Рішення № 25120169, 25.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/379 25.06.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Виробничо-заготівельне підприємство -2"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1пророзірвання договору оренди та виселенняСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Муравлянік О.С.від відповідача:ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Виробничо-заготівельне підприємство -2" (надалі -"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -"Підприємець") про розірвання договору оренди та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору оренди №02/10 від 01.01.2010 р. відповідач належним чином не виконував зобов'язання із перерахування орендної плати, а тому позивач просить розірвати даний договір та виселити Підприємця з орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 06.12.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.

22.11.2011 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення та обґрунтування позовних вимог, в якій позивач просив розірвати договір оренди №02/10 від 01.01.2010 р., виселити відповідача із орендованого приміщення та зобов'язати відповідача передати орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Суд відзначає, що заявою про уточнення позовних вимог позивач фактично деталізував такі позовні вимоги та виклав їх у більш зрозумілій формі.

В судових засіданнях 06.12.2011 р. та 20.12.2011 р. оголошувались перерви до

20.12.2011 р. та 10.01.2012 р. відповідно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2012 р. зупинено провадження у справі №40/379 до вирішення справи №4/370, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

16.03.2012 р. до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 19.03.202 р. №04-1/262 у зв'язку із перебуванням судді Пукшин Л.Г. на лікарняному справу №40/379 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №40/379 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Бойко Р.В., поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. розгляд справи відкладено до 28.05.2012 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2012 р. розгляд справи відкладено до 11.06.2012 р. у зв'язку із неявкою представників сторін.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 11.06.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойко Р.В. у відпустці справу №40/379 передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2012 р. справу №40/379 прийнято до провадження суддею Підченко Ю.О. та розгляд справи відкладено до 25.06.2012 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. справу №40/379 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. справу №40/379 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвал суду надала відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечувала з посиланням на те, що позивач не має відношення до спірного майна, а тому неправомірно заявляє вимоги про повернення йому орендованого приміщення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством "ПЗП-2", після зміни найменування -Товариство, (орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено договір оренди №02/10 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду користування пункт приймання відходів як вторинної сировини, площею 573,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, але не раніше підписання акту приймання-передачі та діє до 31.12.2010 р. у випадку, якщо жодна зі сторін не заявить письмового наміру розірвати даний договір за три місяці до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Згідно з п. 2.3 Договору у випадку дострокового розірвання договору одна із сторін зобов'язується письмово повідомити про це іншу сторону не менше, ніж за 1 місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендар сплачує орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 20-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що даний договір вважається розірваним дострокового за ініціативою орендодавця зі стягненням збитків з орендаря, якщо орендар: використовує об'єкт оренди не у відповідності до умов даного договору; не вніс своєчасно плату за надані послуги протягом 5 банківських днів після строків, встановлених в пунктах 3.2 та 3.3; не виконав вимог п. 4.10 та п. 2.2; своїми діями сприяє пошкодженню або погіршенню стану об'єкту оренди; не дотримується санітарних, протипожежних норм, вимоги по утриманню об'єкту оренди та прилеглої території в належному стані.

На виконання умов Договору 01.01.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди площею 573,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 01.01.2010 р.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов п. 3.2 Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням, позивач листом №110 від 28.07.2011 р. звернувся до Підприємця з повідомленням про розірвання укладеного Договору з 01.09.2011 р. та вимагав звільнити займані приміщення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач просить розірвати Договір та виселити Підприємця з орендованого приміщення.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, приписами ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 782 Цивільного кодексу України передбачене право односторонньої відмови орендодавця від договору оренди у разі несплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що даний договір вважається розірваним дострокового за ініціативою орендодавця зі стягненням збитків з орендаря, якщо орендар, зокрема, не вніс своєчасно плату за надані послуги протягом 5 банківських днів після строків, встановлених в пунктах 3.2 та 3.3.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов п. 3.2 Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням, позивач листом №110 від 28.07.2011 р. звернувся до Підприємця з повідомленням про розірвання укладеного Договору з 01.09.2011 р. та вимагав звільнити займані приміщення.

Підставою для розірвання Договору позивач вказує на порушення відповідачем п. 3.2 Договору, а саме несплата орендних платежів у розмірі та у строки, визначені умовами такого Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2011 р. у справі №4/370, залишеним без змін в частині задоволення зустрічного позову постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2012 р., зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Виробничо-заготівельне підприємство -2" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 260 874,10 грн., з яких заборгованість з орендної плати у розмірі 245 330,00 грн. та індексу інфляції у розмірі 15 544,10 грн., задоволено повністю.

Вказаним рішенням встановлено існування у Підприємця заборгованості по сплаті орендних платежів на користь Товариства станом на 31.07.2011 р. у розмірі 245 330,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем сплати орендних платежів згідно умов Договору.

Таким чином, позивач правомірно відмовився від договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Направлення орендодавцем зазначеного повідомлення на адресу відповідача в розумінні ст. 651, 782 Цивільного кодексу України свідчить про односторонню відмову позивача від договору, наслідком якої є припинення дії договору.

Таким чином, Договір є розірваним з 01.09.2011 р.

В той же час, позивачем подано позовну заяву про розірвання Договору 25.10.2011 р., тобто після розірвання такого договору 01.09.2011 р.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, оскільки Договір був розірваний до порушення провадження у справі, в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про виселення відповідача із орендованого приміщення та зобов'язання передати орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, відповідно до п. 4.8 Договору у випадку закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання орендар зобов'язаний передати об'єкт оренди по акту приймання-передачі представнику орендодавця у належному стані протягом 1 місяця.

З припиненням Договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідачем не надано, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення за Договором є обґрунтованою.

Твердження відповідача про те, що позивач не має відношення до спірного майна, а тому не має права звертатися до суду з вимогами про виселення Підприємця із займаних приміщень, судом відхиляються з огляду на таке.

По-перше, положення чинного законодавства України, зокрема ст. 785 Цивільного кодексу України, пов'язують обов'язок орендаря повернути майно у разі припинення договору оренди саме орендодавцю (наймодавцю).

Відповідно до преамбули до Договору орендодавцем за договором є позивач, а тому його вимога про повернення орендованих приміщень ґрунтується на приписах закону.

По-друге, наказом Фонду державного майна України №788 від 11.07.1996 р. спірне приміщення передано до статутного фонду та стало власністю Відкритого акціонерного товариства "Київвторма", яке в свою чергу згідно акту про розподіл основних засобів ВАТ "Київвторма" від 25.10.1997 р. передало спірне приміщення за адресою: АДРЕСА_2, у власність позивачу. Доказів припинення такого права сторонами не надано, а тому твердження відповідача про те, що позивач не є власником цього майна є безпідставним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині виселення відповідача з орендованого приміщення за Договором та передання приміщення по акту приймання-передачі.

В іншій частині (розірвання Договору) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Виробничо-заготівельне підприємство -2" задовольнити частково.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (02156, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із зайнятого ним приміщення загальною площею 573,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Видати наказ.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (02156, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) передати Публічному акціонерному товариству "Виробничо-заготівельне підприємство - 2" (03680, м. Київ, вул. Смольна, 7, ідентифікаційний код 25276677) приміщення загальною 573,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за актом приймання-передачі. Видати наказ.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02156, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Виробничо-заготівельне підприємство -2" (03680, м. Київ, вул. Смольна, 7, ідентифікаційний код 25276677) державне мито у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -27.06.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко