Постанова № 25125503, 02.03.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-0770/2877/11

рядок статзвітності № 8.2.1

код - 10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Гулай М.В.

за участю сторін:

представник позивача Беран М.І.,

представник відповідача Буря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес»до Державної податкової інспекції у Іршавському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000492350 від 18.08.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржене податкове повідомлення -рішення №0000492350 від 18.08.2011 року (про зменшення ТОВ «Вест-Експрес»бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 55236,00 грн.) винесено відповідачем всупереч норм чинного законодавства, оскільки позивачем дотримано всіх вимог, встановлених Податковим кодексом України, крім того, перевірка проведена з порушеннями законодавства, в зв'язку з чим рішення вважає протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, дав аналогічні позовній заяві пояснення та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову з мотивів наведених у письмових запереченнях (а.с.20-21) та просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийнято із дотриманням норм чинного законодавства.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2011 року працівниками ДПІ у Іршавському районі проведена невиїзна перевірка ТОВ «Вест Експрес» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків) за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт від 15.08.2011 року за № 625/23/50/32637362, (а.с.6-10). Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість ТОВ «Вест Експрес»за березень 2011 року на суму 20027,00 грн., та квітень 2011 року на суму 35236,00 грн.

На підставі акту перевірки від 15.08.2011 року за № 625/23/50/32637362 ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492350 від 18.08.2011 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 55263,00 грн. (а.с.11).

Як вбачається з акту перевірки за лютий-березень 2011 року своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ „Континент Нафто Трейд" та СП УПП ТОВ „Астра", суб'єктом господарювання було надано наступні документи: податкові накладні, рахунки-фактури, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, виписки з банку, установчі документи.

На виконання умов угод суб'єктом господарювання отримано товари/ послуги, на що виписано (оформлено) рахунки фактури та податкові накладні,а саме:

- СУПП ТзОВ „Астра" за березень 2011 року сплатило авансовий платіж за

сідельний тягач на суму 47800,0 грн. в т.ч. ПДВ 7966,67 грн.

При проведенні позапланової перевірки ТзОВ „Вест Експрес" не надано підтверджуючих документів, щодо взаємовідносин з СУПП ТзОВ „Астра" ( договору на придбання транспортного засобу , технічний паспорт, відповідні дозвільні документи, акт прийому передачі), що унеможливлює віднесення даної операції до господарської діяльності СГД.

Проведеною перевіркою встановлено, що дизпаливо від ТОВ «Континент Нафто Трейд»придбано позивачем згідно податкових накладних №7765 від 28.02.2011 року на суму 121003,73грн. в т.ч. ПДВ 20167,29грн., №5721 від 31.03.2011 року на суму 164165.26грн. в т.ч. ПДВ 27360,88грн.

Дані податкові накладні скріплені печаткою Закарпатської філії ТзОВ «Континент Нафто Трейд».

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, що податковий кредит у спірній сумі 55263,00 грн. сформовано ТОВ «Вест-Експрес»на підставі, податкових накладних виданих ТОВ СУПП ТзОВ „Астра" за придбання сідельного тягача Рено Преміум, та податкових накладних виданих ТзОВ «Континент Нафто Трейд»за придбання паливно-мастильних матеріалів.

Наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних (а.с.48-50), договору фінансового лізингу LC4704-03/11 від 17.03.2011року (а.с.40-48), техпаспорту (а.с.51), акту примання-передачі предмета лізингу від 24.06.2011р. (а.с.52), видаткової накладної (а.с.53-зворотній бік), договором доручення №10/1-/02 від 10.02.2011р. (а.с.64-65), угодою про припинення договору доручення №10/1-/02 від 10.02.2011 р. від 17.03.2011 р. (а.с.66), угодою про зарахування зустрічних вимог (а.с.67),розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (а.с.63, 63-зворотній бік), актом примання-передачі паливно- мастильних матеріалів за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. (а.с.53), видаткової накладної №22036 від 31.03.2011р. (а.с.53-зворотній бік), актом примання-передачі паливно- мастильних матеріалів за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. (а.с.54), видаткової накладної №13787 від 28.02.2011р. (а.с.54-зворотній бік), платіжних доручень (а.с55-61), податкової накладної (а.с.61-62), підтверджено, що отримані за договорами ТОВ «Вест-Експрес»товари та послуги використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, товари та послуги реально отримані та оприбутковані підприємством, у вартості отриманих товарів та послуг наявні та сплачені в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання яких правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

ТОВ «Вест-Експрес»податковий кредит сформовано у відповідності до пп.198.2 ст. 198 ПК України, на підставі отриманих від постачальників товарів (послуг) податкових накладних, сума податкового кредиту ТОВ «Вест-Експрес»сформована належним чином, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, факт отримання придбаного товарів (послуг) підтверджено актом перевірки ДПІ у Іршавському районі від 15.11.2011 року за № 625/23/50/32637362 та не заперечується відповідачем.

У свою чергу, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Врахувавши норми розділу V Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що позивачем норми розділу V Податкового кодексу України не порушено, оскільки ПДВ ним сплачено в ціні придбання товару, що підтверджено податковими накладними і відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 1 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу).

Таким чином відшкодування ПДВ залежить виключно від формування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, якщо на момент проведення контролюючим органом перевірки платника суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000492350 від 18.08.2011 року про зменшення ТОВ «Вест-Експрес»бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 55236,00 грн., винесено відповідачем всупереч норм чинного законодавства та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес»до Державної податкової інспекції у Іршавському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 року № 0000492350 -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Іршавському районі від 18.08.2011 року № 0000492350.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий-суддя Луцович М.М.