Рішення № 25120355, 14.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/7 14.06.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Енергобанк»До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвікта» 2. Публічного акціонерного товариства «Інвікта-Маяк»Простягнення 19 388 719,47 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Степанчук О.Г.

Від відповідача 1. не з'явились

2. не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів -Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвікта» та Закритого акціонерного товариства «Інвікта-Маяк»16 887 175,53 грн. заборгованість за кредитом, 2 402 819,66 грн. процентів, 98 724,28 грн. пені за прострочення сплати процентів, а всього 19 388 719,47 грн. заборгованості за договором на видачу кредиту № 301-01 від 10.01.2003р., в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва -частину виробничого корпусу № 7, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-кт. Московський, буд.8, загальною площею 7 387,2 кв.м.

До початку слухання справи по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог по справі № 4/7 від 14.06.2012р., а саме просить:

- стягнути з відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвікта») заборгованість за Договором №301-01 від 10.01.2003р. в сумі 19 388 719,47 грн., в тому числі: 16 887 175,53грн. боргу за кредитом, 2 402 819,66 грн. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 98 724,28 грн. пені за прострочення сплати процентів.

- стягнути з відповідача-2 (Закритого акціонерного товариства «Інвікта-Маяк») заборгованість за Договором №301-01 від 10.01.2003р. шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме на об'єкт незавершеного будівництва -частину виробничого корпусу № 7, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-кт. Московський, буд.8, загальною площею 7 387,2 кв.м., що прийнято в заставу ПАТ «Енергобанк»відповідно до Договору застави від 13.01.2003р., що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №180, в межах суми заборгованості в розмірі 19 388 719,47 грн.

Заява Позивача від 14.06.2012р. про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

В процесі розгляду справи, відповідач -1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвікта») надав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи для з'ясування чи співпадає підпис представника позичальника на додаткових договорах.

Позивач проти клопотання заперечував, стверджував що заявлене клопотання про призначення судово-економічної експертизи про визначення розрахунку заборгованості за кредитним договором також спрямоване перш на все на навмисне затягування судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 41 ГПУ України для роз'яснення питань що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суду призначає експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2011р. було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За наслідками експертизи було з'ясовано, що в додаткової угоді до кредитного договору від 19.11.2009р., що досліджувалась, підпис директора ОСОБА_3 в графі «Позивач»належить йому, а підпис ОСОБА_3 в графі «Поручитель»належить іншій ніж ОСОБА_3 особі.

Позивач стверджує, що при укладанні договорів між Банками та Позичальниками існує стала практика, що договори оформлюються банком за домовленістю з Позичальником - юридичною особою та всіма сторонами угоди та як правило передаються на підписання Позичальнику та іншим сторонам угоди - юридичним особам для мінімізації часу та вдосконалення документообігу. Можливо, що вказана додаткова угода теж оформлювалась в Банку та передавалась на підписання Позичальнику на території його підприємства, тому неможливо пояснити, хто саме здійснив підпис на додаткової угоді від імені Поручителя - юридичної особи. За твердженням Позивача, вочевидь, що ОСОБА_3 навмисно не підписав своєю рукою додаткову угоду, для того, щоб в майбутньому уникнути погашення кредитних зобов'язань. Це підтверджується саме тим, що ОСОБА_3 був підписантом як зi сторони Позичальника так і зі сторони поручителя, тому він знав про зміни умов кредитування та напевно не збирався виконувати зобов'язання.

Представники відповідачів в засідання суду не з'явились.

Відповідачі ухвали суду не виконали. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надали.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням Позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2003р. між Акціонерним банком «Енергобанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвікта»було укладено договір на видачу кредиту № 301-01.

Відповідно до умов договору боржнику було надано кредит в сумі 5 900 000 дол. США з процентною ставкою 18% річних, що була змінена відповідно до додаткових угод к Кредитному договору з 04.09.2007 р. на 17% річних у національній валюті та 14% річних в іноземній валюті; з 19.11.2009 р. на 23,5% річних на залишок коштів, що було надано з 04.09.2007 р. по 29.05.2008 p.; 23,5% річних на залишок коштів, що було надано за період з 12.02.2009 р. по 19.10.2009 р.; на залишок кредитних коштів, що було надано 13.05.2009 р. - 25 % річних; на залишок коштів, що було конвертовано 19.05.2009 р. - 23.5 % річних; за користування кредитними коштами, що було надано після 19.11.2009 р. -- 23,5%) річних, з кінцевим строком повернення коштів не пізніше 01 жовтня 2012 р.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання умов Кредитного договору, між Банком та майновим поручителем - Закритим Акціонерним Товариством «ІНВІКТА-МАЯК»(Відповідач-2/Іпотекодавець), код ЄДРПОУ 31175895, місцезнаходження: м. Київ, пр-кт Червоних Козаків, буд.8, було укладено Договір застави від 13.01.2003 p., що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 180, відповідно до якого в заставу Банку було передано об'єкт незавершеного будівництва - частину виробничого корпусу № 7 за адресою: м. Київ, пр-кт Червоних Козаків, буд.8, загальною площею 7387,2 кв.м., що належить Іпотекодавцю на підставі Акту приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного фонду Закритого Акціонерного Товариства «ІНВІКТА-МАЯК».

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, про що свідчить виписка з особового рахунку Позичальника. Позичальник зі свого боку допустив порушення виконання зобов'язань за Кредитним договором та станом на 07.10.2010 р. з боку Позичальника виникла заборгованість в розмірі: 19 388 719,47 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 16 887175,53 грн.; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 2 402 819,66 грн.; пеня за прострочення сплати процентів - 98 724,28 грн.

Відповідно до п.4.2 Кредитного договору, Банк має право стягувати достроково з Позичальника всю суму заборгованості, включаючи проценти, при невиконанні Позичальником договірних зобов'язань.

Відповідно до п.5.1.3. Кредитного договору, при порушені термінів сплати відсотків або повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 1.2 Договору застави, для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих про строчкою виконання, сплаті неустойки, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю наступне майно: - об'єкт незавершеного будівництва - частину виробничого корпусу № 7 за адресою: м. Київ, пр-кт Червоних Козаків, буд.8, загальною площею 7387,2 кв.м

Згідно з п.1.3 договору застави, відповідно до Акту експертної оцінки вартості від 25.03.2002р. виданого Товариством з обмеженою відповідальністю Експертна фірма «ГудВілл», оцінено в 10 007 250,00грн., в т.ч. ПДВ 1 667 875,00грн.

Відповідно до п.1.4 Договору застави за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 7 100 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2 Договору застави, звернення стягнення на предмет застави або на відповідну його частину здійснюється у відповідності з Законом України «Про заставу», шляхом передачі Заставодавцем Заставодержателю з доброї волі предмету застави для реалізації або у власніть.

Згідно з п.2.1.6. Договору застави, Позивач має право вимагати дострокового виконання забезпеченого предметом застави зобов'язання в разі, якщо Позичальник або Заставодавець не виконали будь-яке зобов'язання за Кредитним договором і така неспроможність тривала більше ніж 15 днів.

Позивач направив Відповідачу-1 та Відповідачу-2 листи-вимоги про повернення виниклої заборгованості (вих. №09/04-2200 від 18.10.2010р. та вих. №09/04-2201 від 18.10.2010 p.), але Відповідач-1 та Відповідач-2 зобов'язань за Кредитним договором та Договором застави не виконали та заборгованість не погасили.

Відповідно до п.5.3 договору застави, у випадку невиконання п.4.2 договору Заставодавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості предмету застави, вказаної у п.4.1 договору за кожний день порушення строкуёвстановленого п.4.2 цього договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачі не виконали свої зобов'язання за кредитним договором в частині повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст.590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача-1 за договором кредиту у сумі 16 887 175,53 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачами не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідачів.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи також доведено і відповідачами не спростовано, що прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом складає 2 402 819,66 грн., і тому ця сума має також бути стягнута з відповідачів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами кредитного договору передбачена сплата пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов'язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував штрафні санкції у вигляді пені.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку належить стягнути пеню за несвоєчасне повернення процентів в сумі 98 726,28 грн., з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до п. 1.2 Договору застави, для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі по поверненню суми кредиту, сплаті відсотків, відшкодуванню збитків, завданих про строчкою виконання, сплаті неустойки, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю наступне майно: - об'єкт незавершеного будівництва - частину виробничого корпусу № 7 за адресою: м. Київ, пр-кт Червоних Козаків, буд.8, загальною площею 7387,2 кв.м

За наслідками експертизи було з'ясовано, що в додаткової угоді до кредитного договору від 19.11.2009р., що досліджувалась, підпис директора ОСОБА_3 в графі «Позивач»належить йому, а підпис ОСОБА_3 в графі «Поручитель»належить іншій ніж ОСОБА_3 особі.

Але, суд вважає, що незважаючи на те, що представник Поручителя ОСОБА_3 не здійснив належним чином підпис під графою «Погоджено»не несе правових наслідків для Банку та Позичальника, оскільки договором застави майна було передбачено, що заставою забезпечено виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з Договором на видачу кредиту №301-01 від 10.01.2003 р. зі всіма змінами та доповненнями до нього. Тобто, в разі, якщо при укладанні договорів забезпечення сторони погоджуються, що заставою забезпечуються всі зобов'язання Позичальника в тому числі, які можуть бути змінені або доповнені в майбутньому, то застава залишається існуючою.

Зважаючи на судову практику, що склалась при розгляді аналогічних справ, можна зробити висновок, що оскільки не можна стверджувати, що ОСОБА_3 як представник Поручителя - ЗАТ «ІНВІКТА-МАЯК»не знав про зміни умов кредитування, а також враховуючи, що в Договорі застави було зазначено, що застава розповсюджується на всі кредитні зобов'язання, в тому числі на ті, що можуть бути змінені або доповнені, то правила ч. 1 ст. 559 ЦК України (порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності) не застосовуються.

Враховуючи вищезазначене, оскільки Позичальник порушує свої зобов'язання за кредитним договором, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави.

Тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави підлягає також задоволенню.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвікта»(04071, м. Київ, пр.-кт Червоних Козаків, 8, корп..7, код ЄДРПОУ 30373602) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд.56, код ЄДРПОУ 19357762) простроченої заборгованості за кредитом 16 887 175 (шістнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят сім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 53 коп., простроченої заборгованості за нарахованими процентами -2 402 819 (два мільйони чотириста дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 66 коп., пені за прострочення сплати процентів за кредитом -98 724 (дев'яносто вісім тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 28 коп., 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн.. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У рахунок погашення заборгованості у розмірі 19 388 719,47 грн. за Кредитним договором № 301-01звернути стягнення на нерухоме майно, а саме:

- на об'єкт незавершеного будівництва -частину виробничого корпусу № 7, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-кт. Московський, буд.8, загальною площею 7 387,2 кв.м., що прийнято в заставу ПАТ «Енергобанк»відповідно до Договору застави від 13.01.2003р., що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №180 та належить Публічному акціонерному товариству «Інвікта-Маяк»(04073, м. Київ, пр.-кт. Червоних Козаків, 8, код ЄДРПОУ 31175895) на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету застави, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інвікта-Маяк»(04073, м. Київ, пр.-кт. Червоних Козаків, 8, код ЄДРПОУ 31175895) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд.56, код ЄДРПОУ 19357762) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.06.2012р.