увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| 11.12.07р. |
| Справа № 33/355-07
За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ Третя особа: Управління з контролю за використанням та охороною земель в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Рудовська І.А.
Представники: Від прокуратури: Твардієвич Т.В. (старший помічник прокурора), посвідчення № 147 Від позивача: Мудрак О.Ю. (юрисконсульт), довіреність № 4/11-56 від 26.11.2007 року Від відповідача: не з'явився Від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. за участю третьої особи управління з контролю за використанням та охоронною земель в Дніпропетровській області про повернення самовільно зайнятої ділянки площею 0,36 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1та стягнення судових витрат. Позовна заява обґрунтовується тим, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,36 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів. Відповідач та третя особа в судові засідання не з'явилися, відзив на позов та документи, витребувані ухвалами суду від 17.10.2007р., 20.11.2007р., без поважних причин не надали; про час та місце судового засідання були повідомлені судом належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно статті 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 13.02.2007р. - управлінням з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що відповідачем -суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,36 га розташовану на за адресою:АДРЕСА_1, яка огороджена сіткою "рабиця", відсипана щебенем та використовується ним під розміщенням на ній нічної парковки легкових автомобілів з тимчасовим приміщенням охорони без правовстановлюючих документів на землекористування, про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.02.2007р., 28.04.2007 р. та припис від 10.05.2007р. Згідно протоколу від 13.02.2007 р. при перевірці вимог земельного законодавства встановлено зайняття відповідачем без правовстановлюючих документів на землю земельної ділянки 0,36 га розташовану на за адресою:АДРЕСА_1 , яка огороджена сіткою "рабиця", відсипана щебенем та використовується ним під розміщенням на ній нічної парковки легкових автомобілів з тимчасовим приміщенням охорони. У ст. 2 Земельного кодексу України зазначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Користування означає виробниче чи інше особисте використання властивостей землі, споживання результатів використання землі. Згідно з ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності або право тимчасового користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Доказів правомірного зайняття спірної земельної ділянки відповідачем суду не надано. Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Відповідно до ст. 12 вказаного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. На підставі п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” міські ради вирішують відповідно до Закону питання регулювання земельних відносин. Згідно зі ст. 50 Закону України “Про власність” власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння. - отже, відповідачем безпідставно зайнято земельну ділянку площею 0,36 га розташовану на за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у розпорядженні позивача; - на момент розгляду справи доказів повернення позивачу спірної земельної ділянки відповідачем не надано. Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог. З урахуванням викладеного вимоги прокурора обґрунтовані, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 47, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Зобов"язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,36 га розташовану на за адресою: АДРЕСА_1державі в особі Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, р/р; р/р 31419544500002 УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 26510514). Стягнути з відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1): - в доход державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в УДКУ в Дніпропетровській обл.( р/р 31118095700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державне мито у розмірі 85,00 грн.; - на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в УДКУ в Дніпропетровській обл.. (р/р 31211259700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.. Видати накази. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
|
