Рішення № 251184, 30.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.06 Справа № 13/441

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства „Алчевський коксохімічний завод” м. Алчевськ

про стягнення 42 295 грн. 88 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Від позивача

Павленко С.С. дов. № 111 выд 14.09.2006 р.

Від відповідача

Мерзлякова В.П. дов. № 10-02 выд 10.01.06 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлена вимога про стягнення коштів в сумі 42 295 грн. 88 коп.

У судовому засіданнні 09.10.2006 р., 23.10.2006 р. оголошувались перерви.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 11 жовтня 2005 року був укладений договір № 03-70/5-06111051752-894ю відповідно до якого відповідач зобовязався поставити та передати у власність позивачу дрібницю коксову, а відповідач прийняти та оплатити її згідно умов, строків та ціни, зазначених в специфікації к договору.

Згідно п. 3 договору відвантаження продукції здійснюється відповідачем після одержанння від позивача 100 % попередньої оплати за заявлену кількість продукції к відправленню.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2005 р. сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2006 року.

За договором сторонами були підписані чотири специфікації.

Відповідно до підписаної сторонами 01.02.2006 р. специфікації № 4 до договору від 11.10.2005 р. у лютому 2006 р. сторони домовились про поставку дрібниці коксової у кількості 300 тонн за ціною 370 грн. 00 коп. за тону сухої ваги без врахування ПДВ.

В лютому 2006 р. позивач здійснив попередню оплату в сумі 80 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 2627 від 08.02.2006 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., та № 3915 від 23.02.2006 р. від 40 000 грн. 00 коп.)

За специфікацією № 4 відповідачем було поставлено 131,46 тонн дрібниці коксової.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить з врахуванням уточнення підстав позову стягнути з відповідача збитки в сумі 42 295 грн. 88 коп. обгрунтовуючи свої вимоги тим, що в звязку з простроченням поставки товару, він листом № 121-85 від 29.05.2006 р. відмовився від виконання зобовязання в натурі і відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України вимагає повернення попередньої оплати.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що договір поставки від 11 жовтня 2005 року є чинним, зобовязання ним не порушено, оскільки сторонами не були узгоджені строки поставки продукції, відповідач має можливість виконати зобовязання в натурі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 42 295 грн. 88 коп. є обгрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –428 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Алчевський коксохімічний завод” Луганська область, м. Алчевськ, вул. Червоних Партизанів 1 ідентифікаційний код 00190816 на користь Відкритого акціонерного товариства „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” м. Запоріжжя, Південне шосе, 81 ідентифікаційний код 00186536 збитки в сумі 42 295 грн. 88 коп., державне мито у сумі –428 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні 30.10.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 06.11.2006 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Б.В. Яресько