Постанова № 25121926, 08.05.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2012 року Справа № 1170/2а-1005/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирошниченка В.С.

за участю секретаря судового засідання Поцелуйко А.І.

за участю представників позивача-Шуліки Т.В., Лисенко Н.В.

представника відповідача- Івашкіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позов товариства з обмеженою відповідальністю „УкрОліяПром" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі-ОДПІ ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення 19.12.2011р. №0002032330, яким збільшено ТОВ „УкрОліяПром" грошове зобов'язання за платежем податку на додану вартість в сумі 341301 грн., в т.ч. за основним платежем 273041 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68260 грн.; податкове повідомлення-рішення ОДПІ ДПС від 19.12.2011р. №0002042330, яким зменшено ТОВ „УкрОліяПром" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 12406 грн. за серпень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем отримано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акта перевірки складеного відповідачем з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Тегра" за вересень 2011р. та з ФГ "Агропродукт КС" за серпень 2011р.

Висновки відповідача щодо необхідності зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та донарахування податкових зобов'язань з ПДВ ґрунтуються на тому, що формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами позивача є неправомірним, оскільки господарські операції проведені на підставі нікчемного правочину. У зв'язку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, з посиланням на норми Податкового кодексу України, вказує, що право на податковий кредит виникає з моменту настання першої з подій: або дати списання коштів з рахунку, або дати отримання товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, позивач зазначає, що відповідачем не досліджувалося фактичне здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами з ТОВ "Компанія Тегра" та з ФГ "Агропродукт КС", а тому посилання відповідача на те, що податкові накладні видані особами, які не звітують перед органами ДПС, не знаходяться за юридичною адресою не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, не повинні братися до уваги, оскільки позивач не наділений правом контролювати сплату податків іншими платниками податків.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача позов не визнався, ним подано письмові заперечення, в яких вказується, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 06.12.11р. по 07.12.11р. Кіровоградською ОДПІ була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ „Компанія Тегра" за період з 01.09.11р. по 30.09.11р. та ФГ „Агропродукт КС" за період з 01.08.11р. по 31.08.11р.

За результатами перевірки ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення від 19.12.2011р. №0002032330, яким збільшено ТОВ „УкрОліяПром" грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 341301 грн., в т.ч. за основним платежем 273041 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68260 грн.; податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2011р. №0002042330, яким зменшено ТОВ „УкрОліяПром" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 12406 грн. за серпень 2011 року.

Зі змісту акта перевірки №164/2330/36793836 від 07.12.11р. суд вбачає, що податковий орган дійшов висновку, що позивач мав взаємовідносини за період з 01.09.11р. по 30.09.11р. з ТОВ „Компанія Тегра" та ФГ „Агропродукт КС" за період з 01.08.11р. по 31.08.11р., які відповідно до п. 1 ст. 215, ч. 5 ст. 203, ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ на загальну суму 273041 грн., в т.ч. за серпень 2011р. в сумі 69963 грн., за вересень 2011р. в сумі 203078 грн., завищено від'ємне значення на суму 12406 грн. та зменшується сума від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 4683 грн. за серпень 2011р.

Дані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в акті перевірки Кіровоградської ОДПІ встановлено, що у ТОВ „Компанія Тегра" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, директор Чипілюгін Ю.В., згідно пояснень сусідки, підприємницькою діяльністю не займався, відсутній зареєстрований за підприємством автотранспорт, нерухоме майно, в результаті чого правочини, укладені з підприємствами-покупцями та підприємствами-постачальниками, в т.ч. ТОВ „УкрОліяПром" за серпень 2011р., не спрямовані на настання правових наслідків, мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

Також, в акті перевірки Кіровоградської ОДПІ встановлено, що ФГ „Агропродукт КС" укладено угоди без мети настання реальних наслідків з постачальником ПП „Соєагропродукт" та по взаємовідносинах з контрагентом -покупцем ТОВ „Укроліяпром" на загальну суму податкового кредиту 87032 грн. ПП „Соєагропродукт" здійснювало безтоварні операції, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб, не знаходиться за адресою, відсутня економічна діяльність підприємства, відсутні наймані працівники, необхідні умови для здійснення реальної фінансової господарської діяльності.

Крім цього, необхідно зазначити, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 р. До рядка 19 позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту ПДВ віднесено суму 12406 грн.(а.с.190-192).

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Виходячи з вищезазначених норм ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна. Відповідачем не заперечувалося щодо форми та дійсності податкової накладної.

Видами діяльності позивача є: ремонт і технічне обслуговування насосів, компресорів та гідравлічних систем, ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, діяльність автомобільного вантажного транспорту.(а.с.20)

31.01. 2011 року між позивачем (покупцем) та ФГ „Агропродукт КС"(постачальник) укладено договір поставки №12 від 11.04.2011р. (а.с.85)

Директорами вказаних підприємств підписано 01.08.2011р., 05.08.2011р., 15.08.2011р., 23.08.11р. специфікації до договору поставки від 11.04.2011р., в яких визначено загальну вартість товару (жмиха соєвого), кількість товару.

Позивачем отримано від постачальника 05.08.11р. соєвий жмих 7,530 т на загальну суму з ПДВ 91202,70 грн., в т.ч. ПДВ -15200,42 грн., соєвий жмих 18,350 т на загальну суму з ПДВ 76519,50 грн., в т.ч. ПДВ 12753,25 грн., 10.08.11р. соєвий жмих в кількості 23,562 т та 29,669 т на загальну суму 244330 грн., в т.ч. ПДВ 40721,67 грн., 15.08.11р. соєвий жмих в кількості 22,512 т на загальну суму 103330,08 грн., в т.ч. ПДВ 17221,68 грн., 23.08.11р. соєвий жмих в кількості 1,400 т на загальну суму 6804 грн., в т.ч. ПДВ 1134 грн., що підтверджується копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних (а.с.91,105,107,113,119,104,106,112,114,120, 121-125).

Позивач, отримавши товар у ФГ „Агропродукт КС" - соєвий жмих за договором поставки №25/07/11-ІІ від 25.07.2011р. реалізував його ТОВ „УкрМаслоЗбут", що підтверджується копіями податкових накладних, видаткових накладних (а.с.100,101,102,103,108,109,110,111,115,116,117,118, 264-267).

01.08.2011 року між позивачем (покупцем) та ТОВ „Компанія Тегра" (продавець) укладено договір №01/08 від 01.08.11р. купівлі-продажу запчастин в асортименті та договір поставки насіння сої від 01.09.2011р. №010911 (а.с.126-128, 157-158).

Факт отримання позивачем від ТОВ „Компанія Тегра" запчастин та насіння сої підтверджується копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних (а.с.141,142,143,144,160,161,162,163,182,183,184,185,197,198, 199-205, 247-251)

ТОВ „Компанія Тегра" виписано позивачеві податкові накладні №1723 від 26.09.11р., №1625 від 22.09.11р., №1624 від 22.09.11р., №1703 від 01.09.11р., №1702 від 01.09.11р., №1526 від 14.09.11р., №1525 від 14.09.11р., №1625 від 22.09.11р., №1626 від 26.09.11р.

Позивачем в подальшому реалізовано запчастини ПП „Агропостач" та ФГ „Бойко", насіння сої продано ТОВ ТД „Протеїн продакшн", про свідчать копії первинних документів (а.с.132-139,145-156,158-160,164-181,187-188, 206-217).

Згідно штатного розкладу на підприємстві „УкрОліяПром" працює 8 осіб, що дає змогу реально вести господарську діяльність (а.с.263).

Вищезазначене дає суду підстави для висновку, що правочини мали реальний і економічний зміст, оскільки мали прибуток для позивача. В судовому засіданні доведено факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Компанія Тегра", ФГ "Агропродукт КС".

Щодо посилання відповідача, що позивачем під час укладення правочину порушено норми цивільного законодавства, суд критично оцінює дані твердження.

Так, матеріали справи свідчать про те, що станом на час укладення позивачем з даними контрагентамми договорів та їх виконання, дані юридичні особа була зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До того ж, у відповідності з вимогами частин другої та третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки Кіровоградської ОДПІ не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені частиною першою статті 228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні".

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю -не настають.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентом не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним у лютому 2011 року правочини з контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При зазначених обставинах вимоги представника позивача правомірні, обґрунтовані, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та такі, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржені податкові повідомлення-рішення, дійшов висновку, що вони прийняті з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягають скасуванню.

Згідно частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2011р. №0002032330, яким збільшено ТОВ „УкрОліяПром" грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 341301 грн., в т.ч. за основним платежем 273041 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68260 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.12.2011р. №0002042330, яким зменшено ТОВ „УкрОліяПром" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 12406 грн. за серпень 2011 року.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю „УкрОліяПром" судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2193,80 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 14.05.2012 р.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно

Суддя В.С. Мирошниченко