Рішення № 2512186, 07.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" жовтня 2008 р. Справа № 8/052-08/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м.Богуслав

до Приватного підприємства “Софт Транс”, Київська обл.., Броварський р-н, с.Гоголів

про стягнення 32 246,00грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства “Софт Транс” (далі-відповідач) про стягнення 32 246,00 грн., з яких 22 246,00 грн. заборгованості, 10 000,00 грн. моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору № 03/01/2007- 4 від 03.01.2007р. відповідачем не сплачена позивачу вартість послуг з перевезення вантажу, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 22 246,00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. завданої моральної шкоди. Всього сума позову становить 32 246,00 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати у справі, а саме 1000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 372,50 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.02.2008 р., позовні вимоги задоволені в частині стягнення 22 246,00 грн. основного боргу, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2008 р. рішення господарського суду Київської області від 20.02.2008 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Представник позивача в судових засіданнях 19.09.2008 р. та 07.10.2008 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 19.09.2008 р. та 07.10.2008 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень № 15367235, № 15367200, які підтверджують отримання відповідачем ухвали суду, направленої на юридичну та фактичну адресу відповідача. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2007 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) та приватним підприємством “Софт Транс” (Замовник) було укладено договір № 03/01/2007-4 на надання послуг по перевезенню вантажів Замовника автотранспортом Перевізника по території України. Перевезення вантажів здійснюється автомобілем марки MAN 24 332, реєстраційний НОМЕР_1.

Згідно п. 2.1.5. Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу надані послуги в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору встановлено, що розрахунки за перевезення проводиться відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника в сумі та в строки вказані в акті приймання-передачі виконаних перевезень.

Відповідно до ч.1 ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 зазначеного Кодексу, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно з ч.2. ст.909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору № 03/01/2007-4 від 03.01.2007р., а відповідач прийняв роботи по автоперевезенням, що підтверджується оригіналами актів прийому-здачі виконаних робіт № 1 від 28.02.2007р. на суму 15 904,00грн., № 3 від 31.03.2007р. на суму 17 985,00грн., № 12 від 30.06.2007р. на суму 4370,00грн., № 16 від 31.07.2007р. на суму 14 986,00грн., які наявні в матеріалах справи. Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послуги.

Станом на 01 листопада 2007р. борг відповідача перед позивачем становив 33246грн. 00коп., що вбачається з акту підписаного уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 21.11.2007р. з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги з автоперевезень на підставі договору № 03/01/2007-4 від 03.01.2007р. у сумі 33 246,00 грн., яка отримана відповідачем 29.11.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового повідомлення № 382204, наявним в матеріалах справи.

Заборгованість за послуги з автоперевезень, наданих на підставі договору № 03/01/2007-4 від 03.01.2007р., сплачена відповідачем позивачу у сумі 11 000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача. Станом на час подання позовної заяви заборгованість у сумі 22 246,00 грн. ( 33 246,00 - 11 000,00) залишилась несплаченою.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки на час прийняття рішення відповідачем на оплачено заборгованості за послуги з автоперевезень, наданих на підставі договору № 03/01/2007-4 від 03.01.2007р., у сумі 22 246,00грн., розмір якої відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 246,00грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10000грн. 00коп. моральної шкоди, яка полягає в тому, що невиконання відповідачем зобов'язання принижує ділову репутацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності, невиплата боргу негативно вплинула на підприємницьку діяльність, самопочуття та здоров'я позивача.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди” №02-5/95 від 29.02.96р., відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинно бути викладено: зміст позовних вимог, тобто, в чому полягає моральна шкода, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов. Вимога про стягнення моральної шкоди позивачем не доведена, документально не обґрунтована, тому задоволенню не підлягає.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1000,00 грн. витрат на правову допомогу адвокатом за формування претензії та написання позовної заяви згідно з договором від 19.11.2007р. про надання правової (юридичної) допомоги та розрахункової квитанції №740464 від 19.11.2007р. Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України відшкодуванню підлягаються витрати за послуги адвоката, проте, як вбачається з п.2.1. вказаного договору адвокат ОСОБА_2 виступає в якості представника, однак адвокат, як представник, не приймав участі в судових засіданнях, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. витрат на правову допомогу адвокатом задоволенню не підлягає.

 Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Софт Транс” (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Гоголів, вул. Київська, 243, код 23709793) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 22 246,00 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок шість грн. 00коп.) боргу, 222,46 грн. (двісті двадцять дві грн. 46 коп.) витрат по сплаті державного мита та 78,95 грн. (сімдесят вісім грн. 95коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 21.10.2008 р.