (т. 1 а.с. 122), акт приймання виконання підрядних робіт за вересень 2009 року (т.1 а.с. 123 -126); податкову накладну від 30.09.2009 року №125 на загальну суму з ПДВ 293545,16 грн. та податкову накладну від 21.08.2009 року №158 на загальну суму 11400,04 грн. (т.1 а.с. 127 - 128).

До матеріалів справи було надано акт від 15.09.2010 року №27/2330/34724268 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дол -В»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 08.11.2006 року по 30.06.2010 року»(т.1 а.с. 229 -240).

В ході перевірки встановлено, що ПП «Дол - В»порушено вимоги ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Господарські операції, відображені у податковій звітності за період з 08.11.2006 року по 30.06.2010 року, щодо реалізації та придбання товарів ПП «Дол -В»не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо -складських приміщень та іншого майна, тобто відсутність адміністративно -технічних можливостей, які економічно необхідні для виконання такого придбання, реалізації та здійснення діяльності ПП «Дол -В». Відомості, викладені у поданих до Кіровоградської ОДПІ податкових звітностей за вищеперелічені періоди щодо придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) не відповідають дійсності, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 17202249 грн. та податковий кредит в сумі 17227234 грн.

- п.2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»(із змінами та доповненнями) п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість в сумі 50717, 00 грн.

Крім того, згідно службової записки Кіровоградської ГВПМ від 16.03.2011 року № 662/26-3109 повідомлено, що ПП "Дол - В" (код 34724268) має ознаки «фіктивності», а саме на підприємстві відсутні наймані працівники, транспортні засоби, рухоме та нерухоме майно (т. 3 а.с. 144).

Згідно пояснення ОСОБА_7, яка рахується службовою особою - директором ПП «Дол -В»з моменту реєстрації, до фінансово-господарської діяльності не має ніякого відношення, підприємство зареєструвала за грошову винагороду (т. 3 а.с. 145 -146). В ході проведених заходів по відпрацюванню ПП «Дол -В»встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливим.

В матеріалах справи є висновок від 20.08.2010 року №82 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_8, з якого вбачається, що в порядку ст. 97 КПК України було ініційовано проведення почеркознавчого дослідження підписів, що містяться в податковій звітності підприємства в графі «керівник», так в розташовані графі «керівник»підписи виконані не гр. ОСОБА_7 яка згідно установчих документів являється керівником підприємства, а іншими особами (т.3 а.с. 132 -143).

01.09.2009 року між ПП «Транс -ВМ»(Виконавець) та ВАТ «Кіровоградське АТП -13555» (Замовник) укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. Відповідно до даного договору п.п. 4.1 п.4, замовник виплачує виконавцю винагороду в сумі, яка визначається в акті виконання робіт виходячи з обсягів надання послуг та усної домовленості між замовником та виконавцем (т.1 а.с. 129). На підтвердження виконання даного договору позивачем надано наступні документи: акт приймання -передачі надання послуг від 30.09.2009 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 128610,00 грн. (т.1 а.с. 130), також до даного акта додано додаток затверджений Головою правління ВАТ «Кіровоградське АТП -13555»«Ринок автомобільних перевезень (т. 2 а.с. 32 -245, т. 3 а.с. 1 -41); податкову накладну від 30.09.2009 року №715 на загальну суму з ПДВ 128610,00 грн. та податкову накладну від 01.09.2009 року №761 на загальну суму з ПДВ 2520,00 грн.(т.1 а.с. 131, 133); накладну від 01.09.2009 року №761 на загальну суму з ПДВ 2520,00 грн. (т.1 а.с. 132).

Також 03.10.2009 року між ПП «Транс ВМ»(Виконавець) та ВАТ «Кіровоградське АТП -13555»(Замовник) укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. Відповідно до даного договору п.п. 4.1 п.4, замовник виплачує виконавцю винагороду в сумі, яка визначається в акті виконання робіт виходячи з обсягів надання послуг та усної домовленості між замовником та виконавцем (т.1 а.с. 134). На підтвердження виконання даного договору позивачем надано наступні документи: акт приймання -передачі надання послуг від 03.10.2009 року. Відповідно до даного акта, загальна вартість наданих послуг складає 159235,00 грн. (т. 1 а.с. 135); податкову накладну від 31.10.2009 року №755 на загальну суму з ПДВ 159235,00 грн., податкову накладну від 31.10.2009 року №762 на загальну суму з ПДВ 18125,00 грн. (т.1 а.с. 136, 138,); накладну від 31.10.2009 року №762 на загальну суму з ПДВ 18125,00 грн. (т.1 а.с. 137); картку рахунку за жовтень 2009 року (т. а.с. 139 -140); акт списання від 31.10.2009 року №АТ - 0000840 на загальну суму з ПДВ 25126,11 грн. (т.1 а.с. 141).

В матеріалах справи є акт від 01.11.2010 року №52/2360/34724121 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Транс ВМ»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.11.2006 року по 30.09.2010 року»(т.3 а.с. 117 -131).

В ході перевірки встановлено, що ПП «Транс ВМ»порушило вимоги ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Господарські операції, відображені у податковій звітності за період з 17.11.2006 року по 30.09.2010 року, щодо реалізації та придбання товарів ПП «Транс ВМ»не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо -складських приміщень та іншого майна, тобто відсутність адміністративно -технічних можливостей, які економічно необхідні для виконання такого придбання, реалізації та здійснення діяльності ПП «Транс ВМ». Відомості, викладені у поданих до Кіровоградської ОДПІ податкових звітностей за вищеперелічені періоди щодо придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) не відповідають дійсності, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ всього у 21000254,00 грн. та податковий кредит в сумі 20854281 грн.

- п.2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»(із змінами та доповненнями) п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість в сумі 64906,0 грн.

Крім того, згідно службової записки Кіровоградської ГВПМ від 29.07.2011 року № 2641/26-3109 повідомлено, що ПП «Транс ВМ»має ознаки «фіктивності», а саме на підприємстві відсутні наймані працівники, транспортні засоби, рухоме та нерухоме майно. В ході проведених заходів по відпрацюванню ПП «Транс ВМ»встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливості (т.3 а.с. 60 -61).

Згідно пояснення ОСОБА_9, який рахується службовою особою-директором ПП «Транс ВМ»з моменту реєстрації, до фінансово-господарської діяльності підприємства не має жодного відношення, підприємство зареєстровано за грошову винагороду (т. 3 а.с. 102).

В матеріалах справи є висновок від 08.10.2010 року №3853/02 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_9, з якого вбачається, що в порядку ст. 97 КПК України було ініційовано проведення почеркознавчого дослідження підписів, що містяться в податковій звітності підприємства в графі «керівник», так в розташовані графі «керівник»підписи виконані не гр. ОСОБА_9, який згідно установчих документів являється керівником підприємства, а іншими особами (т.3 а.с. 93 - 101).

05.01.2011 року між ПП «Інбудтраст»(Продавець) та ВАТ «Кіровоградське АТП -13555»укладено договір купівлі -продажу автомобільних запчастин. Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 п. 4 даного договору, загальна ціна товару, що продається за цим договором складає 122050,00 грн. у тому числі ПДВ 20%. Оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку або іншим способом дозволеним законодавством України в термін 365 календарних днів з моменту поставки товару (т.3 а.с. 50). На підтвердження виконання даного договору позивачем надано наступні документи: податкову накладну від 17.11.2010 року №384 на загальну суму з ПДВ 68876,98 грн., податкову накладну від 28.01.2011 року №25 на загальну суму з ПДВ 122050,00 грн., від 28.02.2011 року №66 на загальну суму з ПДВ 80442,40 грн., податкову накладну від 28.02.2011 року №68 на загальну суму ПДВ 87768,00 грн., податкову накладну від 31.12.2010 року №440 на загальну суму з ПДВ 12915,00 грн., податкову накладну від 23.12.2010 року №436 на загальну суму з ПДВ 136725,00 грн., податкову накладну від 22.12.2010 року №431 на загальну суму з ПДВ 76030,09 грн. (т.1 а.с. 143, 146, 148, 150, 152, 154, т. 3 а.с. 51 -52); видаткову накладну від 28.01.2011 року №РН -0000025 на загальну суму з ПДВ 122050,00 грн., видаткову накладну від 28.02.2011 року №РП -0000066 на загальну суму з ПДВ 80442,40 грн., видаткову накладну від 28.02.2011 року №РН -0000068 на загальну суму з ПДВ 87768,00 грн., видаткову накладну від 31.12.2010 року №РН -0000440 на загальну суму з ПДВ 12915,00 грн., видаткову накладну від 23.12.2010 року №РН -0000436 на загальну суму з ПДВ 136725,00 грн., видаткову накладну від 22.12.2010 року №РН -0000431 на загальну суму з ПДВ 76030,09 грн. (т.1 а.с. 142, 144, 147,149, 151, 153).

В матеріалах справи є акт від 16.03.2011 року №21/23-1/3518958 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інбудтраст», з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року (т. 1 а.с. 209 -216).

В ході перевірки встановлено, що ПП «Інбудтранс»порушено вимоги ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків ,що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Інбудтраст»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги), по вказаних право чинах, не булии передані в порушення ст.. 662,655 та 656 ЦК України.

Перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2010 року по 31ю01.2011 року, які підпадають під визначення ст.. 3 Закону України «про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97 -ВР (із змінами та доповненнями).

Підприємствами -покупцями ПП «Інбудтраст» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Інбудтраст»на загальну суму 959897 грн. та підприємствами -постачальниками ПП «Інбудтраст», безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 965478 грн.

Також до суду надано довідку від 08.04.2011 року №778/1520/35189587 «Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Інбудтраст»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року»(т. 3 а.с. 83 -92).

В ході перевірки було встановлено, що ПП «Інбудтраст»порушено вимоги п.185.1 ст. 185, п.п. а) п.187.1 ст. 187 п.198.2 ст. 198.3 ст. 198, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI із змінами та доповненнями, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996 -XIV із змінами та доповненнями.

- п.1, п.5 ст.302, п.1,п.2 ст. 215, п.1 ст.216, ст.228, ст. 626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ПП «Інбудтранс»з зазначеними у довідці перевірки постачальниками та покупцями.

Підприємствами -покупцями ПП «Інбудтраст» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Інбудтраст»на загальну суму 2456985,61 грн. та підприємствами -постачальниками ПП «Інбудтраст», безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 2457000,64 грн.

Крім того в матеріалах справи є акт від 13.04.2011 року №37/23-1/35189587 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Інбудтраст»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року (т. 3 а.с. 81 -87).

В ході перевірки встановлено, що ПП «Інбудтраст»порушено вимоги ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ПП «Інбудтраст»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги), по вказаних право чинах, не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

- перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, які підпадають під визначення ст.. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VI (із змінами та доповненнями).

Підприємствами -покупцями ПП «Інбудтраст» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Інбудтраст»на загальну суму 1118333 грн. та підприємствами -постачальниками ПП «Інбудтраст», безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 1075666 грн.

Крім того, згідно службової записки Кіровоградської ГВПМ від 29.07.2011 року № 2641/26-3109 повідомлено, що ПП «Інбудтраст»має ознаки «фіктивності», а саме на підприємстві відсутні наймані працівники, транспортні засоби, рухоме та нерухоме майно. В ході проведених заходів по відпрацюванню ПП «Інбудтраст»встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не має можливості (т.3 а.с. 60 -61).

В матеріалах справи є висновок від 11.10.2010 року №3855/02 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_10, з якого вбачається, що в порядку ст. 97 КПК України було ініційовано проведення почеркознавчого дослідження підписів, що містяться в податковій звітності підприємства в графі «керівник», так в розташовані графі «керівник»підписи виконані не гр. ОСОБА_10, який згідно установчих документів являється керівником підприємства, а іншими особами (т.3 а.с. 72 - 80).

Відповідно до п. п. 201.2, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи судом встановлено, що податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, від імені ПП «Агро -По», ПП «Дол -В», ПП «Транс -ВМ», ПП «Інбудтраст»виписані невстановленими особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факти придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображеної у них сум ПДВ до податкового кредиту позивача є безпідставним.

Під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи відповідача, наведені ним в актах перевірки та у запереченнях на позов щодо відсутності у контрагентів позивача ПП «Агро -По», ПП «Дол -В», ПП «Транс -ВМ», ПП «Інбудтраст» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становили зміст господарських операцій, а саме, відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів тощо.

Надані позивачем до суду дослідження ринку автомобільних перевезень (т. 2 а.с. 32-89), на думку суду, не можуть бути належним доказом надання ПП «Транс -ВМ»консультаційних послуг позивачеві на суму 128610 грн. (а.с. 25 т. 2) оскільки вони не містять обов'язкових реквізитів, які б дозволили зробити висновок про здійснення цих досліджень саме ПП «Транс -ВМ».

З наданих позивачем до суду маркетингових досліджень логістичного ринку (т. 2 а.с. 90-245) та діагностики автотранспорту (т. 3 а.с. 1-40) взагалі неможливо встановити, яким саме підприємством -контрагентом позивача були проведені дані дослідження і на виконання яких саме договорів.

Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Агро -По», ПП «Дол -В», ПП «Транс -ВМ», ПП «Інбудтраст».

Встановлені судом обставини свідчать про отримання позивачем майнової вигоди та права на таку вигоду виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

На підставі норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідачем в установленому порядку доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом, внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем неправомірно.

З огляду на встановлення судом відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також відсутності зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю позивача, на думку суду, відповідач правомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем було доведено законність дій з приводу проведення податкової перевірки позивача та прийняття за наслідками перевірки оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 14.09.2011 р.: №0000872310, № НОМЕР_1 були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому вони є законними і не підлягають скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.06.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя О.Ю. Флоренко