Постанова № 25122339, 19.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. 13 год. 50 хв.Справа № 2а-4368/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Воробийовського О.М., Цокол Г.П.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом дочірнього підприємства " Фрідом Фарм - Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство "Фрідом Фарм - Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (далі - ДП "Фрідом Фарм - Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011р. №№ 0002872301, 0002882301, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 766 100,00 грн., у тому числі за основним платежем на 612 880,00 грн., за штрафними санкціями на 153 220,00 грн., зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року на 1 587 147,00 грн. та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2011р. № 0002862301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 825 736,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3 062 882,00 грн., за штрафними санкціями на 762 854,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити. Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі протиправних висновків акту перевірки, зроблених податковим органом за результатами дослідження обґрунтованості формування ДП "Фрідом Фарм - Україна" податкового кредиту та валових витрат по відносинам з ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Транс-Грейн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс", ПП "Інвестюгагротранс". На думку позивача, ним виконані вимоги, передбачені податковим законодавством України для відображення показників по цим контрагентам у податковій звітності. Позивач стверджує, що всі операції підтверджені податковими накладними та бухгалтерськими документами, придбаний товар та послуги використані в оподатковуваній господарській діяльності, вартість поставлених товарів та послуг у безготівковому порядку сплачена постачальникам.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні. Відповідач вважає, що для формування валових витрат та податкового кредиту у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з поставки товарів та послуг від ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Транс-Грейн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс", ПП "Інвестюгагротранс". Висновки про безтоварність операцій з поставки товарів та послуг цими контрагентами, на думку відповідача, підтверджується тим, що постачальники не мали у своєму розпорядженні ресурсів, достатніх для фактичного здійснення задокументованих господарських операцій. Саме тому відповідач стверджує, що відсутність фактичної поставки товарів та послуг не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП "Фрідом Фарм - Україна" ЗАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акту від 29.07.2011 р. № 2767/23-5/30069082, складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.

Грошові зобов'язання ДП "Фрідом Фарм - Україна" з податку на прибуток відповідач збільшив у зв'язку із збільшенням задекларованого позивачем валового доходу на 479 094,71 грн. та зменшенням задекларованих валових витрат на 12 251 526,52 грн.

Валові доходи позивача збільшено через те, що він у порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до їх складу не включив доходи від продажу послуг ТехПД (послуги Одеської залізниці), які були надані "комітентам" при реалізації товару (шрот соєвий), що перебував на комісії у позивача. Наслідком виявлення цього порушення було збільшення оподатковуваного прибутку позивача на 479 094,71 грн., а, відповідно, і збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем на 119 774,00 грн. та за штрафними санкціями на 29 943,00 грн. Це порушення податкового законодавства не оскаржується позивачем.

Як вбачається судом з акту перевірки від 29.07.2011 р. головною підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток, ПДВ, зменшення від'ємного значення з ПДВ було виключення із складу валових витрат та з податкового кредиту операцій позивача з ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Транс-Грейн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс", ПП "Інвестюгагротранс".

Під час проведення перевірки відповідач встановив, що ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс" задокументували постачання позивачеві сої, ПП "Транс-Грейн" мінеральних добрив, а ПП "Інвестюгагротранс" транспортні послуги. Спільним для цих підприємств було те, що вони або їх контрагенти далі у ланцюгах постачання у публічній статистичній та податковій звітності не декларували наявності трудових та матеріальних ресурсів, які необхідні для здійснення господарської діяльності з поставки товарів та послуг позивачеві, розрахунки за товари та послуги здійснювались у безготівковому порядку на всю вартість поставлених товарів та послуг, поставка товарів та послуг підтверджена бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Так, за інформацією відповідача, одним з контрагентів ТОВ "Агроконтинент", постачальника сої позивачу у першому ланцюгу постачання, було ПП "Імперія Гів". Це підприємство формувало податковий кредит у періоді з серпня по грудень 2010 року від контрагентів, які не відображали податкові зобов'язання з податку на додану вартість по ПП "Імперія Гів". Згідно податкової звітності ПП "Імперія Гів" та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності, що унеможливлює здійснення господарської діяльності цим підприємством.

Іншим постачальником сої позивачу було ТОВ "Ділкорн". Податковим органом встановлено, що за юридичною адресою зазначеного підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товаротранспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. У товариства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання та інші засоби для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

У жовтні 2010 року постачальником позивачу мінеральних добрив було ПП "Транс-Грейн". За даними податкового органу стан підприємства 9 - направлено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням; фактичне місце здійснення діяльності суб'єкта господарювання встановити немає можливості, у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій.

Постачальником сої позивачу були також ПП "Трансагрогрупп" та ТОВ "Агроюг-Сервіс".

Щодо ПП "Трансагрогрупп" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, підприємство визнано банкрутом, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 30.05.2011 р.

За інформацією податкового органу, ТОВ "Агроюг-Сервіс", в свою чергу здійснювало документування отримання товару від ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро". Названі підприємства не мали достатніх умов для здійснення господарської діяльності та документували придбання товару у підприємств, в яких також відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачеві.

За актом перевірки постачальником послуг з перевезення вантажів позивачу було ПП "Інвестюгагротранс". За даними відповідача це підприємство відсутнє за місцезнаходженням, фактичне місце здійснення діяльності встановити немає можливості, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства свідчить про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю у постачальників позивача задекларованих у публічній звітності необхідних ресурсів для здійснення господарських операцій з поставки товарів та послуг відповідач вважає ці операції безтоварними, а самі правочини нікчемними, які є недійсними в силу закону та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відсутність фактичної поставки товарів та послуг, на думку відповідача, не дозволяє позивачеві використати ці товари та послуги у власній оподатковуваній господарській діяльності і свідчить про неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту позивача по операціям з ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Транс-Грейн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс", ПП "Інвестюгагротранс".

Як з'ясовано судом, у перевіреному відповідачем періоді позивач основний дохід отримував від здійснення оптової торгівлі хімічними засобами захисту рослин, міндобривами, насінням соняшника, пшениці, соєвої олії та соєвого шроту. Порушень стосовно декларування доходів позивача від здійснення основного виду діяльності відповідачем не встановлено. Тому суд приходить до висновку, що придбання сої, міндобрив, та транспортних послуг є обов'язковими для ведення господарської діяльності позивача, оскільки він не є виробником цих товарів та послуг.

За змістом ПК України, Законів України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та від 03.04.1994р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" головними умовами для формування валових витрат та податкового кредиту платника податків у 2010 році та у 1 кварталі 2011 року були наявність належним чином складених бухгалтерських та податкових накладних, які підтверджують використання придбаного товару та послуг у власній оподатковуваній господарській діяльності платника податків. При цьому право на валові витрати та податковий кредит суб'єкта господарювання не залежить від дати використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваній господарській діяльності платника податків. Дата виникнення права на валові витрати та податковий кредит платника податків у перевіреному відповідачем періоді визначалась у залежності від дати фактичного отримання товару чи послуги, або від дати оплати вартості цих товарів та послуг.

За положеннями ПК України та названих законів валові витрати та податковий кредит платника податків не залежать від дати відображення у податковій звітності операцій з продажу товарів та послуг постачальником таких товарів та послуг, а відсутність у постачальників необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не є переконливим доказом безтоварності операцій з постачання товарів та послуг.

За актом перевірки від 29.07.2011 р. висновки про безтоварність операцій з поставки товарів та послуг податковим органом зроблені на підставі аналізу показників статистичної та податкової звітності постачальників, при цьому перевірка безпосередньо постачальників не проводилась через відсутність їх за юридичною адресою, або через відмову надати документи для проведення такої перевірки.

Отже, власні висновки про безтоварність операцій відповідач не підтверджує даними постачальників та не з'ясовує при цьому всіх обставин здійснення господарської діяльності постачальниками товарів та послуг.

На думку суду, недекларування трудового та матеріального потенціалу постачальників не є прямим та беззаперечним доказом проведення безтоварних операцій та не може бути основним та переконливим доказом висновку про безтоварність цих операцій. Суд звертає увагу, що недекларування постачальниками товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу, або орендних відносин може свідчити про заниження об'єктів оподаткування цих постачальників, що не спростоване та не з'ясоване відповідачем під час складання акту перевірки. Відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар. Ця обставина не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагентів.

Так, в ході судового розгляду судом у якості свідка було допитано громадянина ОСОБА_4, який був засновником та директором ПП "Інвестюгагротранс". Свідок повідомив суду, що ПП "Інвестюгагротранс" дійсно надавало транспортні послуги позивачеві з перевезення сільськогосподарської продукції, перевезення оформлювалось актами приймання-передачі та товарно-транспортними накладними. Юридичною адресою підприємства є його постійне місце проживання, за яким проживає тривалий час і по сьогоднішній день. На всі виклики податкової та їх письмові запити давав відповіді, тому не погоджується з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач за результатами господарських відносин з ТОВ "Агроконтинент", ТОВ "Ділкорн", ПП "Транс-Грейн", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Агроюг-Сервіс" та ПП "Інвестюгагротранс" фактично поніс витрати на придбання товару та послуг, сплативши їх вартість, і тому, враховуючи наведені вище обставини, мав право на включення цих операцій до валових витрат та податкового кредиту. На думку суду, по цим операціям економічну вигоду у вигляді доходу отримали постачальники товарів та послуг, і тому саме вони могли мати зиск від декларування валового доходу та податкового кредиту по безтоварним операціям. При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Суд вважає, що відповідач виконуючи функцію податкового контролю зобов'язаний з'ясувати ланцюг проходження товарів та послуг, операції в якому не були оподатковані їх продавцями та підтвердити ці висновки беззаперечними докази, а не перекладати ці обов'язки на платника податків.

Відповідач, позбавляючи права позивача на податковий кредит та визначаючи додаткові грошові зобов'язання по операціям контрагентами на підставі того, що не підтверджено факт здійснення операцій з купівлі-продажу товарів контрагентами по ланцюгах проходження товарів та у зв'язку з несплатою ПДВ по цим операціям постачальниками товарів (робіт, послуг), перекладає власну відповідальність за неналежну організацію контролю за нарахуванням та сплатою податків на позивача, який у відповідності із законодавством України не наділений обов'язком та функцією такого контролю.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оцінюючи неможливість проведення господарських операцій, відповідач жодним чином не доводить наявність провини позивача щодо недекларування податкових зобов'язань постачальників товарів та обізнаність позивача з фактичними обставинами здійснення господарської діяльності постачальників.

Відповідачем не надано до суду доказів на обґрунтування своїх заперечень, які підтверджували б, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність податкових повідомлень-рішень від 16.08.2011р. №№ 0002872301, 0002882301 та податкового повідомлення-рішення від 16.08.2011р. № 0002862301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 825 736,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3 062 882,00 грн., за штрафними санкціями на 762 854,00 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги дочірнього підприємства "Фрідом Фарм - Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 16 серпня 2011 р. №№ 0002872301 та 0002882301.

Скасувати частково податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 16 серпня 2011 р. № 0002862301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3 825 736,00 грн., в тому числі за основним платежем на 3 062 882,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 762 854,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Фрідом Фарм - Україна" закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (ідентифікаційний код 30069082) судовий збір у розмірі 17,00 грн. (сімнадцять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 червня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6