Постанова № 25121689, 01.12.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р. Справа № 2a-3924/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача -Жиляка М.Д., Чумаченка С.М.,

відповідача -Витвицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом житлово-експлуатаційної організації №7

до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

про скасування постанов від 22.09.2011 року та 10.10.2011 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №19223519,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2011 року житлово-експлуатаційна організація №7 (надалі - позивач) звернулася з адміністративними позовом до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі -відповідач) про скасування постанов від 22.09.2011 року та 10.10.2011 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №19223519 в частині зняття арешту з коштів боржника, необхідних для виплати заробітної плати працівникам житлово-експлуатаційної організації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення норм Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці»працівникам ЖЕО №7 тривалий час не виплачується заробітна плата, її заборгованість на момент подання позову до суду становить понад 113 тис. грн. Причиною вказаного є те, що відповідно до постанов від 22.09.2011 року та 10.10.2011 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №19223519, винесених відділом Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, накладений арешт на всі розрахункові рахунки підприємства. Тим самим грубо порушуються конституційні права громадян на своєчасне одержання винагороди за працю.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та, кожен окремо, пояснили суду, що станом на листопад 2011 року заборгованість з виплати заробітної плати працівникам житлово-експлуатаційної організації №7 становить понад 113 тис. грн. Місячна потреба в коштах, необхідних для її виплати становить 113500,00 грн. Через арешт усіх рахунків підприємства немає можливості погасити вказану заборгованість та своєчасно виплачувати заробітну плату в подальшому. Тим самим грубо порушуються конституційні права громадян на своєчасне одержання винагороди за працю. Така ситуація склалася через те, що постановами від 22.09.2011 року та 10.10.2011 року відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №19223519 накладений арешт на всі розрахункові рахунки підприємства, зокрема, на рахунки в Головному управлінні Державного казначейства України в Івано-Франківській області та Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Правекс-Банк», через які здійснюється фінансування на вказані потреби. У зв'язку з викладеним просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив суду, що відповідно до постанов від 22.09.2011 року та 10.10.2011 року про арешт коштів боржника, які винесені відділом Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні №19223519, накладений арешт на всі розрахункові рахунки ЖЕО №7. Крім того, він повідомив, що вказане виконавче провадження є незавершеним, тому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»арешт з коштів боржника може бути знятий тільки за рішенням суду. Враховуючи, що борг підприємства кредиторам становить близько 800 тис. грн., постанови виконавчої служби про арешт коштів боржника винесені правомірно. Тому, в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі -відділ ДВС) від 05.05.2010 року відкрите виконавче провадження за №19223519 на підставі виконавчого листа №2а-6498, виданого 12.10.2009 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь держави боргу в сумі 746354,11 грн. (а.с. 33).

Відповідно до постанов від 22.09.2011 року та 10.10.2011 року про арешт коштів боржника, винесених відділом ДВС у вказаному виконавчому провадженні №19223519, накладений арешт на розрахункові рахунки житлово-експлуатаційної організації №7 в Головному управлінні Державного казначейства України в Івано-Франківській області, публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Правекс-Банк», публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк», Івано-Франківській філії акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», центральній філії «Кредобанк», Івано-Франківському обласному управлінні Ощадного банку України, акціонерному товаристві «Банк «Таврика»(а.с. 8-9, 38-39, 41).

Згідно дослідженої судом довідки, виданої ЖЕО №7 за №1639 від 01.12.2011 року заборгованість перед працівниками підприємства з виплати заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки та пов'язані із цими виплатами податковими зобов'язаннями становить 369433,84 грн. (а.с. 31).

Заробітна плата працівникам позивача здійснюється, серед інших, через розрахункові рахунки №35438002001527, №35439001001527 в Головному управлінні Державного казначейства України в Івано-Франківській області, МФО №836014; №2600405750027 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Правекс-Банк», МФО №321983 (а.с. 32).

Права громадян України на працю та її гідну оплату гарантовані Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 115 Кодексу Законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Закон України «Про оплату праці»від 24.03.1995 року №108/95-ВР, із змінами та доповненнями, визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі -підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 24 вказаного Закону заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним

актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Частиною 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №2677-VI від 04.11.2010 встановлено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної адміністративної справи та викладені вище норми Конституції України та законів України, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову -зняття арешту з розрахункових рахунків позивача, через які здійснюється фінансування на виплату заробітної плати його працівникам. При цьому, суд враховує розмір заборгованості з виплати заробітної плати працівникам ЖЕО №7 та наявність коштів на рахунках, на котрі накладений арешт відповідачем.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування постанов відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 22.09.2011 та 10.10.2011 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №19223519 в частині накладення арешту на кошти житлово-експлуатаційної організації №7, які знаходяться на розрахункових рахунках №35438002001527, №35439001001527 в Головному управлінні Державного казначейства України в Івано-Франківській області, МФО №836014; №2600405750027 в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Правекс-Банк», МФО №321983, для виплати заробітної плати працівникам житлово-експлуатаційної організації №7. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 94, 158 -163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 22.09.2011 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №19223519 в частині накладення арешту на кошти житлово-експлуатаційної організації №7, які знаходяться на розрахункових рахунках №35438002001527, №35439001001527 в Головному управлінні Державного казначейства України в Івано-Франківській області, МФО №836014, для виплати заробітної плати працівникам житлово-експлуатаційної організації №7.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 10.10.2011 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №19223519 щодо накладення арешту на кошти житлово-експлуатаційної організації №7, які знаходяться на розрахунковому рахунку №2600405750027 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Правекс-Банк», МФО №321983, для виплати заробітної плати працівникам житлово-експлуатаційної організації №7.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь житлово-експлуатаційної організації №7 (код ЄДРПОУ 19400191), зареєстрованої за адресою: вул. Мазепи, 66, м. Івано-Франківськ, 76000, судові витрати в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 16 коп. та зайво сплачені кошти в сумі 1 (одна) грн. 27 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 06.12.2011 року.