Рішення № 25119849, 05.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 40/5005/3659/2012За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ

до Приватного підприємства «Темко», м. Дніпропетровськ

про стягнення 76915 грн. 92 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна»(далі -Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Темко»(далі -Відповідач) і просить стягнути 68 739 грн. 80 коп. -боргу, 1 367 грн. 59 коп. -пені, 2 672 грн. 88 коп. -3% річних, 4 135 грн. 65 коп. -інфляційних витрат та судові витрати.

18.06.2012 року Позивач направив на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 74 232 грн. 63 коп. (68 739 грн. 80 коп. -заборгованість з орендної плати, 2 570 грн. 69 коп. -3% річних, 2922 грн. 14 коп. -інфляційних витрат) та судові витрати.

19.06.2012 року Відповідач заперечуючи проти позовних вимог звернувся з заявою до суду відповідно до якої в порядку ст.. 69 ГПК України просив суд продовжити термін розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2012 року строк розгляду справи було продовжено до 05.07.2012 року.

Позивач в судове засідання не з»явився у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до витягу державного реєстратора, юридична адреса Відповідача: 49019, м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 30 (а.с.20).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника як Позивача так Відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 84), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.02.2010 року між Позивачем (далі - Орендодавець) та Відповідачем (далі - Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 2 (далі - Договір) відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення площею 110 (сто десять) кв.м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 204-б, за цільовим призначенням -створення магазину Орендаря, розміщення адміністративного персоналу. Передача приміщення проводиться після підписання Сторонами акту прийому-передачі (п.1.1-1.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, орендна плата по даному Договору встановлюється у розмірі 90 гривень 00 копійок без ПДВ за 1 кв.м., щомісяця. Загальна сума орендної плати щомісячно за цим Договором становить 9 900 гривень 00 копійок без урахування ПДВ, крім того ПДВ -1 980 гривень 00 копійок, всього з урахуванням ПДВ -11 880 гривень 00 копійок.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, Орендар зобов'язується щомісячно, на підставі виставленого Орендодавцем рахунку, не пізніше 10 календарних днів після його отрамання перерахувати на поточний рахунок Орендодавця суму орендної плати.

У відповідності з пунктом 8.4., даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє з 01.02.2010 р. по 28.12.2010 р.

Згідно з п. 8.5 Договору, строк дії даного договору не може бути автоматично продовжений. Фактичне використання майна після закінчення дії Договору не є продовженням Договору на новий строк.

Позивач відповідно до п. 1.3 Договору, передав Відповідачеві приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.02.2010р., який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с.13).

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки за надане нежитлове приміщення в користування на загальну суму 72 796,33 грн., а саме рахунки:

№ 330 від 31.07.2010 р. на суму 12056,53 грн.,

№ 358 від 31.08.2010 р. на суму 12032,42 грн.,

№ 387 від 30.09.2010 р. на суму 12176,81 грн.,

№ 420 від 31.10.2010 р. на суму 12529,93 грн.,

№ 465 від 30.11.2010 р. на суму 12592,58 грн.

№ 506 від 31.12.2010 р. на суму 11408,06 грн.) (а.с.14-19),

які були направлені на 2 адреси Відповідача 19.01.2011 року (а.с. 75, 76).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, здійснивши оплату за оренду нежилого приміщення на суму 4 056 грн. 53 коп., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 68 739 грн. 80 коп.

Станом на дату подачі позову доказів сплати боргу сторонами суду не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5% заборгованої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

Відповідно до уточнень Позивача, останній вказує на те, що ним в продовж дії вказаного вище договору оренди № 2 нежитлового приміщення, своєчасно на адресу Відповідача направлялися рахунки на оплату оренди, але підтвердження з цього приводу у нього відсутні та закінчено термін дії договору (28.12.2010 року), тому він зробивши відповідний перерахунок заявлених позовних вимог (у тому числі без пені) з урахуванням положень ч.2 ст. 530 ЦК України та дати направлення цих рахунків (19.01.2011 року (а.с. 75, 76)) на адресу Відповідача, відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, просить суд стягнути з останнього додатково 3% річних та інфляційні витрати.

Частина 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до вимог ст.. 625 ЦК України за період з 01.02.2011 року по 01.05.2012 року було зроблено розрахунок 3% річних у сумі 2 570 грн. 69 коп. та інфляційних витрат у сумі 2 922 грн. 14 коп. які останній і просить стягнути з Відповідача.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів на суму боргу, в розмірі 2 922 грн. 14 коп. та 3% річних, розрахованих від суми основного боргу у сумі 2 570 грн. 69 коп.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю суму у розмірі 68 739 грн. 80 коп. - боргу, 2 922 грн. 14 коп. -інфляційних витрат, 2 570 грн. 69 коп. - 3% річних.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Темко», (49019, м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 30, п/р 26002157379 у АТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Дніпропетровськ, МФО 380805, ЄДРПОУ 36365712) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», (01601, м.Київ, вул. Лейпцизька, 15, р/р 260090132615 в АТ «ДБ Сбербанк Росії»м. Києва, МФО 320627, ЄДРПОУ 14333937) 68 739 грн. 80 коп. - суму основного боргу, 2 922 грн. 14 коп. -інфляційних витрат, 2 570 грн. 69 коп. - 3% річних, 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

05.07.2012р.