Рішення № 25119764, 14.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 15/5005/5026/2012

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Майстер", м.Дніпропетровськ

про стягнення 45 914,08 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 870 від 03.07.12р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Майстер" (далі - відповідач), про стягнення 45 914,08 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 25 000 грн. - заборгованість за отриманий товар, 13 050,00 грн. - пеня, 5 806,98 грн. - інфляційні витрати, 2 057,10 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 02-018 від 01.01.2008 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 12.06.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 05.07.12р.

05.07.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.12р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "підприємство вибуло" (а.с.41).

Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42-43), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 02-018 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач зобов`язується передавати (поставляти) у зумовлені строки другій стороні - відповідачу шпалери (далі - товар), а відповідач зобов`язується приймати товар і своєчасно оплачувати його вартість.

В п. 1.2. Договору зазначено про те, що предметом поставки є товар з найменуванням, в асортименті, за ціною та у кількості, зазначених у Специфікаціях чи накладних (або інших аналогічних документах), підписаних позивачем та відповідачем.

Згідно п.2.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2000) зі складів позивача, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Адресу складу, з якого здійснюється поставка товару на кожну партію товару, позивач попередньо повідомляє відповідачу.

Як зазначено в п. 2.2. Договору, разом з товаром позивач повинен передати відповідачу документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. До таких документів належать бухгалтерські документи та документи, що засвідчують якість товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, тощо).

Право власності на поставлений товар переходить до відповідача в момент отримання товару від позивача (п.2.3. Договору).

Товар вважається зданим позивачем і прийнятим відповідачем з моменту підписання повноваженими представниками сторін накладних (п. 4.6. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що ціни на товар, що постачається позивачем, є вільними відпускними і вказуються у Специфікаціях чи накладних позивача на кожну партію товару. Сторони визначають, що ціни на товар, вказані у Специфікаціях/накладних на кожну партію товару, є дійсними на дату відвантаження відповідної партії товару та погоджені сторонами.

Сума Договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених позивачем протягом строку дії цього Договору та вказаних у накладних (п. 6.4. Договору).

Згідно п. 7.1. Договору, оплата здійснюється в розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача, вказаний у реквізитах позивача в цьому Договорі.

Відповідно до п. 7.2. Договору, оплата поставленого товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної (передачі товару відповідачу).

В п. 8.1. Договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов`язання, визначене цим Договором та/або чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.

У разі несвоєчасної оплати партії товару відповідно до умов розділу 7 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримки розрахунків (п. 8.5. Договору).

Згідно п. 10.1. Договору, цей Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Та підлягає пролонгації на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення дії Договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвання. Підтвердженням пролонгації дії цього Договору є укладена сторонами в письмовому вигляді додаткова угода.

Відповідно до п. 11.1. Договору, усі спори, що пов`язані з цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представникам сторін або в претензійному порядку. В іншому випадку спір вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Так, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар (шпалери) на загальну суму 123 198,28 грн., згідно замовлень відповідача, що підтверджує видаткова накладна Г-00001222 від 20.12.10 року (а.с.17).

В порушення умов Договору відповідач за поставлений товар в передбачені Договором строки в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на 01.05.12р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 25 000,00 грн.

Як зазначає позивач, у зв'язку з порушенням з боку відповідача договірних зобов'язань, ним 31.01.12р. на адресу відповідача був направлений акт звірки взаємних розрахунків (а.с18,19). До теперішнього часу позивачем акту або мотивованої відмови із зазначенням зауважень не отримано та вищезазначена сума заборгованості на поточних рахунок позивача не перерахована.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п. 8.5. Договору була нарахована пеня у розмірі 13 050,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 5 806,98 грн. та 3% річних у розмірі 2 057,10 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 25 000,00 грн., пеню у розмірі 13 050,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 5806,98 грн., 3% річних у розмірі 2 057,10 грн., а всього 45 914,08 грн.

В свою чергу, відповідач доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

В матеріалах справи знаходиться видаткова накладна Г-00001222 від 20.12.10 року на суму 123 198,28 грн. (а.с.17), яка підтверджує факт поставки позивачем замовленого відповідачем товару. Крім того, в матеріалах справи знаходяться виписки по рахункам позивача (а.с.20-35), згідно яких відповідачем було перераховано на рахунок позивача 98198,28 грн. за отриманий товар.

Господарський суд вважає, що вищезазначені документи свідчать про те, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 25 000,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.5. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати партії товару відповідно до умов розділу 7 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримки розрахунків.

На підставі п. 8.5 Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 13 050,00 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом та визнаний таким, що відповідає вимогам Договору та чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 5 806,98 грн. та 3% річних у розмірі 2 057,10 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 5 806,98 грн. та 3% річних у розмірі 2 057,10 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Майстер" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, буд. 110; фактичне місцезнаходження: 49126, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 30950408) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49087, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за отриманий товару розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.), пеню у розмірі 13 050,00 грн. (тринадцять тисяч п'ятдесят грн. 00 коп.), інфляційні витрати у розмірі 5 806,98 (п`ять тисяч вісімсот шість грн. 98 коп.), 3% річних у розмірі 2057,10 (дві тисячі п`ятдесят сім грн. 10 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев`ять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 06.07.12р.