Рішення № 25120793, 02.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2012 р. Справа № 5023/2469/12

вх. № 2469/12

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 287 від 19.04.12 р.; відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши справу за позовом ПАТ "Куряжський домобудівний комплекс" с. Пісочин - 2

до ФОП ОСОБА_2, смт. Пісочин

про стягнення 79792,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Куряжський домобудівний комплекс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) 43089,12 грн. основного боргу за договором підряду № ПС-167/07 від 08.05.07 р., 30838,16 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 5864,84 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Позивач в судовому засіданні 02.07.12 р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 02.07.12 р., суму боргу за договором не визнав, факт надання розписки, яка є в матеріалах справи підтвердив, заперечував проти позову, письмовий відзив не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Акціонерним товариством закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір підряду № ПС-167/07 від 08.05.07 р.

В подальшому, у зв'язку з необхідністю приведення діяльності Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" найменування Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" з 29.03.11 р. змінено на Публічне акціонерне товариство "Куряжський домобудівний комплекс".

Відповідно до умов договору підряду № ПС-167/07 від 08.05.07 р. (а.с.12-13), позивач (замовник) доручає та оплачує, а відповідач (підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з підключення і наладки локальної комп'ютерної мережі у житлових будинках, будівництво яких веде позивач та які розташовані у 3-му кварталі, м/р "Мобіль", смт Пісочин, Харківського р-ну, Харківської області.

У п. 1.4 вказаного договору, зазначено, що загальна сума договору складає 43089,12 грн.

Порядок оплати робіт замовником в п.2.2 вказаного договору не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, строк виконання робіт складає 80 календарних днів з моменту одержання попередньої оплати.

09.08.07 р. позивачем було сплачено відповідачу аванс у розмірі 43089,12 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 826 від 09.08.07 р. (а.с.14).

Проте, відповідачем роботи, зазначені у п. 1.4 та 1.2 вказаного договору не були виконані.

Відповідач визнав борг та надав розписку від 10.03.10 р. (а.с. 15), відповідно до якої прийняв зобов'язання повернути одержані від позивача грошові кошти.

Позивач вручив відповідачу претензію № 224 від 20.03.12 р. (а.с.16), в якій позивач визначив строк оплати заборгованості до 30.03.12 р.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 43089,12 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 30.03.12 р. прострочив виконання зобов'язання з повернення авансу.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 43089,12 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що при нарахуванні інфляційних витрат та річних, позивачем було невірно обраний період нарахування з 01.11.07 р. по 30.04.12 р. (для інфляції) та з 01.11.07 р. по 30.05.12 р. (для 3% річних), оскільки позивач, в претензії № 224 від 20.03.12 р. (а.с.16), визначив строк оплати заборгованості до 30.03.12 р., отже прострочення настає з 30.03.12 р.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 129,29 грн., а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 218,97 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи оплату позивачем судового збору в розмірі більшому ніж встановлений законом, суд вважає за необхідне повернути позивачу зайве сплачений судовий збір, про що винести ухвалу.

Керуючись ст. ст.. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ст. 624, ст. 625, ст. 629, ст. 846 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерне товариство "Куряжський домобудівний комплекс" (вул. Кільцева, б. 41, смт. Пісочин, Харківський р-н, Харківська область, 62418, код ЄДРПОУ 04852585, відомості про банківські рахунки відсутні) 43089,12 грн. основного боргу за договором підряду № ПС-167/07 від 08.05.07 р., 129,29 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 218,97 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 876,18.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 30708,87 грн. інфляційних витрат та 3% річних в сумі 5645,87 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 липня 2012 року.

Суддя Інте Т.В.