Постанова № 25122689, 15.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2012 року № 2а-17148/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "3М Україна" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби, Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень в частині

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМ Україна», (далі -позивач; ТОВ «3М Україна»), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі за текстом -відповідач-1; ДПІ у Солом'янському районі м. Києва), Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, (далі за текстом -відповідач-2), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнаня протиправним та скасуваня податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 16.05.2011 р. № 0010331504/1/0 в частині визначення суми штрафу у розмірі 93 695,10 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 15.10.2011р. № 0010331504 в частині визначення суми штрафу у розмірі 93 695,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню в частині.

Представник відповідача-1 подав суду письмові пояснення по справі, у судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з їх необґрунтованістю та незаконністю, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є обгрунтованими та прийняті правомірно.

02.04.2012 р. в судовому засіданні, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 28.07.2011 № 0010331504/1 скасовано (лист відповідача - 1, вих № 25601/10/15-215 від 31.08.2011 р.), у зв"язку з чим, представником позивача подана заява про зміну (уточнення) позовних вимог.

У судове засідання 02.04.2012 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача-2.

Суд звертає увагу, що відповідача -2 було залучено до участі у справі у зв"язку з тим, що 04.01.2012 р. облікову справу позивача передано до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.

Процесуальну заміну відповідача-2 з Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, здійснено судом у зв"язку із реорганізацією відповідача-2 на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням викладеного, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

За результатами документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань), проведеної ДПІ у Солом'янському районі м. Києва складено Акт перевірки від 16.05.2011 р. № 5628/15-233405034, (далі у тексті - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «3М Україна» порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено суму ПДВ, зазначену у податковій декларації за звітний період - грудень 2010 року (граничний строк сплати 30.01.2011 р.), у зв'язку з чим та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 21 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 936961,04 грн., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 р. № 0010331504/0, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 93696,10 грн.

За результатами адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011 р. № 0010331504/0, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 93696,10 грн.

На підставі рішення Державної податкової служби України «Про результати розгляду повторної скарги» від 03.10.2011 № 2920/6/10-2215, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2011 р. № 0010331504/1, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 93696,10 грн.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічна норма для податку на додану вартість передбачена статтею 203 розділу V Податкового кодексу України, згідно з пунктом 203.1 якої визначено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, і подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «3М Україна» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року (від 20.01.2011 р. № 399405), в якій сума податкових зобов'язань (р.27 податкової декларації) становила 940 052,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «3М Україна» платіжним дорученням від 28.01.2011 р. № 117 було перераховано УДК у Солом'янському районі м. Києва суму 940 052,00 грн. на рахунок № 31119031700010 , який є невірним розрахунковим рахунком для перерахування коштів.

Листом від 28.01.2011 р. № ЗМ-1/2801 (вх. № 1629/10 до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 31.01.2011 р.) генеральний директор ТОВ «3М Україна»звернувся до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з проханням зробити внутрішнє перерахування коштів у сумі 940 052,00 грн. з рахунку № 31119031700010 на рахунок № 31110029700010.

Даний лист був отриманий ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 31.01.2011 р., на наступний день після закінчення граничного 10-ти денного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 розділу II Податкового кодексу України закріплено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, Податковий кодекс України, на відміну від Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не передбачає перенесення строку сплати податкового (грошового) зобов'язання у разі, коли останній день сплати такого зобов'язання припадає на вихідний або святковий день.

Таким чином, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення рішення та/або за днем узгодження податкового (грошового) зобов'язання, а у випадку самостійного визначення податкового зобов'язання у податковій декларації (звітній/новій звітній) - десятий календарний день, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання такої податкової декларації.

Пунктом 203.2 статті 203 розділ V Податкового кодексу України визначено, що платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених платником у податковій декларації з податку на додану вартість, буде тридцятий календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного податкового) місяця (для платників, які подають звітність щомісячно), та п'ятдесятий календарний день, що настає за останнім днем звітного (податкового) кварталу (для платників, які подають звітність щоквартально).

Таким чином, сплатити суму податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року позивачу необхідно було не пізніше 30 січня 2011 року, а враховуючи, що вказана дата припадала на неділю, (30.01.2011 р.), сплата податкового зобов'язання мала бути здійснена до настання 30.01.2011 р. (роз'яснення ДПА України від 24.01.2011 № 1704/7/16- 1517).

Згідно з обліковою карткою платника податку на додану вартість станом на 01.01.2011 р. у ТОВ «ЗМ Україна» обліковувалася переплата в розмірі 3090,96 грн., станом на 30.01.2011 р. виникла недоїмка по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 936 961,04 грн., яка була погашена 20.02.2011 р.

Підпунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 109.1 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто неподання звітності можна трактувати як бездіяльність платників податків.

Відповідно до пункту 113.3 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частина 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. (згідно Інформаційного листа ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11).

Нормами пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як зазначалось вище, зобов'язання позивача з податку на додану вартість повинно було бути сплачене до 30.01.2011 р., що і було вчинено позивачем, проте, відповідно до листа від 28.01.2011 № ЗМ-1/2801 ТОВ «3М Україна» повідомило ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про зроблену помилку у номері розрахункового рахунку з проханням зробити внутрішнє перерахування коштів в сумі 940 052,00 грн. з рахунку № 31119031700010 на рахунок № 31110029700010.

Отже, суд зазначає, що позивач порушив норми абзацу першого пункту 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, а отже порушення вчинено у січні 2011 року, відповідно податковим органом застосовано положення Податкового кодексу України, з чого вбачається, що штрафну санкцію застосовано до позивача за порушення податкового законодавства, яке відбулось у період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що штрафну санкцію застосовано до Позивача без дотримання положень пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до часини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 16.05.2011 № 0010331504/1/0 та від 15.10.2011 № 0010331504 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «3М Україна»підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69 - 71, 94, 128, 158 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «3М Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 16.05.2011 № 0010331504/1/0 в частині визначення штрафу у розмірі 10% у сумі 93 695,10 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 15.10.2011 № 0010331504 в частині визначення штрафу у розмірі 10% у сумі 93 695,10 грн.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «3М Україна» (ідентифікаційний код 33405034) судові витрати у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Т. Шрамко