Постанова № 25111364, 25.06.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

25.06.2012

Справа №2012/3230/2012

2-а-2012/194/ /2012 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -судді Срокіної І.І.,

за участю секретаря -Скрипка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Харківській області та ІДПС Поповину С.О. про скасування постанови та закриття провадження у справі

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 березня 2012 року інспектором ДПС БДПС старшим сержантом ІОПС взводу 2 РОПС ДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Поповиним Сергієм Олександровичем відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 345512 та винесено постанову серії АХ1 № 143962, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 300 (триста) гривень 00 копійок за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову, посилаючись на необґрунтовані, протиправні та незаконні дії інспектора ДПС БДПС старшого сержанта ІОПС взводу 2 РОПС ДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Поповина С. О., які полягають у порушенні вимог КУпАП. Із постанови серії АХ1 № 143962 від 21.03.2012 року вбачається, що 21 березня 2012 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем PEUGEOT 206, державний номер НОМЕР_1 по пр-ту Гагаріна, 49 А при наявності дорожніх робіт не виконав вимог знаку 3.29(обмеження максимальної швидкості 40 км/год), який був встановлений з додатковим знаком 1.37, рухався зі швидкістю 66 км/год, перевищивши швидкість на 26 км/год, вимірювач TRUCAM № 000308 чим порушив п. 12.10 ПДР України.

З даним твердженням ОСОБА_1 не погоджується. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 21 березня 2012 року близько 13 год. 20 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр.. Гагаріна, в напрямку центра міста. Він рухався з дотриманням правил дорожнього руху, в щільному транспортному потоці, о 13:20 навпроти будинку № 49 А по пр.. Гагаріна, його зупинив інспектор ДПС, який для огляду, на прохання ОСОБА_1 не надав своє службове посвідчення, обвинуватив позивача у, нібито, перевищенні швидкості, та запросив для складання протоколу про адміністративне правопорушення іншого інспектора ДПС, старшого сержанта ІОПС взводу РОПС ДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Поповина Сергія Олексійовича, який також не надав на прохання своє службове посвідчення,ь також, на прохання позивача назвати причину зупинки, ДПС Поповин С.О. відповів, що той перевищив максимально допустиму швидкість на цій ділянці 40 км/год, тому що саме там в цей час проводилися «ремонтні роботи», нібито, позначені знаками 1.37 та 3.29, і пред»явивив для огляду прилад «Трукам»№ 000308, який зафіксував швидкість 66 км/год, тим самим інспектор ДПС звинуватив ОСОБА_1 в тому, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищивши максимально допустиму швидкість на 26 км /год. Після того, як позивач не погодився з тим, що саме на цій ділянці вім мав би їхати зі швидкістю менш ніж 60 км/год, інспектор ДПС Поповин С.О. вилучив у ОСОБА_1 посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль та пішов складати на нього протокол про адміністративне правопорушення у своє авто, не зважаючи на зауваження. Через деякий час до позивача підійшов ІДПС Поповин С.О. та передав йому заповнений протокол про адміністративне правопорушення серії АХ1 345512 та постанову серії АХ1 143962. Під час складання протоколу у поясненнях ОСОБА_1 написав про свою незгоду і обвинуваченням. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних підстав: в місці зупинки не було знаку 3.29 (додаток 1), а згідно із постанови КМУ № 395 від 22.04.2009 р., ПДР були доповнені п.12.10, який наголошує : «додаткові обмеженні швидкості можуть бути встановлені виключно вразі проведення дорожніх робіт разом із попереджувальним знаком 1.37»; найближче місце де такі знаки є, та розташовані разом згідно п.12.10 ПДР, знаходиться на зазначеному видаленні від міста зупинки інспектором ДПС, за адресою пр.. Гагаріна, 101 (додаток 2); згідно п. 9.2 наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 р., із змінами , внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 618 від 22.08.11 р. «розстановка сил і засобів підрозділів ДПС здійснюється на підставі дислокації маршрутів патрулювання і постів, яка розробляється з урахуванням місць концентрації дорожньо-транспортних пригод та аварійно-небезпечних ділянок дорожньо- шляхової мережі». Та позивач вказує, що згідно останнього інформаційного запиту до керівництва ДАІ ГУМВС України в Харківській області даної ділянки дороги немає на обліку концентрації дорожньо-транспортних пригод. Також, ОСОБА_1 зазначає, що доки інспектори складали протокол, співробітники ремонтних служб періодично ставили та прибирали за межі проїзної частини попереджувальний знак 1.37, який їм заважав. На прохання позивача засвідчити цей факт, чи пред»явити будь-які посвідчення співробітників ремонтних служб вони відповіли категоричною відмовою, та усіляко уникали розмови з інспекторами ДПС. Цей факт бачила його дружина. Згідно зі ст.. 22 Кодексу України про адміністративне правопорушення «при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган(посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням». ОСОБА_1 вважає, що беручи до уваги все вищевикладене, і те, що данна ділянка має чотири полоси руху в одному напрямку, швидкість його автомобіля була 66 км/год і жодних перешкод для обмеження швидкості не було, саме усним зауваженням його мав би покарати інспектор ДПС у цьому випадку. Також вважає, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, не тільки порушує його права, передбачені ст.. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесені постанови не враховано матеріальний стан та інші обставини особи, які слід врахувати при призначені адміністративного стягнення відповідно до ст.. 33 КУпАП, за цих умов його права при такому розгляді справи було порушено. Враховуючи вищевикладене вважає, що постанова серії А1 №143962 по справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2012 року винесена з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню та вказує, що на підставі ст.. 72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судове засідання позивач з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив про їх задоволення.

Відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень і повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки) в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не сповістив, доказів скоєння правопорушення в постанові не навів, фактичних даних які б давали можливість встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення на момент складання постанови не надав, що не дає можливості перевірити достовірність обставин на підставі яких ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України розглянута за його відсутності.

Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 345512 від 21.03.2012 року, складеного інспектором ДПС, старшим сержантом ІОПС взводу 2 РОПС ДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Поповиним С.О., ОСОБА_1, 21.03.2012 року в 13:24 год.,керуючи автомобілем PEUGEOUT 206, державний номер НОМЕР_1 по пр-кту Гагарина, 49 А при наявності дорожніх робіт не виконав вимоги знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 40 км/год), який був встановлений з додатковим знаком 1.37, рухався зі швидкістю 66 км/год, перевищив швидкість на 26 км/год, вимірювач TRUCAM № 000308, чим порушив п. 12.10, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.4).

Постановою серії АХ1 № 143962 від 21.03.2012 року, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вищезазначене адміністративне правопорушення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок (а.с.3).

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно п.п. 2.2 п. 2. Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2003 року № 1217 - протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила правопорушення; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами; з урахуванням потреби в більш повних доказах у справі про адміністративне правопорушення необхідно прагнути до залучення свідків будь-якого правопорушення. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які можуть долучатися до протоколу на окремому аркуші (аркушах), а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання».

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно ст. 280 орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з»ясовані ці обставини.

Таким чином, викладене на думку суду свідчить про неповне з'ясування обставин події інспектором ДПС , старшим сержантом ІОПС взводу 2 РОПС ДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Поповиним С.О.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 21.03.2012 року п. 12.10 ПДР України. Навіть не скористався своїм правом надати суду письмові заперечення проти позову, що свідчить про те, що позов відповідач визнав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини порушення ОСОБА_1 21.03.2012 року п. 12.10 ПДР України.

На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі доказів досліджених у судовому засіданні, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії АХ1№ 143962 по справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2012 року, яка винесена інспектором ДПС, старшим сержантом ІОПС взводу 2 РОПС ДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Поповиним С.О., якою притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП., та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 288, 289 КУпАП, ст.ст. 158-160, 161-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Харківській області та ІДПС Поповину С.О. про скасування постанови та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову серії АХ1 № 143962 по справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2012 року, винесену інспектором ДПС ІОПС ДАІ ГУМВС в Харківській області старшим сержантом Поповиним С.О.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І.Срокіна