Рішення № 25120428, 26.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2012 р. Справа № 7/041-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2006», Київська область, м. Яготин,

про стягнення 18 089,65 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №1034/2012 від 01.01.2012 року;

від відповідача: не з'явились;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

30.05.2012 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №04-3566 від 08.05.2012 року (вх. №1365 від 30.05.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2006»(далі -відповідач) про стягнення 18 089,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.03.2010 року в м. Бровари по вул. Черняхівського у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, що керував автомобілем «ГАЗ 3302»(реєстраційний номер НОМЕР_1), відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Renault»(реєстраційний номер НОМЕР_2) та завдано матеріальної шкоди ОСОБА_3, що ним керував.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», страхувальником якої є ОСОБА_3, виплатило останньому страхове відшкодування у розмірі 18 089,65 грн. і звернулось з регресною вимогою до позивача, яким відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9350449 від 11.06.2009 року забезпечено автомобіль «ГАЗ 3302»(реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить відповідачу.

Враховуючи той факт, що позивачем здійснено виплату регресного страхового відшкодування у сумі 18 089,65 грн., та оскільки ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу «ГАЗ 3302»(реєстраційний номер НОМЕР_1), страхувальником якого є відповідач, позивач просить суд стягнути з ТОВ «АТП-2006»18 089,65 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2012 року порушено провадження у справі № 7/041-12 та призначено розгляд справи на 14.06.2012 року.

14.06.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2012 року.

У судове засідання 14.06.2012 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 26.06.2012 року.

У судове засідання 26.06.2012 року представник відповідача по справі, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Як роз'яснено в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з повторним неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.06.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

11.06.2009 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» (страховик за полісом, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП-2006»(страхувальник за полісом, відповідач у справі) було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9350449 (далі -поліс).

Відповідно до вказаного полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим полісом, є ТОВ «АТП-2006», забезпеченим транспортним засобом - автомобіль типу ВЗ марки «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_1 (п. п. 4, 6 полісу).

18.03.2010 року в м. Бровари по вул. Черняхівського сталася ДТП за участю транспортного засобу марки «ГАЗ 3302»(реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Renault»(реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_3

В результаті ДТП автомобілю марки «Renault»(реєстраційний номер НОМЕР_2), було спричинено механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою ВДАІ по обслуговуванню Броварського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області № 34 від 19.03.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2010 року по справі № 3-1678/2010 рік, винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнано ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Звіту № 6347 від 02.04.2010 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Renault» (реєстраційний номер НОМЕР_2), згідно калькуляції відновлювального ремонту спеціалістом було встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу в результаті його пошкодження при ДТП, складає 26 165,62 грн. (належним чином завірена копія звіту наявна в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 030105/4006/0000004 від 04.06.2009 року та страхового сертифікату до нього, укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Уніка»предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, що є предметом застави, та встановленим на ньому зовні та в середині додатковим обладнанням, вказаним у заяві на страхування, а саме транспортний засіб марки «Renault»(реєстраційний номер НОМЕР_2).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.2. вказаного закону визначено обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, який становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Згідно ст. 29 вказаного закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п. 35.1. ст. 35 вищевказаного закону).

Господарським судом встановлено, що 19.03.2010 року власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до ПрАТ «СК «Уніка»з відповідною заявою (копії заяви та полісу наявні в матеріалах справи).

ПрАТ «СК «Уніка»вищевказане ДТП було визнано страховим випадком згідно договору страхування, про що складено Страховий акт № 00040992 від 29.04.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до вказаного страхового акту страхове відшкодування складає 18 599,65 грн., яке було виплачено ОСОБА_3 згідно Наказу №6771 від 06.05.2010 року (копія наявна в матеріалах справи), що підтверджується платіжним дорученням № 007840 від 13.05.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Як встановлено господарським судом, ПрАТ «СК «Уніка»звернулося до ПрАТ «ПРОСТО-страхування»з претензією вих. № 80 від 23.06.2010 року про сплату страхового відшкодування в розмірі 18 599,65 грн. в порядку регресу (копія наявна в матеріалах справи).

Статтею 228 Господарського кодексу України, передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктами 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 року № 6 передбачено, що під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав(договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ч. 3 п. 4 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною першою ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) перебування заподіювача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»);

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

При цьому господарський суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»від 29.12.1992 року № 14 за вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну та ін.) відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Господарським судом встановлено, що шкода, завдана транспортному засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, була заподіяна лише з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_1. На момент скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем (копія наказу про прийняття на роботу та копія виписки з трудової книжки наявні в матеріалах справи).

Як підтверджується матеріалами справи, джерело підвищеної небезпеки, яким заподіяно збиток власнику автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на момент скоєння ДТП належав ТОВ «АТП-2006»відповідно до договору оренди №1 від 01.01.2010 року.

Таким чином, відшкодування шкоди, завданої з вини водія ОСОБА_2 покладається відповідно до законодавства на ТОВ «АТП-2006».

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як було зазначено вище, цивільно-правова відповідальність ТОВ «АТП-2006»була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9350449 від 11.06.2009 року.

У відповідності до вимог закону та умов полісу 11.11.2010 року співробітниками ПрАТ «ПРОСТО-страхування»було складено розрахунок страхового відшкодування № 2105, згідно якого страхове відшкодування складає 18 089,65 грн.

На підставі вказаного розрахунку ПрАТ «ПРОСТО-страхування»11.11.2010 року було складено страховий акт, згідно якого вищезазначене ДТП визнано страховим випадком.

27.11.2010 року ПрАТ «ПРОСТО-страхування»згідно Розпорядження № 006894 від 16.11.2010 року здійснило виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка»в розмірі 18 089,65 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 16738.

Відповідно до ч. г) пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена ДТП визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу «ГАЗ 3302»(реєстраційний номер НОМЕР_1) існуючим вимогам Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.04.2010 року по справі № 3-1678/2010 рік.

Враховуючи викладене та те, що страхувальником за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9350449 від 11.06.2009 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-2006», суд дійшов висновку, що позовна вимога Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2006»18 089,65 грн. в порядку регресу суми виплаченого відшкодування є обґрунтованою та законною.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів дійшов висновку про доведеність позивачем належними і допустимими доказами позовної вимоги та її задоволення в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2006»(07700, Київська область, м. Яготин, вул. Толбухіна, буд. 28, код ЄДРПОУ 34198810) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 18 089 (вісімнадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 65 коп. страхового відшкодування та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 04.07.2012 року