Постанова № 25122002, 19.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р. № 2а-982/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Єжова О.Ю.

представника відповідача Павлової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Гертс Трейд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ПП «Гертс Трейд» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011р. №0000912304, №0000922304, від 01.12.2011р. №0001032304, від 29.12.2011р. №0001102304. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, навів пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила, з підстав наведених у письмовому запереченні, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21.09.2011р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Гертс Трейд» з питань достовірності відображення даних у податковій декларації з ПДВ за травень 2011р., за результатами якої складено акт від 21.09.2011р. №2484/23-4/37162965.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011р. №0000912304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 13716 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн., а також №0000922304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 122579,80 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

За результати адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0000912304 та №0000922304 від 05.10.2011р., ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032304 від 01.12.2011р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 13811 грн., а також №0001102304 від 29.12.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 108863,80 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ПП «Гертс Трейд» порушило п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2011р. на суму 136390,80 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на суму 122579,80 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством відображено у бухгалтерському обліку господарські операції щодо поставки товарів від ПП «Флімпекс», які фактично не відбувались. Зокрема, як зазначено в акті перевірки, ДПІ в Залізничному районі м. Львова скеровано запит до ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо підтвердження взаєморозрахунків ПП «Гертс Трейд»з контрагентом ПП «Флімпекс». Згідно наданої відповіді обліковим станом платника згідно бази даних «9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Гертс Трейд»зареєстровано платником ПДВ 15.07.2010р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100293302.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ПП «Флімпекс»зареєстровано 26.03.2009р. виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ПП «Гертс Трейд»(покупець) та ПП «Флімпекс»(постачальник) підтверджені договором поставки №401001 від 01.04.2011р., відповідно до якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві продукцію (поліграфічні матеріали), а покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму. Постачальник зобов'язаний на кожну партію товару, що постачається,видати сертифікат, який посвідчує відповідність товару вимогам стандарту та технічних умов.

На підтвердження виконання умов договору позивачем долучено до матеріалів справи податкову накладну від 15.04.2011р., видаткову накладну від 15.04.2011р., а також платіжне доручення №13 від 18.08.2011р.

Згаданим вище контрагентом позивача було видано податкову накладну на суму згідно зазначеного договору. На підставі податкової накладної суму ПДВ позивачем віднесено до податкового кредиту за відповідний звітній період.

Підпунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено п. 201. 10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори на придбання продукції, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи, які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При вирішенні спору, суд потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «Гертс Трейд»та ПП «Флімпекс», оскільки з'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за придбаний товар.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач доводить господарські операції з контрагентом договором поставки, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортною накладною, сертифікатом на відповідність товару. Суд вважає, що зазначені документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Водночас, надані суду документи зазначеним вимогам не відповідають з огляду на наступне.

Яке вбачається із наданих позивачем платіжних доручень №130 від 18.08.2011р. та №№147 від 01.09.2011р., у них відсутні відмітки банківської установи про здійснення платежу, тому такі не приймаються судом до уваги.

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної від 15.04.2011р. вбачається, що транспортні послуги надавались СПД ОСОБА_3 автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_2 та причепом з державним номерним знаком НОМЕР_1.

Проте, як вбачається із листа ВРЕР ДАІ Головного управління МВС України в Одеській області від 24.05.2012р. автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_2 та причеп з державним номерним знаком НОМЕР_1 зареєстрований за ФО ОСОБА_3.

Крім того, у вказаній товарно-транспортній накладній від 15.04.2011р. не вказаний пункт розгрузки товару.

Також як вбачається із наявного в матеріалах справи сертифікату №ССPIT 095000164, вантажоодержувачем є ПП «Флімпекс», проте товар отриманий ПП «Гертс Трейд», про що свідчить відтиск печатки підприємства на сертифікаті. Судом не встановлено факту передачі послуг від постачальника до покупця, тому такий сертифікат не може бути доказом надання послуг поставки від ПП «Флімпекс» до ПП «Гертс Трейд».

Також судом не беруться до уваги наявні в матеріалах справи податкові накладні та видаткові накладні, договір №8/лв від 08.04.2011р. оренди нежитлового приміщення, укладений між ТзОВ «Геолсервіс»та ПП «Гертс Трейд», а також довіреності, платіжні доручення щодо ТзОВ «ПП «Фоліо Плюс», ТзОВ «Фірма «Зірка ЛТД», ТзОВ «Домен-Друк», ТзОВ «Фірма «Салта»ЛТД, оскільки в акті перевірки від 21.09.2011р. №2484/23-4/37162965 зауважень щодо відображення у бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій по вказаних суб'єктах у перевіряючих не було.

Крім того, згідно із наявних в матеріалах справи банківських виписок, кошти від ПП «Флімпекс»на рахунки ПП «Гертс Трейд»не надходили.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що реальної поставки товару за договором, укладеним між ПП «Флімпекс»та ПП «Гертс Трейд»не було.

Наявність у покупця - ПП «Гертс Трейд»лише документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення ПП «Гертс Трейд»до складу податкового кредиту сум, сплачених ПП «Флімпекс»є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими, спростованими відповідачем та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст.7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 22.06.2012р.

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Суддя Костецький Н.В.