Постанова № 25121432, 22.06.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/74/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092301 від 07.10.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Баранівської МДПІ від 07.10.2011 р. № 0000092301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 200844 грн., в тому числі за основним платежем 200843 грн. та застосована 1 грн. фінансових санкцій. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198 ПК України, встановлений перевіркою ДПІ. Позивач зазначає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції від постачальника ВТФ "Зернопродукт" ТОВ через відсутність товарно-транспортних накладних, неотримання товару за договорами, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладені правочини не мають на меті настання реальних наслідків та є нікчемними. Позов мотивує тим, що господарські операції з ВТФ "Зернопродукт" ТОВ підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того зазначає, що право на податковий кредит покупця діючим законодавством не поставлено в залежність від результатів діяльності контрагентів та сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі. Просили задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовували тим, що перевіркою встановлено, що підприємством сформовано податковий кредит, на підставі нікчемного правочину, оскільки не доведено фактичне отримання та використання товару від постачальника ВТФ "Зернопродукт" ТОВ. Також зазначає, що відсутні товарно-транспортні накладні та будь-які інші перевізні документи. Це все свідчить про те, що господарські договори мають ознаки нікчемності, а тому податковий кредит сформовано безпідставно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що працівниками Баранівської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Миропільська паперова фабрика" з питань господарських відносин з ВТФ "Зернопродукт" ТОВ за червень 2011 р., про що складено акт № 263/231/05773698 від 19.09.2011 р. (а.с. 124-136 т. І).

Перевіркою встановлено порушення ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "Миропільська паперова фабрика" при придбанні товарів від постачальника ВТФ "Зернопродукт" ТОВ. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України. Та порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 200842,64 грн. за червень 2011 р.

07.10.2011 р. Баранівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092301 (а.с. 123 т. І), яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 200844 грн., в тому числі за основним платежем 200843 грн. та застосована 1 грн. фінансових санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПА в Житомирській області та до ДПС України, однак згідно рішень від 08.11.2011 р. та від 19.12.2011 р. (а.с. 137-146 т. І) податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ВТФ "Зернопродукт" ТОВ укладений договір № 13/2011 від 02.02.2011 р. (а.с. 169-171 т. І) на поставку вторинної сировини, а саме макулатури та додаткову угоду від 01.06.2011 р. до договору № 13 (а.с. 247-248 т. І).

На виконання, укладених між ПАТ "Миропільська паперова фабрика" та ВТФ "Зернопродукт" ТОВ угод, позивачем був отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 55-77 т. І) та актами приймання-передачі (а.с. 78-100 т. І).

Розрахунки з постачальниками проводилися, що підтверджується випискою банківського рахунку (а.с. 101 т. І).

Позивач отримав від ВТФ "Зернопродукт" ТОВ податкові накладні № 2 від 01.06.2011 р. на суму ПДВ 10000,00 грн., №7 від 03.06.2011 р. на суму ПДВ 2909,17 грн., № 11 від 06.06.2011 р. на суму ПДВ 1297,17 грн., № 14 від 07.06.2011 р. на суму ПДВ 4626,90 грн., № 15 від 07.06.2011 р. на суму ПДВ 4380,30 грн., № 16 від 07.06.2011 р. на суму ПДВ 2544,33 грн., № 19 від 09.06.2011 р. на суму ПДВ 4085,38 грн., № 20 від 09.06.2011 р. на суму ПДВ 4913,00 грн., № 21 від 09.06.2011 р. на суму ПДВ 5178,20 грн., № 23 від 10.06.2011 р. на суму ПДВ 5784,90 грн., № 24 від 10.06.2011 р. на суму ПДВ 4988,40 грн., № 26 від 11.06.2011 р. на суму ПДВ 3973,20 грн., № 27 від 14.06.2011 р. на суму ПДВ 2187,33 грн., № 29 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 4092,18 грн., № 30 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 5639,40 грн., № 31 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 5244,00 грн., № 32 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 5898,00 грн., № 33 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 5607,30 грн., № 34 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 5742,00 грн., № 35 від 15.06.2011 р. на суму ПДВ 5640,00 грн., № 36 від 17.06.2011 р. на суму ПДВ 4620,00 грн., № 37 від 18.06.2011 р. на суму ПДВ 5655,60 грн., № 38 від 18.06.2011 р. на суму ПДВ 2598,00 грн., № 39 від 18.06.2011 р. на суму ПДВ 5621,33 грн., № 40 від 18.06.2011 р. на суму ПДВ 2640,67 грн., № 41 від 18.06.2011 р. на суму ПДВ 5124,90 грн., № 42 від 19.06.2011 р. на суму ПДВ 4079,15 грн., № 45 від 20.06.2011 р. на суму ПДВ 5082,00 грн., № 46 від 21.06.2011 р. на суму ПДВ 4459,50 грн., № 47 від 21.06.2011 р. на суму ПДВ 4209,20 грн., № 48 від 21.06.2011 р. на суму ПДВ 5751,00 грн. № 49 від 21.06.2011 р. на суму ПДВ 4767,60 грн., № 51 від 22.06.2011 р. на суму ПДВ 5493,30 грн., № 52 від 22.06.2011 р. на суму ПДВ 4060,50 грн., № 53 від 22.06.2011 р. на суму ПДВ 3600,30 грн., № 56 від 23.06.2011 р. на суму ПДВ 3984,90 грн., № 57 від 23.06.2011 р. на суму ПДВ 2460,00 грн., № 58 від 23.06.2011 р. на суму ПДВ 3768,60 грн., № 59 від 25.06.2011 р. на суму ПДВ 3869,40 грн., № 60 від 29.06.2011 р. на суму ПДВ 5532,00 грн., № 61 від 29.06.2011 р. на суму ПДВ 1410,00 грн., № 62 від 29.06.2011 р. на суму ПДВ 3388,50 грн., № 63 від 30.06.2011 р. на суму ПДВ 4370,10 грн., № 64 від 30.06.2011 р. на суму ПДВ 4482,00 грн. (а.с. 10-54 т. І)

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару в червні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Суд вважає, твердження відповідача, щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ПАТ "Миропільська паперова фабрика" та ВТФ "Зернопродукт" ТОВ спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та доставці макулатури. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Стосовно товарно-транспортних накладних, то з пояснень представника позивача, встановлено, що на момент проведення перевірки вони були втрачені, проте їх знайдено та копії подано в судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не є підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та неправомірності податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Слід також відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Отже, ПАТ "Миропільська паперова фабрика" обґрунтовано відобразило податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за червень місяць 2011 року, а висновки Баранівської МДПІ, викладені в акті перевірки, є невмотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тож сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2008,24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1872 від 29.12.2011 р. та №649 від 12.03.2012 р. (а.с. 2, 122 т. І) підлягає відшкодуванню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000092301 від 07.10.2011 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" судові витрати в сумі 2008,24 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 27 червня 2012 р.