Постанова № 25122572, 06.07.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.07.2012
Номер справи
2а/2570/1897/2012
Номер документу
25122572
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Справа № 2а/2570/1897/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еверест» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби, за участі Прокуратури м. Чернігова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

07.06.2012 Приватне підприємство «Еверест» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 22.02.2012 № 0000972320 та № 0000962320. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прийняті ДПІ у м. Чернігові податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 529 208,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7 339,00 грн. є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагентів товари пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Угоди між позивачем та контрагентами як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 529 208,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 7 339,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за січень та травень 2011 року, якою встановлено порушення Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України). В ході перевірки встановлено, що одним із основних постачальників позивача у січні 2011 року було Товариство з обмеженою відповідальністю «Перун» (далі - ТОВ «Перун»), згідно наданих на перевірку документів у січні 2011 року оплата за отриманий товар не здійснювалась. Також, згідно акту № 07/23/21090355 від 05.01.2012 неможливості підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Перун» з платниками податків за період з 01.11.2010 по 31.08.2011 працівниками відділу податкової міліції здійснено виїзд за податковою та фактичною адресою ТОВ «Перун» м. Дубно: вул. Заводська 19/14, та вул. Данила Галицького, 20, в результаті чого місцезнаходження підприємства не встановлено, посадові особи підприємства за даною адресою відсутні. ТОВ «Перун» до складу податкового кредиту з ПДВ у січні-лютому 2011 року віднесено операції з підприємствами, що мають ознаки фіктивності. Враховуючи, що на ТОВ «Перун» відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності відділом податкової міліції надано висновок щодо проведення цим товариством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Перун» документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, а також працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства надає можливість стверджувати, що підприємство, (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Тобто, діяльність ТОВ «Перун» направлена на мінімізацію сплати податків третім особам та безпідставного формування даних податкової звітності, а тому винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Представник Прокуратури м. Чернігова в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та представника Прокуратури м. Чернігова, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 14.06.2001 зареєстрований, як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 103504 (а.с.33), внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та з 11.07.2001 являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 200012194 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.34).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 24.01.2012 № 475, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України та відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 24.01.2012 № 424 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за січень та травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 08.02.2012 № 619/23/31480476 (далі - акт перевірки) (а.с.7-14).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення з ПДВ за січень 2011 року на 529 208,00 грн.;

2. п. 200.1 п.200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 7 339,00 грн. за січень 2011 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.02.2012 № 0000972320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 529 208,00 грн. (а.с.5) та № 0000962320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 7 339,00 грн. (а.с.6).

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням ДПІ у м. Чернігові від 22.02.2012 № 0000972320, відповідачем 03.04.2012 подано скаргу до Державної податкової служби України (а.с.178), однак рішенням Державної податкової служби від 24.04.2012 № 7352/6/10-2115, залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення (а.с.179-180).

Відповідно до статуту підприємства позивача, основним видом діяльності є оптовий продаж цукру, борошна, круп та інших продуктів харчування (а.с.27-32).

Судом встановлено, що 01.01.2011 між ТОВ «Перун» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 01, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати (поставити), а Покупець прийняти та оплатити цукор ваговий у мішкотарі по 50 кг на умовах, зазначених у цьому договорі. Найменування, кількість, ціна і загальна вартість товару визначаються у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.58).

Також, 01.04.2011 між ТОВ «Перун» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 40, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати (поставити), а Покупець прийняти та оплатити цукор ваговий у мішкотарі по 50 кг на умовах, зазначених у цьому договорі. Найменування, кількість, ціна і загальна вартість товару визначаються у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.66).

Виконання вищезазначених договорів поставки підтверджується актами приймання-передачі, а саме: № 116 від 21.01.2011 на суму з ПДВ 487 565,00 грн.; № 8 від 22.01.2011 на суму з ПДВ 2 731 710,00 грн.; № 20 від 28.01.2011 на суму з ПДВ 1 880 898,00 грн.; № 648 від 20.04.2011 на суму з ПДВ 173 000,00 грн.; № 708 від 11.05.2011 на суму з ПДВ 884 400,00 грн., актами обстеження якості товару на складі № ВП-00001 від 28.02.2011 на суму з ПДВ 1 414 800,00 грн. та № 00010 від 11.07.2011 на суму з ПДВ 614 445,50 грн., актами приймання-передачі (повернення) № ВП-00001 від 28.02.2011 на суму з ПДВ 1 414 800,00 грн., № ВП-00010 від 11.07.2011 на суму з ПДВ 614 445,50 грн., № ВП-00004 від 31.07.2011 на суму з ПДВ 884 400,00 грн. (а.с.59-65, 67-69), видатковими накладними № П-00000116 від 21.01.2011 на суму з ПДВ 487 565,00 грн., № П-00000008 від 22.01.2011 на суму з ПДВ 2 731 710,00 грн., № П-00000020 від 28.01.2011 на суму з ПДВ 1 880 898,00 грн., № ВП-0000001 від 28.02.2011 на суму з ПДВ 1 414 800,00 грн., № П-0000048 від 20.04.2011 на суму з ПДВ 173 000,00 грн., № П-00000708 від 11.05.2011 на суму з ПДВ 884 400,00 грн., видатковими накладними (повернення) № ВП-0000004 від 31.05.2011 на суму з ПДВ 884 400,00 грн., № ВП-0000010 від 11.07.2011 на суму з ПДВ 345 840,00 грн., № ВП-0000011 від 11.07.2011 на суму з ПДВ 120 258,00 грн., № ВП-0000012 від 11.07.2011 на суму з ПДВ 148 347,50 грн. та податковими накладними № 50 від 21.01.2011 на суму з ПДВ 487 565,00 грн., № 52 від 22.01.2011 на суму з ПДВ 2 731 710,00 грн., № 53 від 28.01.2011 на суму з ПДВ 1 880 898,00 грн. (розрахунками № 8,18 та 21 коригування кількісних і вартісних показників до даної податкової накладної), № 26 від 15.04.2011 на суму з ПДВ 100 000,00 грн., № 35 від 19.04.2011 на суму з ПДВ 390 300,00 грн. (розрахунками № 19,20 коригування кількісних і вартісних показників до даної податкової накладної), № 57 від 11.05.2011 на суму з ПДВ 884 400,00 грн., (розрахунком № 59 коригування кількісних і вартісних показників до даної податкової накладної), (а.с.138-150, 153-163), а оплата проведена відповідно до платіжних доручень № 79 від 10.02.2011 на суму 173 800,00 грн., № 80 від 10.02.2011 на суму 140 200,00 грн., № 81 від 11.02.2011 на суму 157 000,00 грн., № 96 від 16.02.2011 на суму 157 000,00 грн., № 122 від 21.02.2011 на суму 137 767,50 грн., № 153 від 24.02.2011 на суму 160 000,00 грн., № 371 від 15.04.2011 на суму 100 000,00 грн., № 379 від 19.04.2011 на суму 190 300,00 грн. та № 380 від 19.04.2011 на суму 200 000,00 грн. (а.с.165-173).

Податкові накладні, які отримані позивачем від контрагента включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с.74-78).

Позивачем подано до ДПІ у м. Чернігові розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, в зв'язку з поверненням товару та дані коригування враховані ДПІ у м. Чернігові при проведенні перевірки (а.с.124).

В подальшому вищезазначений товар позивачем реалізовано ТОВ «Авега ЛТД», ТОВ «Акіла», ТОВ «Арт Фудз», ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика», ЗАТ «РК «Євротек», ПП «Київпродзбут», ТОВ «Наші страви ТМ», ПП «Київпродзбут», ТОВ «Нью-Парс ЛТД», ФОП ОСОБА_1, ПП «Садкосервіс» та ТОВ «Флариш ЛТД», що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.182-198).

Позивачем по вищезазначеним господарським операціям з контрагентами суми ПДВ сплачені в ціні товару включені до податкового кредиту, що підтверджується наявною в матеріалах справи податковою декларацією з ПДВ (а.с.122-127).

Згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Відповідно до ст. 200 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Посилання представників відповідача, як на підставу правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на акт № 07/23/21090355 від 05.01.2012 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Перун» (контрагент позивача) з платниками податків за період з 01.11.2010 по 31.08.2011 (а.с.45-54) не береться судом до уваги, виходячи з наступного.

За наслідками дослідження вищенаведених доказів суд прийшов до висновку, що останні не є допустимими та належними в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Наявність даного акту не може свідчити про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами щодо реалізації товарів, робіт та послуг.

На підставі акту № 07/23/21090355 від 05.01.2012, Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Дубенська ОДПІ) виключено з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 27 114 614,00 грн., які визначені ТОВ «Перун» у податковій декларації з ПДВ за період з 01.11.2010 по 31.08.2011.

Контрагентом позивача - ТОВ «Перун» оскаржено вищезазначені дії Дубинської ОДПІ до Рівненського окружного адміністративного суду.

11.05.2012 Постановою Рівненського окружного адміністративного суду задоволено позовні вимоги ТОВ «Перун» в повному обсязі, визнано неправомірними дії Дубенської ОДПІ по виключенню з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 27 114 614,00 грн., які визначені ТОВ «Перун» у податковій декларації з ПДВ за період з 01.11.2010 по 31.08.2011 (а.с.90-118).

Крім того, відповідно до пояснень директора ТОВ «Перун» від 12.06.2012, останній являється незмінним власником та директором підприємства з моменту його заснування. Веде господарську діяльність в рамках чинного законодавства на підставі свідоцтва про реєстрацію товариства. Зазначає, що неодноразово продавав позивачу продукцію. Директор ТОВ «Перун» в даних поясненнях повністю підтверджує продаж та передачу товару позивачу згідно накладних та актів приймання-передачі та повністю підтверджує часткове повернення товару (цукор) згідно накладних та актів приймання-передачі. Продаж, передача товару здійснювалась на орендованих ТОВ «Перун» складських приміщеннях заводів-виробників, залізничних станцій та в місцях завантаження-розвантаження продукції (а.с.55), що підтверджується договором оренди № 63 від 18.09.2010 укладеного між Фізичною особою ОСОБА_2 (Орендодавець) та контрагентом позивача - ТОВ «Перун» (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає Орендареві у строкове платне користування складське приміщення, яке розміщене за адресою: м. Дубно, вул. Залізнична, 69 та складається з нежитлового складського приміщення, площею 180,90 кв. м. для використання та здійснення ним підприємницької діяльності відповідно до статутного предмета діяльності Орендаря, в тому числі передачі приміщення в суборенду, не забороненої законодавством України (а.с.56-57).

Крім того, відповідно до акту від 02.09.2011 № 27/35/21090355 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Перун» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2011, одним із основних покупців ТОВ «Перун» товарів (робіт, послуг) за перевіряє мий період був позивач. Проведеною вибірковою перевіркою відображеного показника з 01.04.2011 по 30.06.2011 в сумі 30 462 885,00 грн. на підставі документів не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників рядка 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» (а.с.15-22).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 № 0000972320 та № 0000962320.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 22.02.2012 № 0000972320 та № 0000962320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Еверест» (код ЄДРПОУ 31480476) судовий збір в розмірі 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 03.07.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко

Часті запитання

Який тип судового документу № 25122572 ?

Документ № 25122572 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 25122572 ?

Дата ухвалення - 06.07.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 25122572 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 25122572 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 25122572, Чернігівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 25122572, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 25122572 відноситься до справи № 2а/2570/1897/2012

Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/1897/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 25122569
Наступний документ : 25122589