Рішення № 25120461, 03.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р. Справа № 6/050-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансово-юридична академія»до Національного університету державної податкової служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Камянець-Подільської філії Національного університету державної податкової служби України про стягнення боргу,

Представники:

позивача : ОСОБА_2 (дов.№156/01-12 від 12.09.2011 р.);

відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 3797/01-12 від 30.12.2011 р.);

третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансово-юридична академія»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Національного університету державної податкової служби України про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням Камянець-Подільською філією Національного університету державної податкової служби України своїх зобов'язань за договором №05/11 про надання послуг оренди від 24.01.2011 року щодо своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 97367,91 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23 травня 2012 року порушено провадження у справі № 6/050-12, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Камянець-Подільську філію Національного університету державної податкової служби України та призначено розгляд справи на 05 червня 2012 року.

29 травня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05 червня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача визнає наявність боргу по сплаті орендної плати за договором №05/11 про надання послуг оренди від 24.01.2011 року у сумі 97367,91 грн. та повідомляє про неможливість погашення останньої у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань відповідних кошторисних призначень.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 05 червня 2012 року не з'явилися, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 05 червня 2012 року представників позивача та третьої особи, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи та неподанням витребуваних документів, розгляд справи відкладено на 03 липня 2012 року.

У судове засідання 03 липня 2012 року представники позивача та відповідача з'явилися, представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, представник третьої особи не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

Установив:

24 січня 2011 року між позивачем та третьою особою укладено договір №05/11 про надання послуг оренди, відповідно до умов якого (п.1.1) позивач зобов'язується передати третій особі в строкове платне користування нерухоме майно, а третя особа зобов'язується прийняти це майно та після припинення договору повернути майно позивачу в належному стані.

Сторони погодили строк дії договору -з 10.01.2011 року по 28.02.2011 року, в частині зобов'язань -до повного їх виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.1. договору орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату за умови наявності коштів на спеціальному реєстраційному рахунку та плану їх використання на оренду нежитлових приміщень, що є предметом даного договору. Розмір орендної плати складає 97367,91 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі: січень 2011 року -40416,86 грн.; лютий 2011 року -56951,05 грн.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача на підставі акту про надання послуг.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень за договором № 05/11 від 24.01.2011 року, який підписаний обома сторонами договору та скріплений печатками.

Так, в січні та лютому 2011 року третя особа безперешкодно користувалась орендованим нерухомим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 05/11 від 24.01.2011 року свідчить також відсутність з боку третьої особи претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Судом встановлено, що строк оплати орендної плати за договором № 05/11 від 24.01.2011 року настав, однак, третя особа, в порушення своїх договірних зобов'язань, за користування орендованим майном орендну плату не сплатила, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно з вимогами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Третя особа - Камянець-Подільська філія Національного університету державної податкової служби України, сторона спірного договору № 05/11 від 24.01.2011 року у справі, згідно положення про Камянець-Подільську філію Національного університету державної податкової служби України, наявного в матеріалах справи, є відокремленим структурним підрозділом Національного університету державної податкової служби України без статусу юридичної особи, тобто за змістом статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною у справі.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до юридичної особи - Національного університету державної податкової служби України.

Факт несплати третьою особою орендної плати за договором № 05/11 від 24.01.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи довідками з банку, в якому відкриті поточні рахунки позивача, щодо відсутності надходжень коштів по договору № 05/11 від 24.01.2011 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача по стягненню боргу по сплаті орендної плати підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Водночас відповідач у відзиві на позовну заяву посилання на неможливість погашення заборгованості у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань відповідних кошторисних призначень.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Згідно ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 N 309 передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було вчинено жодних юридично значимих дій, спрямованих на реєстрацію бюджетного зобов'язання за договором №05/11 про надання послуг оренди від 24 січня 2011 року.

Оскільки, відповідач не зареєстрував договір в органах державного казначейства України, тобто не виконав, передбачені законодавством України, зобов'язання, які необхідні для оплати послуг по договору за рахунок Державного бюджету, то по даному договору відсутнє бюджетне фінансування з вини відповідача, а отже до даних правовідносин не може бути застосовано умови пункту 3.1. договору, в частині щодо оплати за умови наявності коштів на спеціальному реєстраційному рахунку та плану їх використання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України»від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що невиконанням обов'язку з реєстрації свого бюджетного зобов'язання, відповідач фактично взяв на себе відповідальність за невиконання умов договору з оплати орендної плати, та є особою зобов'язаною за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Проте, відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов'язок доказування, не надав суду доказів оплати боргу за договором оренди.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач, зобов'язана особа, не сплатив орендну плату за договором, зазначений факт відповідачем визнаний у відзиві на позовну заяву, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 97367,91 грн. грн. боргу по сплаті орендної плати підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національного університету державної податкової служби України (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31, ідентифікаційний код 02973089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансово-юридична академія»(08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31, ідентифікаційний код 32240252) 97367,91 грн. боргу, а також 1947,36 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.