Рішення № 25124219, 03.07.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/1163/12 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Мойсеєнко Р.В.,

прокурора прокуратури м. Судака Завацької Є.В.,

представника виконавчого комітету Судацької міської ради Біжко К.О.,

представників ДП «Судак» Щербини М.В., Люльки В.О.,

відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника служби у справах дітей Судацької міської ради Мазіліної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, Державного підприємства «Судак» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Судацького МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, третя особа - Служба у справах дітей Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення без надання іншого жилого приміщення, визнання недійсною та скасування реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака звернувся в травні 2012 року до суду з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Судацької міської ради, Державного підприємства «Судак» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Судацького МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, третя особа - Служба у справах дітей Судацької міської ради, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення без надання іншого жилого приміщення, визнання недійсною та скасування реєстрації місця проживання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Судацької міської ради від 21 червня 2011 року, відповідно до приписів ст.ст. 118-121 ЖК України, було затверджено службовим житловим приміщенням для співробітників прокуратури м. Судака, двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та надано як службове житло, працівнику прокуратури м. Судака ОСОБА_5, з видачею службового ордеру на вселення. Разом з відповідачем у квартирі зареєстровані та мешкають його дружина ОСОБА_6 їх неповнолітні діти - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Наказом Прокуратури Автономної Республіки Крим № 2675к від 29 листопада 2011 року, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ОСОБА_5 був звільнений з посади слідчого прокуратури м. Судака та органів прокуратури Автономної Республіки Крим в порядку переведення до органів прокуратури м. Севастополя.

Зазначає, що на підставі ст. 124 ЖК України ОСОБА_5 разом з усіма особами, які з ним проживають, підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.

ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми звільнили спірне жиле приміщення з грудня 2011 року по травень 2012 року, не проживали в ньому, однак залишаються зареєстрованими за вказаною адресою, у добровільному порядку відмовляються звільнити квартиру, що свідчить про зловживання своїм правом з боку відповідачів, щодо проживання у службовому житлі після припинення трудових відносин ОСОБА_5 з установою, за яким житло було закріплене в якості службового, перешкоджає подальшому його використанню за прямим призначенням, у зв'язку з чим відповідачі підлягають визнанню такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Крім того, вказує, що реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми, за адресою: АДРЕСА_1, здійснено СГІРФО Судацького МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 15 листопада 2011 року вже за недійсним ордером, а тому вказана реєстрація підлягає визнанню недійсною та скасуванню.

Судом був залучений до участі в справі, як третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - орган опіки і піклування - Службу у справах дітей Судацької міської ради для врахування інтересів неповнолітніх дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Прокурор прокуратури м. Судака Завацька Є.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник виконавчого комітету Судацької міської ради Біжко К.О., представники ДП «Судак» Щербина М.В., Люлька В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, не заперечували проти їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, у судовому засідані позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Судацької міської ради Мазіліна Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги щодо виселення без надання іншого житлового приміщення підтримала, вказавши що це не буде порушенням прав неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначено, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради №340 від 21 червня 2011 року, відповідно до приписів ст.ст. 118-121 ЖК України, було затверджено службовим житловим приміщенням для співробітників прокуратури м. Судака, двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яку надано, як службове житло, слідчому прокуратури м. Судака ОСОБА_5, з видачею ордеру на службову квартиру (арк. справи 8).

Виконавчим комітетом Судацької міської ради на виконання вказаного рішення видано 01 липня 2011 року ордер на службове приміщення на склад сім'ї з чотирьох чоловік (арк. справи 46).

ОСОБА_5 перебуває у шлюбних відносинах зі ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції, зареєстрованим 03 серпня 2007 року, актовий запис № 200 (арк. справи 44).

Від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 39-40).

15 листопада 2011 року СГІРФО Судацького МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим зареєстровано місце проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ордеру № 340 від 21 червня 2011 року (арк. справи 10-11).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми, продовжують бути зареєстрованими у спірній службовій квартирі (арк. справи 6-7).

Наказом Прокуратури Автономної Республіки Крим № 2675к від 29 листопада 2011 року, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ОСОБА_5 був звільнений з посади слідчого прокуратури м. Судака та органів прокуратури Автономної Республіки Крим в порядку переведення до органів прокуратури м. Севастополя (арк. справи 9).

Наказом Прокуратури м. Севастополя № 361к від 11 червня 2012 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ОСОБА_5 було звільнено з посади помічника прокурора Гагарінського району м. Севастополя, яку він обіймав на період відпустки основного працівника для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до дня фактичного виходу вказаного працівника з відпустки, та з органів прокуратури м. Севастополя за згодою сторін (арк. справи 91).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми, не проживали у спірному жилому приміщенні з грудня 2011 року по травень 2012 року, що сторонами у справі не оспорюється.

Відповідно до статті 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянам, які за характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Службові жилі приміщення надаються, як зазначено у статті 121 ЖК України, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Згідно зі статтею 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Установлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 червня 2009 року року адміністративна будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить ДП «Судак».

Рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради № 686 від 22 грудня 2010 року надано дозвіл на переобладнання ДП «Судак» нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, під жилі квартири (арк. справи 92).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 50 від 01 лютого 2011 року погоджено виконане переобладнання нежилого приміщення у жилу квартиру АДРЕСА_1 (арк. справи 95).

Як вбачається з технічного паспорту на громадський будинок (адміністративна будівля з квартирами) та даних журналу обліку службових жилих приміщень, квартира АДРЕСА_1, надана як службова для працівників прокуратури м. Судака (арк. справи 97-100).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЖК України до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення (крім правил, передбачених цією і іншими статтями ЖК), в тому числі правила ст. 64 ЖК про права і обов'язки членів сім'ї наймача і ст. 109 ЖК про те, що виселення із займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду допускається лише з підстав, установлених законом.

Крім випадків, передбачених ст.ст. 110, 111, 112, 116, 117 ЖК України, наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї можуть бути виселені з цього приміщення тільки при припиненні трудових відносин, в зв'язку з якими це приміщення надавалося (ст. ст. 124, 125 ЖК).

Враховуючи встановлені обставини та приписи закону, який регулює спірні правовідносини, зважаючи на те, що ОСОБА_5 припинив трудові відносини з прокуратурою м. Судака, суд дійшов висновку, що він підлягає виселенню разом з усіма проживаючими з ним особами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Обставин, передбачених ст. 125 ЖК України, що унеможливлюють виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми, із спірного службового жилого приміщення без надання іншого житлового приміщення судом не встановлено.

Доводи відповідачів про те, що в період вселення у спірне жиле приміщення їм не було відомо, що вказана квартира відноситься до службових, спростовуються письмовими доказами та поясненнями осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Роз'ясненнями, викладеними у п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», а також в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

З урахуванням встановлених обставин про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми, не проживали у спірному жилому приміщенні з грудня 2011 року по травень 2012 року, що сторонами у справі не оспорюється, суд дійшов висновку, що відповідачі, не будучи власниками житлового приміщення, залишаються бути зареєстрованими в ньому.

При цьому відповідачі не мають права на користування жилим приміщенням і як особи, що зареєстровані за вказаним місцем проживання, оскільки були відсутні за вказаною адресою понад встановлені строки без поважних причин в розумінні ст.ст. 70, 71 ЖК України.

При такому положенні з урахуванням приписів закону, який регулює спірні правовідносини, враховуючи, що відповідачі за власним бажанням не проживали в спірній квартирі та не мешкали в ній понад встановлені строки, перешкод в користуванні спірним житлом їм ніхто не чинив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 58 ЖК України, підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, який видається на підставі рішення виконкому.

Ордер на житлове приміщення дійсний протягом 30 днів. Після закінчення цього строку ордер автоматично втрачає свою силу. Однак при наявності поважних причин пропуску 30-денного строку він може бути продовжений виконкомом органу місцевого самоврядування, що його видав.

Реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6, разом з їх неповнолітніми дітьми, за адресою: АДРЕСА_1, здійснено СГІРФО Судацького МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 15 листопада 2011 року, тобто після втрати ордеру своєї сили, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання реєстрації недійсною та її скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідачів в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 15, 30, 60, 79, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 118-126 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, Державного підприємства «Судак» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Судацького МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, третя особа - Служба у справах дітей Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення без надання іншого жилого приміщення, визнання недійсною та скасування реєстрації місця проживання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з їх неповнолітніми дітьми - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням - службовою квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з їх неповнолітніми дітьми - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з службової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, без надання їм іншого жилого приміщення.

Визнати недійсною та скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з їх неповнолітніми дітьми - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 107,30 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя М. Сич