Постанова № 25122086, 26.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 р. № 2а-2507/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Чернишенко Н.А.,

представника позивача Чорнія О.Б.,

представника відповідача Оленюк Х.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ПАТ «Західенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі СДПІ ВПП у м. Львові)

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0000150802/4264 від 06.03.2012 р. та № 0000130802/4259 від 06.03.2012 р.

Позов мотивується тим, зокрема, що на момент здійснення договірних операцій ПАТ «Західенерго»діяло виключно у межах чинного законодавства України; податковий орган самостійно робить висновок про недійсність договорів, не посилаючись на будь-яке судове рішення з цього приводу, покладаючи відповідальність за порушення податкового законодавства на компанію виключно на підставі своїх суперечливих висновків, викладених у акті перевірки; право на податковий кредит виникає при наявності двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на обставини, зафіксовані у акті перевірки № 182/08-02/23269555 від 20.02.2012 р., зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавців (ТзОВ «Єврозв'язок», ПП «Єлей») до покупця ВАТ «Західенерго», правочини між зазначеними суб'єктами господарювання не спричинили реального настання правових наслідків, є нікчемними.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

СДПІ ВПП у м. Львові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Західенерго»з питань правомірності формування податкового кредиту по ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Єврозв'язок»за вересень 2009 р., ТзОВ «Втеріс»за серпень, жовтень-листопад 2009 р., ДП «Енергоринок»за лютий-березень 2010 р., ПП «Єлей»за лютий 2011 р., ТзОВ «НТК Мегатрейдінг»за червень 2011 року та ПП Фірма «Дівт»за липень 2011 р., за результатами якої складено акт № 182/08-02/23269555 від 20.02.2012 р.

На підставі акту перевірки СДПІ ВПП у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 0000130802/4259 від 06.03.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 53004,8 грн. за 1 кв.2011 р. та податкове повідомлення-рішення № 0000150802/4264 від 06.03.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Західенерго»з податку на додану вартість у розмірі 16823,18 грн. з яких 15577,94 грн. зобов'язання за основним платежем, 1245,24 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

За висновками акту перевірки ПАТ «Західенерго»порушено п.14.1.185, п.14.1.191 ст. 14, п.185.1 ст. 185, ст. 187.1, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 15577,94 грн., в т.ч. у вересні 2009 р. на суму 4976,98 грн. та у лютому 2011 р. на суму 10600,96 грн., ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VІ, Перехідні положення підрозділ 4 п.1 Податкового кодексу України, п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 334/94), завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 9-ть місяців 2009 р. в сумі 24869,89 грн. та за 1-ий кв.2011 р. в сумі 53004,8 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94, чинного у спірний період, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд вважає, що позивачем дотримано вищенаведені норми Закону № 334/94 та Податкового кодексу України, покликання на їх порушення є безпідставним з огляду на наступне.

Висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтується на актах перевірок його контрагентів ТзОВ «Єврозв'язок»та ПП «Єлей». Під час перевірок не виявлено факту передачі товарів даним суб'єктам господарювання, тому податковий орган встановив, що товари не передавались ПАТ «Західенерго», а правочини, укладені позивачем з ТзОВ «Єврозв'язок»та ПП «Єлей»є нікчемними. Крім того, в акті зазначено, що не були належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, не надано сертифікатів якості заводу, технічну документацію, паспорт на товар.

На дослідження суду у спростування доводів СПДІ ВПП у м. Львові позивачем подано засвідчені копії:

- договору № 597 від 03.08.2009 р., укладеного ВАТ «Західенерго»та ТзОВ «Єврозв'язок», рахунку-фактури № ЕС-0001036; видаткової накладної № ЕС-0000471 від 29.09.2009 р., податкової накладної № 748 від 28.09.2009 р., актів (накладних) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 135 від 30.09.2009 р., № 136 від 30.09.2009 р., платіжного доручення № 4541 від 28.09.2009 р.;

- договору № 982 від 08.10.2010 р., укладеного ВАТ «Західенерго»та ПП «Єлей», податкової накладної № 1-02/11 від 28.02.2011 р., видаткової накладної № 1-02/11 від 28.02.2011 р., прибуткового ордеру 020 від 28.02.2011 р., платіжного доручення на підтвердження оплати.

Зазначені документи були представлені до перевірки і відповідач не заперечив, що вони оформлені належним чином.

До матеріалів справи долучено лист СДПІ ВПП у м. Львові від 27.12.2011 р. № 25700/08-02/712036, адресований ДПІ у Галицькому районі, у якому відповідач зазначив, що у СДПІ ВПП у м. Львові відсутні підстави для зменшення податкового кредиту ПАТ «Західенерго»згідно акту від 12.12.2011 р. № 2068/2300/31083312 ДПІ у Галицькому районі Івано-Франківської області (в акті перевірки позивача міститься посилання на вказаний акт в обґрунтування висновку про нікчемність правочину, укладеного ПАТ «Західенерго та ПП «Єлей»). Позивач також посилався на рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2011 р. у справі № 5023/2318/11 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 р. у справі № 2а-9134/11/2070 в обґрунтування доводів, що його контрагент ТзОВ «Єврозв'язок»укладав договори зі своїм контрагентом ТзОВ «Поллукс Плюс»та отримував товар, який в подальшому було реалізовано ПАТ «Західенерго».

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що відповідачем не доведено твердження про нікчемність здійснюваних ПАТ «Західенерго»з ТзОВ «Єврозв'язок»та ПП «Єлей»господарських операцій, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання ним норм Податкового кодексу України та Закону № 334/94.

Тому позов слід задоволити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0000150802/4264 від 06.03.2012 р. та № 0000130802/4259 від 06.03.2012 р.

Згідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0000150802/4264 від 06.03.2012 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові № 0000130802/4259 від 06.03.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Західенерго»698,28 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.