Постанова № 25122710, 18.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2012 року № 2а-5626/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області

до

Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація"

про

стягнення 167144,24 грн.

Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 167144,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не відшкодовано витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень-березень 2012 року.

Позивач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином. Від представника позивача через канцелярію до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні, 07 червня 2012 року, проти позову заперечив, зазначивши, що підприємство не є правонаступником ліквідованих шахт та не було роботодавцем працівників відповідних шахт, яким призначено пенсії на пільгових умовах, відповідно у підприємства відсутній обов’язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій таким працівникам. Крім того, представник зазначив, що обставини правонаступництва Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" відносно ліквідованих шахт чи тих, що ліквідовуються, вже встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили

У судовому засіданні, 07 червня 2012 року, судом відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 07 червня 2012 року, пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація", ідентифікаційний код 32112705, місцезнаходження: 03164, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 46/2, зареєстровано 31.08.2004 р. Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Як убачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області здійснено розрахунок фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по підрозділу "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація", на 2012 рік на загальну суму 167144,24 грн., про що складено відповідні розрахунки.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 167144,24 грн., що вбачається з розрахунку Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та довідки про заборгованість відповідача станом на час розгляду справи в суді.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі –Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абзац перший). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (абзац другий). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (абзац третій). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абзац четвертий).

Згідно з абзацом другим підпункту 6.1. пункту 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663 (далі – Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), – також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (абзац другий); для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року (абзаци третій-дванадцятий).

Відповідно до підпункту 6.4. пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Представник відповідача не заперечував щодо отримання відповідачем розрахунків Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2012 рік.

Пунктом 6 Інструкції №21-1 встановлено, що в разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (підпункт 6.3); підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підпункт 6.8).

Як убачається з наявних у матеріалах справи довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих підрозділом "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" особам, зазначеним у розрахунках Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій по підрозділу "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" на 2012 рік, вказані особи працювали на шахтах №2 "Нововолинська", №3 "Нововолинська", №6 "Нововолинська", №7 "Нововолинська", №8 "Нововолинська", а також безпосередньо у підрозділі "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація".

Відповідно до наказу Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" від 07.04.2010 р. №2/2, на підставі наказу від 02.04.2010 р. №99 Міністерства вугільної промисловості України про реорганізацію шляхом поділу та створенням Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація": створено структурний підрозділ "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" без утворення юридичної особи (пункт 1); введено до складу структурного підрозділу "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація", в тому числі, шахти №2 "Нововолинська", №3 "Нововолинська", №6 "Нововолинська", №7 "Нововолинська", №8 "Нововолинська".

Згідно з положенням "Про підрозділ "Західно-Українська дирекція з ліквідації шахт" Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація", дирекція створена відповідно до наказу від 07.04.2010 р. №2/2 Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" і є його відокремленим структурним підрозділом (підпункт 1.2 пункту 1). Дирекція створена для організації і контролю за комплексом робіт з ліквідації вугільних підприємств, відповідно до проектів ліквідації шахт чинного законодавства (пункт 2.1). Дирекція входить до складу підприємства і не є юридичною особою (пункт 3.1).

Зі змісту Статуту Державного підприємства "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" (ідентифікаційний код 32112705) вбачається, що підприємство створене на основі державної власності, на підставі наказу Мінпаливенерго України №284 від 03.06.2004 р. та наказу Міністерства вугільної промисловості України від 02.04.2010 р. №99, належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України згідно із Указом Президента України від 09.12.2010 р. №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Підприємство створене з метою організації виконання робіт з ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств, фізичної ліквідації зазначених підприємств, охорони навколишнього природного середовища; подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації, в частині забезпечення колишніх працівників гірничих підприємств пільговим паливом (пункт 2.1). Підприємство є юридичною особою та є правонаступником усіх прав і обов’язків ДП "Укрвуглеторфреструктуризація", згідно з розподільчим балансом (пункт 3.1). Підприємство виконує функції замовника з виконання робіт і здійснення заходів з фізичної ліквідації гірничих підприємств та не є правонаступником і не несе відповідальність за усіма кредиторськими вимогами до гірничих підприємств (в тому числі регресними) за весь період їх діяльності та після неї (пункт 3.6).

Відповідно до пункту 7 "Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 939 (далі – Порядок) на підставі рішення про ліквідацію гірничого підприємства Міністерства вугільної промисловості України не пізніше ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля та дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних, гідроекологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано.

Пунктом 18 Порядку встановлено, що подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо: завершення спорудження недобудованих житлових будинків, що перебували на балансі гірничого підприємства на момент прийняття рішення про його ліквідацію; безоплатного забезпечення вугіллям категорій осіб, визначених частиною п'ятою статті 48 Гірничого закону України.

Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону України Гірничого закону України від 06 жовтня 1999 року №1127, питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

За висновком суду, з аналізу зазначених вище положень убачається, що Державне підприємство "Центрально-західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" створене лише з метою проведення робіт, спрямованих на подолання негативних наслідків ліквідації гірничих підприємств, що ліквідовані або ліквідовуються, та не є правонаступником таких гірничих підприємств в розумінні пункту 6 Інструкції №21-1, відповідно у відповідача відсутній обов’язок здійснювати відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що роботодавцем вважається власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (абзац тридцять третій частини першої). Страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (абзац тридцять восьмий частини першої).

За висновком суду, відповідач не є страхувальником за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, як роботодавець по відношенню до гірничих підприємств, що ліквідовуються чи ліквідовані, що вбачається також з матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішеннями судів у справах №2а-4139/11/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про стягнення з Державного підприємства "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 493 972,77 грн., №2а-2152/11/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області про стягнення з Державного підприємства "Центрально-Західна Компанія “Вуглеторфреструктуризація" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 504 266,43 грн., №2а-2121/12/2670 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську у Волинській області про стягнення з Державного підприємства "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреконструктуризація" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад, грудень 2011 року у розмірі 59 318,34 грн., встановлено, що Державне підприємство "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреконструктуризація" не є правонаступником гірничих підприємств, що ліквідуються або ліквідовані.

Зважаючи на викладене, враховуючи що, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач не є страхувальником за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням як роботодавець по відношенню до гірничих підприємств, що ліквідовуються чи ліквідовані, та не є їх правонаступником, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець