Постанова № 25120930, 03.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р.Справа № 5017/384/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 03.07.2012р.:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №4 від 05.01.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №86 від 03.01.2012р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області

від 15 травня 2012 року

по справі №5017/384/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»

до відповідача: Одеської залізниці

про стягнення 25813,73 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.07.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2012р. по справі №5017/384/2012 (суддя Гут С.Ф.) задоволено позов ПАТ «Концерн Стирол»до Одеської залізниці про стягнення 25813,73 грн.: стягнуто з Одеської залізниці на користь позивача збитки за втрачений вантаж в сумі 25813,73 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609,50 грн., з посиланням на те, що 11.11.2011р. за залізничною накладною №51014546 в 60-ти вагонах вантажовідправником -ПАТ «Концерн Стирол»зі станції Горлівка, Донецької залізниці на адресу Одеського припортового заводу, станція призначення - Черноморська-експорт, Одеської залізниці було відправлено карбамід (сечевина штучна), з метою подальшого відвантаження на експорт до Швейцарії. В ході слідування вагонів на станції Чорноморська було здійснено комісійне переваження вагонів №59243188, №59257303 та виявлено нестачу вантажу у вагоні №59243188 у розмірі 4040 кг та у вагоні №59257303 -4000кг, про що складено комерційний акт серії БО №638270/194 від 18.11.2011р., в якому вказано, що у вагоні №59243188 нето -55540 кг, тара - 22160 кг, у вагоні №59257303 вага нетто - 56340 кг, тара -21660 кг, всі ЗПП вантажовідправника не порушені, виконують свої функції, відповідають документу, на зазначених вагонах, верхні та нижні люки щільно закриті, течі вантажу немає, вагони у технічному та комерційному відношенні справні. При даній нестачі був складений акт експертизи (Одеська регіональна торгово-промислова палата) №УТЕ - 4040 від 18.11.2011р. м. Одеса, в якому зазначено, що в результаті переважування залізничних вагонів мінераловоза з карбамідом фактично встановлено нетто -103840кг, що на 8040 кг менш, ніж зазначено в залізничних накладних вантажовідправника, при зовнішньому огляді вагонів експертизою встановлено, що вони опломбовані непорушеним ЗПП, що відповідає даним, зазначеним у залізничних накладних, в стулках розвантажувального люку вагона №59243188 виднілася частина поліетиленового пакету, в нижній частині стулки щілина близько 0,5 см, тросик ЗПП мав явно виражену деформацію у двох місцях, запірна штанга не обмежувала доступ до вантажу через перші два завантажувальних люка, запірні штифти вкорочені, розсип товару на кришці вагона. Тросик 3ПП вагону №59257303 мав явно виражену деформацію у двох місцях, при огляді вантажу експертам через відкриті розвантажувальні люка, встановлено, що в двох вагонах на половині поверхні вантажу (ближче до сходів) видно нерівності і забруднення вантажу. Як вбачається з накладної №51014546 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, яким вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП). Отже, позивачем (вантажовідправником) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення, будь-яких зауважень та застережень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було. На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті БО №638270/194 від 18.11.2011р. свідчить про доступ до вагонів №№59243188, 59257303 за залізничною накладною №51014546, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Одеську залізницю. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України ). Згідно з довідкою вантажовідправника ПАТ «Концерн Стирол» вартість 1 тони карбаміду за жовтень 2011 року становить 3381,24 грн.. З врахуванням норми природної втрати вантажу, яка становить 1,5% від маси вантажу, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., та вартості вантажу із розрахунку 3381,24 грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 25813,73 грн..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася Одеська залізниця з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2012р. по справі №5017/384/2011, прийняти нове рішення, яким звільнити Одеську залізницю від відповідальності у повному обсязі, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції залишено поза увагою усі доводи Одеської залізниці. Так, господарським судом невірно застосовано ст. 111 Статуту залізниць України, яка звільняє перевізника від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов на станцію призначення у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника або без пломб за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Матеріали справи, зокрема комерційний акт, свідчать про те, що пломби, якими були опломбовані вагони, (ЗПП відправника) на момент прибуття до вантажоодержувача були справні, відповідали документу та виконували свої функції, вагони у технічному відношенні були справні.

03.07.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «Концерн Стирол»надійшов відзив на апеляційну скаргу Одеської залізниці, в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Одеської залізниці, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що ПАТ «Концерн «Стирол» 11.11.2011р. відвантажило зі станції Горлівка Донецької залізниці на адресу ВАТ «Одеський припортовий завод»для відправлення до Швейцарії за накладною №51014546 (карбамід -сечовина штучна) в загальній кількості 60 вагонів-мінераловозів (3366380 кг).

Залізничною накладною №51014546 підтверджується прийняття вантажу до перевезення у мінераловозах №59243188 -54320 кг, № 59257303 -56340 кг.

Із змісту залізничної накладної №51014546 вбачається, що завантаження вагонів проводилося засобами і силами відправника вантажу, вантаж запломбовано запірно -пломбувальним пристроями відправника. Вага вантажу визначена вантажовідправником на електронних вагах. Вказані мінераловози передані залізниці до перевезення справними у комерційному та технічному відношенні.

В ході слідування вагонів на станції Чорноморська здійснено комісійне переваження вагонів №59243188, №59257303 та виявлено нестачу вантажу у вагоні №59243188 у розмірі 4040 кг та у вагоні №59257303 -4000кг, про що складено комерційний акт серії БО №638270/194 від 18.11.2011р.

Відповідно до комерційного акту серії БО №638270/194 від 18.11.2011р. пломби слідів пошкодження та відкриття не мають, вагони у технічному стані справні, у вагоні №59243188 нетто -55540 кг, тара -22160кг, у вагоні №59257303 вага нетто - 56340, тара - 21660кг., що становить різницю проти документа у сторону зменшення на 8400 кг. Всі ЗПП вантажовідправника не порушені, виконують свої функції, відповідають документу. На зазначених вагонах, верхні та нижні люки щільно закриті. Течі вантажу немає. Вагони у технічному та комерційному відношенні справні.

В той же день після виявлення нестачі Одеською регіональною торгово-промисловою палатою складений акт експертизи №УТЕ - 4040 від 18.11.2011р. м. Одеса, у висновках якого зазначено, що в результаті переважування залізничних вагонів мінераловоза з карбамідом фактично встановлено нетто -103840кг, що на 8040кг менш, ніж зазначено в залізничних накладних вантажовідправника. При зовнішньому огляді вагонів експертизою встановлено, що вони опломбовані непорушеним ЗПП, що відповідає даним, зазначеним у залізничних накладних. В стулках розвантажувального люку вагона №59243188 виднілася частина поліетиленового пакету, в нижній частині стулки щілина близько 0,5см, тросик ЗПП мав явно виражену деформацію в двох місцях. Запірна штанга не обмежувала доступ до вантажу через перші два завантажувальних люка, запірні штіфти вкорочені. Розсип товару на кришці вагона.

Тросик 3ПП вагону №59257303 мав явно виражену деформацію у двох місцях. При огляді вантажу експертам через відкриті розвантажувальні люка, встановлено, що в двох вагонах на половині поверхні вантажу (ближче до сходів) видно нерівності і забруднення вантажу.

При проведені експертизи був присутній представник ст. Чорноморська Одеської залізниці Чухлеб Л.В..

Згідно з розрахунком, наданим позивачем вартість втраченого вантажу складає 25813,73 грн., з врахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, в якому вказано, що норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто карбаміду, який відноситься до групи «мінеральні добрива», становить 1,5 % від маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно з довідкою вартості 1 т вантажу ціна карбаміду, відправленого ПАТ «Концерн Стирол»на адресу ВАТ «Одеський припортовий завод»у мінераловозах №59243188, №59257303 по залізничній накладній №51014546 становить 3381,24 грн..

Внаслідок недостачі карбаміду у мінераловозах №59243188, №59257303 вантажовідправнику спричинені збитки у сумі 25813,73 грн. (.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації або уповноваженій особі засвідчується пере уступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: «Право на пред'явлення претензії та позову передано -вказується найменування організації».

Вантажоодержувач - ВАТ «Одеський припортовий завод»право на пред'явлення претензії та позову передав ПАТ «Концерн Стирол», про що свідчить переуступний напис на зворотному боці залізничної накладної №51014546 від 11.11.2011р. та досилочної накладної №40316192 від 12.11.2011р..

Вищенаведене стало підставою для звернення ПАТ «Концерн Стирол» до господарського суду Одеської області з позовом до ДП «Одеська залізниця»про стягнення 25813,73 грн. за недостачу мінеральних добрив.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши законодавство, що регулює вказані правовідносини, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №51014546 від 11.11.2011р. свідчать про укладення між ПАТ «Концерн Стирол»(вантажовідправник) та ДП «Одеська залізниця»(перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ «Одеський припортовий завод».

Накладною, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу положень ст.ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно зі ст. 30 Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу , очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. При цьому, придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

За ст. ст. 37, 38 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах, перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами; загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом, маса вантажів визначається відправником, спосіб визначення маси зазначається у накладній; завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством, організацією, засобами яких провадиться навантаження, перелік вантажів, що допускаються до перевезення у вагонах без пломб, технічні умови виготовлення пломб, а також порядок пломбування вагонів і контейнерів встановлюються Правилами.

Пунктом 28 Правил Приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 ( в редакції наказу Міністерства транспорту України від 12.09.2005р. №540 зі змінами) встановлено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній, факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Крім того, п. 2.2 Типової інструкції прийомоздавальника вантажу, затвердженої Наказом Укрзалізниці від 02.04.2002р. №157-Ц, встановлено, що приймання вантажів до перевезення на місцях загального користування, приймаючи до перевезення вантаж, завантажений у вагон відправником на місці незагального користування, прийомоздавальник зобов'язаний перевірити, в тому числі: б) чи проведено технічне обслуговування вагону перед завантаженням; в) справність кузову вагона, закриття дверей та люків; г) справність ЗПП (пломб) і відповідність відбитків на них зазначеним у накладній, ж) очистку зовнішньої поверхні вагона від залишків реквізитів і вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що залізничною накладною №51014546 від 11.11.2011р. підтверджується прийняття вантажу станцією Горлівка Донецької залізниці до перевезення у мінераловозах №59243188 -54320 кг, № 59257303 -56340 кг.

Зі змісту залізничної накладної №51014546 вбачається, що завантаження вагонів проводилося засобами і силами відправника вантажу, вантаж запломбовано запірно-пломбувальними пристроями відправника, вага вантажу визначена вантажовідправником на електронних вагах. Вказані мінераловози передані залізниці до перевезення справними у комерційному та технічному відношенні.

Докази технічної несправності вагонів - мінераловозів на момент здійснення їх завантаження позивачем в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що відправником ПАТ «Концерн «Стирол»було здійснено завантажування вантажу - карбаміду до технічно та комерційно справних вагонів - мінераловозів, а також було вжито заходів до його збереженості під час перевезення шляхом накладення ЗПП (пломб). Докази, спростовуючи викладене, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні.

В ході слідування вагонів на станції Чорноморська здійснено комісійне переваження вагонів №59243188, №59257303 та виявлено нестачу вантажу у вагоні №59243188 у розмірі 4040 кг та у вагоні №59257303 -4000кг, про що складено комерційний акт серії БО №638270/194 від 18.11.2011р.

Відповідно до комерційного акту серії БО №638270/194 від 18.11.2011р. пломби слідів пошкодження та відкриття не мають, вагони у технічному стані справні, у вагоні №59243188 нетто -55540 кг, тара -22160кг, у вагоні №59257303 вага нетто - 56340, тара - 21660кг., що становить різницю проти документа у сторону зменшення на 8400 кг. Всі ЗПП вантажовідправника не порушені, виконують свої функції, відповідають документу. На зазначених вагонах, верхні та нижні люки щільно закриті. Течі вантажу немає. Вагони у технічному та комерційному відношенні справні.

В той же день після виявлення нестачі Одеською регіональною торгово-промисловою палатою складений акт експертизи №УТЕ - 4040 від 18.11.2011р. м. Одеса, у висновках якого зазначено, що в результаті переважування залізничних вагонів мінераловоза з карбамідом фактично встановлено нетто -103840кг, що на 8040кг менш, ніж зазначено в залізничних накладних вантажовідправника. При зовнішньому огляді вагонів експертизою встановлено, що вони опломбовані непорушеним ЗПП, що відповідає даним, зазначеним у залізничних накладних. В стулках розвантажувального люку вагона №59243188 виднілася частина поліетиленового пакету, в нижній частині стулки щілина близько 0,5см, тросик ЗПП мав явно виражену деформацію в двох місцях. Запірна штанга не обмежувала доступ до вантажу через перші два завантажувальних люка, запірні штіфти вкорочені. Розсип товару на кришці вагона.

Тросик 3ПП вагону №59257303 мав явно виражену деформацію у двох місцях. При огляді вантажу експертам через відкриті розвантажувальні люка, встановлено, що в двох вагонах на половині поверхні вантажу (ближче до сходів) видно нерівності і забруднення вантажу.

При проведені експертизи був присутній представник ст. Чорноморська Одеської залізниці Чухлеб Л.В..

Відповідно до ст.ст. 52, 53 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій, якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць України. Комерційний акт складається для засвідчення зокрема обставини невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Згідно з ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 310, ст. 314 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Аналогічні положення містить і ст. 924 Цивільного кодексу України, згідно з якою перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до п. 2 зазначених Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначених у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п. 3 Правил складання актів).

Згідно п.4 Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.

В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені за перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу (п.6 Правил складання актів).

За вимогами пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу, а також чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Відповідно до п.п. 1.2 Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542, вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею. Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.

Як вбачається з накладної №51014546 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, яким вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП), отже, позивачем (вантажовідправником) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення. Будь-яких зауважень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було.

Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

На думку апеляційного господарського суду, обставини, які встановлені в комерційному акті БО №638270/194 від 18.11.2011р. та акті експертизи №УТЕ-4040 від 18.11.2011р., свідчать про доступ до вагонів №№59243188, 59257303 за залізничною накладною №51014546, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Одеську залізницю.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України ).

Згідно довідки вантажовідправника ПАТ «Концерн Стирол»вартість 1 тони карбаміду за жовтень 2011р. становить 3381,24 грн.

З врахуванням норми природної втрати вантажу, яка становить 1,5% від маси вантажу, згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., та вартості вантажу із розрахунку 3381,24грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 25813,73 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог, апеляційний господарський суд вважає його вірним та таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а отже місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ «Концерн Стирол»до Одеської залізниці про стягнення вартості недостачі у розмірі 25813,73 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2012р. по справі №5017/384/2012 слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2012р. по справі №5017/384/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 05.07.2012р..

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя О.Т. Лавренюк