Постанова № 25104772, 26.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р.Справа № 5017/416/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Сидоренка М.В.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №461 від 22.06.2012р.)

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ОДЕСЬКА ТЕЦ"

на рішення господарського суду Одеської області від 09 квітня 2012 року

у справі №5017/416/2012

за позовом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря

до відповідача Публічного акціонерного товариства „ОДЕСЬКА ТЕЦ"

про стягнення 28535886 грн.,

встановив:

Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (далі-позивач) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства (ПАТ) „Одеська ТЕЦ" (далі-відповідач) про стягнення з останнього 28535886 грн. збитків, завданих державі внаслідок понадлімітного забору води з Чорного моря та понадлімітного скиду зворотних вод у Чорне море.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивачем на підставі листа Державної екологічної інспекції в Одеській області від 25.02.2011р. №706/06/05 та вимоги прокуратури Одеської області від 31.01.2012р. №07/4-75вих.№11 було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем та складено акт перевірки від 04.03.2011р.

Під час проведення цієї перевірки було встановлено факт забору води з Чорного моря та скид зворотних вод у Чорне море з перевищенням лімітів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №УРК 2153 -А/Оде, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.

Складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2011р. №100340, який був підписаний представником відповідача без зауважень.

На підставі даного протоколу прийнято постанову №100342 від 03.03.2011р. про накладення на головного інженера ПАТ „Одеська ТЕЦ" адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 272 грн.

Згідно квитанції №13 від 16.03.2011р. сплачено 136 грн. штрафу.

За результатами перевірки позивач нарахував відповідачу збитки, заподіяні державі в результаті понадлімітного здійснення скидів стічних вод до Чорного моря та понадлімітний забір морської води у розмірі 28535886 грн., розраховані відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р.

Рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення суду мотивоване наступним.

Позивачем належним чином доведено факт завдання відповідачем збитків, а також правомірно нарахований розмір збитків відповідно до розділу ІХ Методики №389 зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р.

Під час здійснення перевірки жодних заперечень з приводу встановлених фактів від представників відповідача не надходило.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ „Одеська ТЕЦ" подало на нього апеляційну скаргу з вимогою рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Заявлена позивачем сума збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок понадлімітного збору води та скиду відпрацьованої морської води, розрахована Інспекцією за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р. (далі-Методика).

Пунктом 1.2 Методики (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що вказана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів.

Пунктом 9.1 розділу IX Методики передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м).

Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування Інспекцією вказаної Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення води відповідачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Позивачем не доведено факту забруднення відповідачем морської води, обумовленого перевищенням лімітів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою 23, визначеною п.9.1 Методики.

Крім того, в розрахунку розмірів відшкодування збитків Інспекцією застосована ставка збору за спеціальне використання поверхневих вод, а саме: 29,66 грн. за 100 куб. метрів, що передбачено п.325.1 ст.325 Податкового кодексу України для інших водних об'єктів, яка на момент здійснення позивачем перевірки саме для морської води не діяла.

Вказана норма набула чинності з 08.08.2011р. і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання нею чинності в той час як перевірка відповідача Інспекцією була здійснена в березні 2011 року.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не були з'ясовані усі обставини справи і вказане рішення є незаконним та необґрунтованим.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, з огляду на таке.

Розрахунок розміру збитків здійснено відповідно до Методики за формулою:

З = 100 х W х Тар

ТАР -норматив збору за спеціальне водокористування, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Даний норматив був затверджений постановою КМУ від 18.05.1999р. №836.

Відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010р. №1236 постанова КМУ від 18.05.1999р. №836 втратила чинність у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України.

Разом з тим, пунктом 325.1 ст.325 Податкового кодексу України встановлені ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод, в тому числі інших водних об'єктів.

Позивач вважає, що морські води відносяться до інших водних об'єктів відповідно до ст.1 Водного кодексу України.

Таким чином норматив збору за спеціальне водокористування на момент встановлення правопорушення (04.03.2011р.) склав 29,66 грн. за 100куб.метрів.

Отже, на думку позивача, проведення Інспекцією розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забору вод з Чорного моря та скид зворотних вод у Чорне море з перевищенням лімітів, встановлених дозволом на спец водокористування №УКР-А/Оде, із застосуванням для морської води ставки збору, яка встановлена за спеціальне використання вод відповідно до показників „Інші водні об'єкти" є правомірним та відповідає чинному законодавству.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача вважає апеляційну скаргу безпідставною, просить залишити її без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 04.03.2011р. працівниками державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проведено перевірку дотримання ПАТ „Одеська ТЕЦ" вимог природоохоронного законодавства України в частині спеціального водокористування.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 04.03.2011р., в якому встановлено, що в 2010р. забір води з Чорного моря та скид зворотніх вод у Чорне море відповідачем здійснювався з перевищенням лімітів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

На підставі зазначеного акту було здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.

Розмір збитків визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. за №767/16783 за формулою 23.

Судова колегія не погоджується з цим розрахунком, оскільки:

- по-перше, в ньому застосований норматив збору за спеціальне водокористування, встановлений Податковим кодексом України для інших водних об'єктів, в той час, як за морську воду збір на той час не справлявся.

Право застосовувати при розрахунку збитків для морської води ставку збору за спеціальне водокористування поверхневих вод для показника „Інші водні об'єкти" встановлене Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2011р. за №881/19619. Однак, на момент встановлення правопорушення Методика діяла в попередній редакції, де таке право не було передбачене.

- по-друге, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт забруднення морської води внаслідок самовільного водокористування.

Відповідно до п.1.2 Методики в редакції, чинній на момент перевірки, встановлення факту забруднення водного об'єкту було необхідним для розрахунку збитків.

В апеляційну інстанцію позивачем на підтвердження факту забруднення морської води надані дані аналізу морської води і стічних вод за І та ІУ квартали 2010р., зроблені ПАТ „Одеська ТЕЦ".

Однак, відповідно до п.2.2 розділу ІІ Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

Тобто факт забруднення не може бути встановлений в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким засвідчується лише факт здійснення скидів у водні об'єкти, оскільки забруднення можливо підтвердити лише результатами аналізу проб води.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, розрахунок розміру шкоди є необґрунтованим.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Апеляційну скаргу ПАТ „Одеська ТЕЦ" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 09 квітня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Мишкіна М.А.

Сидоренко М.В.