Рішення № 25119675, 03.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2012Справа №5002-26/1847-2012

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Севастополь АР Крим

до відповідача Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Сімферополь АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Філії «Бахчисарайська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Бахчисарай АР Крим

про стягнення 7469,25 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - ОСОБА_4, представник за довіреністю №4829 від 05.11.2009 р.,

від відповідача - ОСОБА_5, начальник юридичного відділу, довіреність №13/124

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості в розмірі 6737,21 грн збільшену на індекси інфляції за період з 10.11.2010 р. по 01.05.2012 р. у розмірі 7153,55 грн, 3 % річних від суми боргу в розмірі 6737,21 грн за період з 10.11.2010 р. по

02.06.2012 р. у розмірі 315,70 грн, всього - 7469,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу було відвантажено щебеню на загальну суму 6737,21грн та виставлені рахунки - фактури на оплату відвантаженого товару, проте, відповідач не здійснив оплату поставленого йому товару.

Відповідач з позовом погоджується частково, лише в частині основної заборгованості. Що стосується сум індексу інфляції та 3% річних відповідач з вимогами не погоджується та вказує на відсутність встановленої між сторонами договірної відповідальності по стягненню зазначених нарахувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

1011.2010 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відвантажила Філії «Бахчисарайська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 80 тон щебеню, з яких 14 тон фракції 10-20 мм та 66 тон фракції 20-40 мм на загальну суму 6737,21 грн.

Дана поставка підтверджується витратною накладною №14 від 10.11.2010 р. підписаною як між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 так і Філією ДП «Кримавтодор» «Бахчисарайська ДЕД».

29.08.2011 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 направила на адресу Філії «Бахчисарайський ДЕД» лист №29/08/1, з повідомленням, що станом на 29.08.2011 р. заборгованість Філії «Бахчисарайський ДЕД» перед ФОП ОСОБА_1 складає 6737,21 грн., яка виникла в результаті поставок щебеню фр. 10-20 мм та щебеню фракції 20-40 мм у листопаді 2010 року. Постачальник просить погасити заборгованість у строк до 10.11.2011 р. шляхом перерахування грошових коштів на її рахунок.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим позивач посилається на те, що відповідач жодним чином не відреагував на його лист про сплату заборгованості та просить суд стягнути як суму боргу так і нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції та 3% річних.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що фактично між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Філією «Біхчисарайський ДЕД» виникли правовідносини, які підпадають під дію норм договору поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами не було укладено договору поставки у письмовій формі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В даному випадку вчинення правочину щодо поставки щебеню підтверджується підписаною обома сторонами витратною накладною, а отже у зв'язку з відсутністю укладеного в письмовій формі договору, правовідносини, що склалися між сторонами вважаються позадоговірними та регулюються відповідно до норм розділу ІІ ЦК України в якому передбачені загальні положення про зобов'язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пояснень відповідача, суму заборгованості в розмірі 6737,21 грн ДП «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» визнає.

Заборгованість відповідача у заявленій до стягнення сумі підтверджується також підписаним ним акту звірки станом на 02.06.2012 р.

Таким чином, вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 6737,21 грн є цілком обґрунтованими, а тому суд їх задовольняє.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача суми, що нараховуються у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно даної статті, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних не визнає оскільки нараховані позивачем суми повинні бути обов'язково обумовлені в договірних зобов'язаннях та крім цього вказує на невірний їх розрахунок. При цьому, у судовому засідання відповідач визначив індекс інфляції та 3% річних в якості штрафних санкції.

Суд не погоджується з посланнями відповідача адже інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також, нарахування індексу інфляції та 3% річних передбачені у ст. 625 ЦК України не вимагає обов'язкового зазначення такої відповідальність у договорі та є загальним видом відповідальності у випадку порушення грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок спірних сум щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних суд встановив, що він відповідає положенням законодавства. Зокрема, належним та достатнім доказом про розрахунок індексу інфляції є надання суду довідки від 08.05.2012 р. №07/2-18/2208 про індекси інфляції у розрахунковий період виданої Управлінням статистики у

м. Севастополі.

Індекс інфляції це визначений у встановленому законодавством порядку офіційний індекс інфляції за попередній календарний рік, який оприлюднюється центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Оскільки Філія «Бахчисарайська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати проведеної позивачем поставки щебеню, вимоги про стягнення нарахованих згідно

ст. 625 ЦК України сум у вигляді інфляційних витрат та 3% річних у розмірах 416,34 грн та 315,70 грн відповідно, підлягають задоволенню.

З врахуванням того, що Філія «Бахчисарайська ДЕД» не має статусу юридичної особи, сума позовних вимог стягується з відповідача у справі Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Відповідно до статті 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно зі статтею 96 ЦК України, юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Таким чином, філії здійснюють представництво інтересів юридичної особи, яка несе відповідальність за зобов'язаннями своєї філії.

Отже, в даному випадку, зобов'язання відповідача по оплаті поставленого її філії щебеню виникають із дій його підрозділу з моменту прийняття товару.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

03.07.2012.

Повне рішення складено 06.07.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Україна, 95022, АР Крим,

м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, ЄДРПОУ 31829422) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Україна, 99007, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 6737,21 грн, суму індексу інфляції в розмірі 416,34 грн, суму 3% річних у розмірі 315,70 грн, та суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Л. Медведчук