Рішення № 25116847, 04.07.2012, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 2-3728/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 липня 2012 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

при секретарі Паньо К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

встановив:

Банк звернувся до суду із позовом (який уточнював /а.с.44-46/), в якому просить передати в заклад шляхом вилучення у відповідача належного йому на праві власності та переданого в заставу згідно договору застави від 31.07.2007 р. рухомого майна - автомобіля Мерседес -Бенц; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVТ6А00000010 від 31.07.2007 року в сумі 6725,92 доларів США, що за курсом 7.97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26 липня 2011 року складає 53605,58 грн.: звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Мерседес - Бенц, шляхом продажу вказаного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Свої вимоги мотивує тим, 31.07.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № LVТ6А00000010. За умовами договору позивач видав зазначеному відповідачу кредит в сумі 19261,91 доларів США, з них 12000 доларів на придбання автомобіля, на строк до 30.07.2012 року, зі сплатою відсотків за користуванням кредиту у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості. Крім того, в той же день між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна, а саме: автомобіля Мерседес - Бенц, модель: Е-250В, рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3. За цим договором заставою забезпечувалося виконання зобов'язання за кредитним договором від 31.07.2007 року № LVТ6А00000010. Проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, не погашає кредит та не сплачує відсотки, в зв'язку з чим він станом на 25.07.2011 року мав заборгованість у розмірі 6725,92 дол. США, а саме 5879,52 дол. США - заборгованість за кредитом, 574,59 дол. США - заборгованість за відсотками, 149,36 -заборгованість з комісії, 122,45 -заборгованість з пені. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, подавши до суду письмові заперечення /а.с.48/, додатково пояснивши, що відповідач належним чином виконував зобов'язання, проте через фінансову кризу значно зріз курс долара США по відношенню до гривні, а тому відповідач не спроможний виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про заставу» заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Судом встановлено, що 31 липня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № LVТ6А00000010 /а.с.13,14/. За умовами договору позивач видав зазначеному відповідачу кредит в сумі 19261,91 доларів США, з них 12000 доларів на придбання автомобіля, на строк до 30.07.2012 року, зі сплатою відсотків за користуванням кредиту у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості. Зі змісту п. 4.1. кредитного договору випливає, що у разі порушення відповідачем будь-якого зобов'язання, зокрема сплати відсотків, погашення кредиту, останній зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Крім того, 31 липня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави рухомого майна, а саме: автомобіля Мерседес - Бенц, модель: Е-250В, рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3 /а.с.15,16/. За цим договором заставою забезпечувалося виконання зобов'язання за кредитним договором від 31.07.2007 року № LVТ6А00000010. Згідно з п. 23 договору застави звернення стягнення на предмет застави у випадку передбачених умовами цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору, якщо заставодержатель у випадку порушення заставодавцем умов кредитного договору набуває право звернення стягнення на предмет застави, він може використовувати таке право у випадку затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць.

Суд критично ставиться до твердження представника відповідача, що позивач необґрунтовано просить передати в заклад шляхом вилучення у відповідача належного йому на праві власності автомобіля Мерседес - Бенц, оскільки зі змісту п. 34.8 договору застави випливає, що у випадку порушення відповідачем (заставодавцем) будь-якого із зобов'язань за кредитним договором , останній зобов'язаний передати предмет застави позивачу за адресою: АДРЕСА_2.

Судом достовірно з'ясовано, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, не погашає кредит та не сплачує відсотки, в зв'язку з чим він станом на 25.07.2011 року мав заборгованість у розмірі 6725,92 дол. США, а саме 5879,52 дол. США - заборгованість за кредитом, 574,59 дол. США - заборгованість за відсотками, 149,36 -заборгованість з комісії, 122,45 -заборгованість з пені, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.7-9/.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що в позові слід відмовити, оскільки значно підвищився курс долара США, з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Частиною 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" визначено, що валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

За змістом Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 496 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2003 р. за № 1094/8415, а також додатку № 1 до нього, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема: долара США, євро та швейцарського франка, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавче не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті та інші пов'язані з ним договори, сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підставні, оскільки відповідач порушив зобов'язання взяті на себе згідно умов кредитного договору, а тому позивач набув право звернення стягнення на предмет застави.

Також, на користь позивача слід стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційне-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 530, 590, 1048 -1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,62,88,212-215,218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) шляхом вилучення у ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), належного йому на праві власності та переданого в заставу згідно договору застави від 31.07.2007 р. рухомого майна - автомобіля Мерседес - Бенц, модель: Е-250В, рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVТ6А00000010 від 31.07.2007 року в сумі 6725,92 доларів США, що за курсом 7.97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26 липня 2011 року складає 53605,58 грн.: звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Мерседес - Бенц, модель: Е-250В, рік випуску; 1995, тип ТЗ: легковий сєдан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судовий збір (держмито) у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 06 коп., 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Всього стягнути 656 (шістсот п'ятдесят шість) гривень 06 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал рішення.