Рішення № 25120303, 04.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/6491-2012 04.07.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «РЕСО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Плаза»

про стягнення 6 554 130, 41 доларів США

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 301/10 від 10.05.2012 р.

ОСОБА_2 -дов. № ХК/39/12 від 10.05.2012 р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова Компанія «РЕСО»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Плаза»6 554 130, 41 доларів США, з яких: 4 660 000, 00 доларів США позики, 785 944,11 доларів США процентів за користування позикою, 1 108 186, 30 доларів США процентів за неправомірне користування коштами відповідно до договору № ХК/ДП-06/07 про надання позики в іноземні валюті від 01.06.2007 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

13.06.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 6 577 621, 92 доларів США, з яких: 4 660 000, 00 доларів США позики, 785 944, 11 доларів США процентів за користування позикою, 1 131 677, 81 доларів США процентів за неправомірне користування коштами станом на 13.06.2012 р.

04.07.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу подав нову заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 6 599 070, 69 доларів США доларів США, з яких: 4 660 000, 00 доларів США позики, 785 944, 11 доларів США процентів за користування позикою, 1 153 126, 58 доларів США процентів за неправомірне користування коштами станом на 04.07.2012 р.

Суд прийняв до розгляду вищезазначені заяви позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 р. розгляд справи відкладено на 04.07.2012 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням поданих заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 04.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Ресо»(далі -позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпр-Плаза»(далі- позичальник) укладено договір позики № ХК/ДП-06/07 про надання позики в іноземній валюті, за умовами якого позикодавець передав позичальнику гроші в сумі 4 660 000,00 (чотири мільйони шістсот шістдесят тисяч) доларів США, а позичальник зобов'язався повернути вказану суму позики в обумовлений договором строк та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 9 (дев'яти) процентів річних.

Відповідно до п. 2.2 договору нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за датою надання позики, і до дати погашення суми позики в повному обсязі, але не пізніше дати погашення суми позики, вказаної у п. 3.1 договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позикодавець передає позичальнику вказану суму позики шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, вказаний у ст. 10 договору, протягом 30 банківських днів з моменту реєстрації даного договору в Національному Банку України.

Згідно з п. 4.1 договору повернення вказаної у договорі суми позики може здійснюватися за бажанням позичальника частинами впродовж строку дії договору, але не пізніше 01.06.2009 р. У разі часткового повернення суми позики сплата процентів здійснюється на суму позики, що залишилась (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору погашення суми позики та процентів, неустойки (пені, штрафи) здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця, вказаний у ст. 10 договору.

У договорі сторони погодили, що їхні відносини за договором регулюються матеріальним правом Російської Федерації (п. 8.5 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право»у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Згідно з ч. 3 ст. 5 вказаного Закону вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Таким чином, до договірних правовідносин сторін спору суд, з урахуванням п. 8.5 договору та вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», ч. 4 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, застосовує норми матеріального права Російської Федерації.

Договірні відносини позики регулюються Цивільним кодексом Російської Федерації. Згідно з п. 1 ст. 807 Цивільного кодексу Російської Федерації за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) гроші чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей (суму позики) чи рівну кількість інших отриманих ним речей того ж роду та якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей чи інших речей.

Згідно з п. 2 ст. 807 Цивільного кодексу Російської Федерації іноземна валюта і валютні цінності можуть бути предметом договору позики на території Російської Федерації з дотриманням правил статей 140, 141 та 317 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2007 р. позикодавець перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 4 660 000,00 доларів США, відповідно до п. 2.1 договору, що підтверджується заявою позивача на переказ грошей № 4 від 17.07.2007 р. та випискою з особового рахунку позивача за 17.07.2007 р.

Тож, суд дійшов висновку, позикодавець виконав свої зобов'язання за договором позики - передав позичальнику обумовлену договором суму позики.

Згідно з п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу Російської Федерації позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю отриману суму позики в строк і в порядку, які передбачені договором позики.

Відповідно до п. 1 ст. 309 Цивільного кодексу Російської Федерації зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами зобов'язання і вимогами закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов і вимог -у відповідності зі звичаями ділового обороту чи іншими вимогами, що зазвичай пред'являються.

Відповідно до п. 4.1 договору, сторони погодили, що вказану у договорі суму позики відповідач повинен був повернути позивачу не пізніше 01.06.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк своє зобов`язання за договором з повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою не виконав, у зв'язку чим позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором.

З наявної у матеріалах справи вимоги позивача про погашення заборгованості за договором та квитанції про відправлення № 8139898266 вбачається, що 05.04.2011 р. позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за договором позики та попередив відповідача, що у разі непогашення відповідачем заборгованості за договором, позивач змушений буде звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором.

З листа поштової служби ЗАТ «ДХЛ Інтернешнл»від 12.05.2012 р. вбачається, що письмова вимога позивача була вручена відповідачу 06.04.2011 р. о 16 год. 35 хв. за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б

Листом, відправленим 18.05.2011 р., відповідач повідомив позивача про те, що він (відповідач) не має можливості виконати свої зобов'язання з погашення заборгованості перед позивачем у зв'язку з тим, що позичені грошові кошти були внесені як вклад відповідача у договори про спільну діяльність з ДКП «Плесо».

З пункту 4.1 договору вбачається, що відповідач зобов'язаний був повернути суму позики до 01.06.2009 р. Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не повернув позивачеві суму позики за договором у встановлений договором строк та не сплатив йому проценти за користування позикою.

Довідкою позивача № 112/12 від 14.05.2012 р. за підписом головного бухгалтера та директора позивача підтверджується, що в період з 01.06.2007 р. по 14.05.2012 р. перерахувань грошових коштів від відповідача в рахунок погашення наявної заборгованості за договором позики № ХК/ДП-06/07 від 01.06.2007 р. на банківські рахунки позивача не здійснювалось.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором позики, оскільки не повернув позивачу суму позики у встановлений договором строк.

Тож, сума позики, яку відповідач не повернув позивачу складає 4 660 000, 00 доларів США.

Згідно з п. 1 ст. 809 Цивільного кодексу Російської Федерації якщо інше не передбачено законом чи договором позики, позикодавець має право на отримання з позичальника процентів на суму позики у розмірі та порядку, визначених договором. Пунктом 2 зазначеної статті встановлено, що за відсутності іншої домовленості проценти виплачуються щомісячно до дня повернення суми позики.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач повинен сплатити позивачу проценти за користування позикою у розмірі 9 (дев'яти) процентів річних, нарахування яких відповідно до п. 2.2. договору здійснюється з дати, наступної за датою надання позики, і до дати погашення суми позики в повному обсязі, але не пізніше дати погашення суми позики, тобто не пізніше 01.06.2009 р.

Відповідач не сплатив позивачу проценти за користування позикою, а відтак - сума процентів, яку відповідач повинен сплатити позивачу за користування позикою в період з 18.07.2007 р. до 01.06.2009 р. складає 785 944, 11 доларів США.

Відповідно до п. 1 ст. 811 Цивільного кодексу Російської Федерації якщо інше не передбачено законом або договором позики, у випадках, коли позичальник не повертає у строк суму позики, на цю суму підлягають сплаті проценти у розмірі, передбаченому пунктом 1 статті 395 цього Кодексу, з дня, коли вона повинна була бути повернута, до дня її повернення позикодавцеві незалежно від сплати процентів, передбачених пунктом 1 статті 809 даного Кодексу.

Пунктом 1 ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації встановлено, що за користування чужими грошовими коштами внаслідок їх неправомірного утримання, ухилення від їх повернення, іншого прострочення щодо їх сплати чи безпідставного отримання чи зберігання за рахунок іншої особи підлягають сплаті проценти на суму цих коштів. Розмір процентів визначається діючою у місці проживання кредитора,а якщо кредитором є юридична особа, у місті її знаходження обліковою ставкою банківського процента на день виконання грошового зобов'язання чи його відповідної частини. При стягненні боргу у судовому порядку суд може задовольнити вимогу кредитора, виходячи з облікової ставки банківського процента на день пред'явлення позову чи на день винесення рішення. Ці правила застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Оскільки відповідач не повернув позивачу суму позики та не сплатив проценти за користування позикою у встановлений в договорі строк (01.06.2009 р.), то, з урахуванням п. 1 ст. 811, п. 1 ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації, суд приходить до висновку, що починаючи з 02.06.2009 р. і до цього часу відповідач користується належними позивачу до сплати грошовими коштами, тобто чужими грошовими коштами.

З огляду на це, відповідач, відповідно до п. 1 ст. 811, п. 1 ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації, зобов'язаний сплатити позивачу проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких, відповідно до п. 1 ст. 395 Цивільного кодексу Російської Федерації, визначається на рівні облікової ставки банківського процента.

Відповідно до наказу Банку Росії від 23.12.2011 р. № 2758-У «Про розмір ставки рефінансування Банку Росії», починаючи з 26.12.2011 р. і по теперішній час облікова ставка банківського процента складає 8 % річних.

Таким чином, розмір процентів за безпідставне користування відповідачем чужими грошовими коштами в період з 02.06.2009 р. по 04.07.2012 р. (з урахуванням заяви позивача від 04.05.2012 р. про збільшення розміру позовних вимог) складає 1 153 126, 58 доларів США.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 599 070, 69 доларів США доларів США, що включає 4 660 000, 00 доларів США позики, 785 944, 11 доларів США процентів за користування позикою та 1 153 126, 58 доларів США процентів за неправомірне користування коштами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Плаза»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б, код ЄДРПОУ 33830052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «РЕСО»(125047, м. Москва, вул. Гашека, 12/1, державний реєстраційний номер 1027739338990, платіжні реквізити: RESO Holding Ltd, валютний рахунок № 40702840500120028250, банк отримувач MDM-BANK, SWIFT: MOBW RU MM, банк кореспондент Bank of New York, New York, Асс 8900514841, SWIFT: IRVT US 3N) 4 660 000,00 (чотири мільйони шістсот шістдесят тисяч) доларів США позики, 785 944, 11 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) доларів США процентів за користування позикою, 1 153 126, 58 (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі сто двадцять шість) доларів США процентів за неправомірне користування коштами та 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) судових витрат.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Плаза»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б, код ЄДРПОУ 33830052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «РЕСО»(125047, м. Москва, вул. Гашека, 12/1, державний реєстраційний номер 1027739338990, платіжні реквізити: RESO Holding Ltd, валютний рахунок № 40702840500120028250, банк отримувач MDM-BANK, SWIFT: MOBW RU MM, банк кореспондент Bank of New York, New York, Асс 8900514841, SWIFT: IRVT US 3N) 4 660 000,00 (чотири мільйони шістсот шістдесят тисяч) доларів США позики, 785 944, 11 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) доларів США процентів за користування позикою, 1 153 126, 58 (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі сто двадцять шість) доларів США процентів за неправомірне користування коштами

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Плаза»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б, код ЄДРПОУ 33830052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «РЕСО»(125047, м. Москва, вул. Гашека, 12/1, державний реєстраційний номер 1027739338990, платіжні реквізити: RESO Holding Ltd, валютний рахунок № 40702840500120028250, банк отримувач MDM-BANK, SWIFT: MOBW RU MM, банк кореспондент Bank of New York, New York, Асс 8900514841, SWIFT: IRVT US 3N) 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) судовий збір.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю. Повний текст рішення складений: 06.04. 2012 р.