Рішення № 25110716, 27.06.2012, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/651/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої -судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Пітеляк С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ПАТ "Український інноваційний банк"в особі Чернівецької філії ПАТ "Український інноваційний банк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та позов ОСОБА_1 до ПАТ "Український Інноваційний банк"в особі Чернівецької філії ПАТ "Український Інноваційний банк"про розірвання договору про надання споживчого кредиту,

в с т а н о в и в :

ПАТ "Український інноваційний банк"в особі Чернівецької філії ПАТ "Український інноваційний банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Український Інноваційний банк" в особі Чернівецької філії ПАТ "Український Інноваційний банк" про розірвання договору про надання споживчого кредиту.

Позивач-відповідач свій позов підтримав, а зустрічний не визнав та пояснив, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту №252 від 08.09.2006р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 39600,00 дол.США, зі сплатою відсотків в розмірі 12.5 % річних від суми заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 07.09.2009р. Згідно додаткової угоди №1 від 15.09.2008р. розмір відсотків за користування кредитом збільшено до 14% річних. Відповідач умови договору не виконує та ухиляється від добровільно взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, в зв»язку з чим його заборгованість станом на 27.02.2012р. становить 55619,42 дол.США, з якої 39600,00дол.США -заборгованість по погашенню кредиту, 6135,34дол.США -пеня за порушення строків сплати кредиту, 5769,92дол.США -заборгованість по прострочених відсотках, 798,33дол.США- пеня за порушення строків сплати відсотків, 2930,40дол.США -заборгованість по простроченій щомісячній комісії, 385,43дол.США -пеня за порушення строків сплати щомісячної комісії. А тому, просить стягнути з нього 55619,42 дол.США, що згідно курсу НБУ станом на 27.02.2012р. становить 444 221,18грн.

Що стосується позову ОСОБА_1 про розірвання договору про надання споживчого кредиту, то просить відмовити, оскільки позов являється безпідставним, так як єдиною правовою підставою позову ОСОБА_1 зазначає положення ст.652 ЦК України на підставі якої вимагає внесення змін до договору, проте не наводить жодних доказів істотності зміни обставин. Також не наводить обставин, які б свідчили, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що позбавляє його права вимагати зміни договору. При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 були відомі всі його умови та не існувало жодних умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на невигідних для себе умовах. А тому його твердження, що він не міг передбачити зміну курсу валют, а також те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для змінення договору не відповідає дійсності.

Відповідач-позивач позов банку визнав частково, а свій пітримав та пояснив, що більше двох років він здійснював погашення кредиту, згідно графіку, тобто виконував свої зобов'язання перед банком. Однак, наприкінці 2008р. різко зріс курс долара США до гривні та світова фінансова криза негативно вплинула на його фінансовий стан. Крім цього, у зв'язку із стихійним лихом 2008р. його матеріальне становище значно погіршилося. Він звертався до банку з проханням відстрочити виконання зобов'язань та розірвати договір. Але так як кредитний договір не був розірваний, то на непогашене тіло кредиту продовжувалися нараховуватися відсотки, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту та процентах. Вважає, що даний кредитний договір слід розірвати, так як термін його дії закінчився і банк звернувся до суду про стягнення з нього тільки заборгованості за договором, а тому проценти і пеня будуть нараховувати знову. Що стосується пені, то вона являється значно завишеною та не відповідає ст.9 договору, якою передбачено, що розмір пені за несвоєчасне виконання позичальником зобов'язань зі сплати платежів, передбачених договором, встановлений на рівні подвійної облікової ставки НБУ. Крім цього, його не було у письмовій формі повідомлено про інформацію про кредитні умови, яка необхідна для свідомого вибору споживача. А тому, просить кредитний договір розірвати.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов банку слід задоволити частково, а позов ОСОБА_1 повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 вище вказаного кодексу визначено, що якщо у зобов»язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання в строк встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту №252 від 08.09.2006р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 39600,00 дол.США, зі сплатою відсотків в розмірі 12.5 % річних від суми заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 07.09.2009р. Згідно додаткової угоди №1 від 15.09.2008р. розмір відсотків за користування кредитом банком збільшено до 14% річних.

Відповідно п.5.1.1. кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату нарахованих відсотків та комісії на рахунки вказані в реквізитах цього договору.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 належним чином виконував свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №252, однак світова фінансова криза негативно вплинула на його майновий стан, а також стихійне лихо (повінь) 25-27липня 2008р. спричинила відповідачу значну майнову шкоду, оскільки всі придбані лісоматеріали, від яких він отримував доходи, забрала вода. А тому, він звернувся до банку про відстрочку виконання зобов'язань та розірвання кредитного договору, для того щоб на непогашене тіло кредиту не нараховувалися відсотки.

Проте, банком його прохання залишилося без задоволення і продовжували нараховуватися відсотки, пеня та комісії і згідно представленого розрахунку ПАТ "Український інноваційний банк"в особі Чернівецької філії ПАТ "Український інноваційний банк" вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.02.2012р. становить 55619,42 дол.США, з якої 39600,00дол.США -заборгованість по погашенню кредиту, 6135,34дол.США -пеня за порушення строків сплати кредиту, 5769,92дол.США -заборгованість по прострочених відсотках, 798,33дол.США- пеня за порушення строків сплати відсотків, 2930,40дол.США -заборгованість по простроченій щомісячній комісії, 385,43дол.США -пеня за порушення строків сплати щомісячної комісії.

Відповідно до ст.9 договору передбачено, що розмір пені за несвоєчасне виконання позичальником зобов'язань зі сплати платежів, передбачених договором, встановлений на рівні подвійної облікової ставки НБУ. А згідно п.1 договору №252 пеня та комісія не являються його предметом, а тільки відсотки в розмірі 12,5% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом, які додатковою угодою №1 від 15.09.2008р. збільшено до 14% річних. Тобто, банком пеня нарахована з порушенням умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть часть у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як встановлено в судовому засіданні відповідач здійснював погашення кредиту згідно графіка, тобто виконував свої зобов'язання перед банком. Однак, через важке матеріальне становище, що підтверджується документами, ОСОБА_1 втратив можливість належним чином виконувати взяті на себе зобовязання по кредитному договру, а тому погашав тільки відсотки, а основне тіло кредиту не мав можливості сплачувати. Суд бере до уваги і турботливість відповідача, а саме те, що він звертався до банку про відстрочку погашення кредиту, а також розірвання даного договору.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача слід стягнути тільки заборгованість по погашенню кредиту та заборгованість по простроченим відсоткам, яка складає 362 619,08грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 27.06.2012р. становить 45 369,92дол.США.

Що стосується розірвання кредитного договору №252 від 08.09.2006р. про надання ОСОБА_1 споживчого кредиту, то його слід розірвати з наступних підстав.

Відповідно до ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

А статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів»перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про інформацію про кредитні умови, яка необхідна для свідомого вибору споживача. Однак, як ствердив в судовому засіданні ОСОБА_1, йому такої інформації не було надано.

Як вбачається з матеріалів справи термін дії договору закінчився 07.09.2009р., тобто фактично припинилися зобовязання за даним договором, а тому суд вважає, що для повного погашення кредиту слід розірвати даний договір з метою подальшого ненарахування відсотків, пені, комісії та надати можливість боржнику, через складне матеріальне становище, погасити основне тіло кредиту і нараховані відсотки.

А тому підставі наведеного, ст.ст. 526, 530, 612, 651, 653, 1046-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Чернівецької філії ПАТ "Український інноваційний банк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., жителя АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 16.10.1999р. на користь ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Чернівецької філії ПАТ "Український інноваційний банк", 5800, м.Чернівці, вул.Головна,89, МФО 356204, код ЄДРПОУ 14273457, рах.22032840000252 заборгованість за кредитним договором №252 від 08.09.2006р. в сумі 362 619,08грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 27.06.2012р. становить 45 369,92дол.США та 3219грн. судового збору.

Позов ОСОБА_1 до ПАТ "Український Інноваційний банк"в особі Чернівецької філії ПАТ "Український Інноваційний банк"про розірвання договору про надання споживчого кредиту -задоволити.

Розірвати кредитний договір №252 від 08.09.2006р. про надання ОСОБА_1 споживчого кредиту.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: