Постанова № 25104688, 02.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.12 Справа № 5015/1123/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Якімець Г.Г.

Гриців В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»(надалі ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») за № 10912 від 08.05.2012р. (вх. № 915 від 17.05.2012р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012р.

у справі № 5015/1123/12

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вебтранс-Логістик»(надалі ТзОВ «Вебтранс-Логістик»)

до відповідача: ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»

про стягнення 40 000,00 грн.,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.04.2012р. у справі № 5015/1123/12 (суддя Синчук М.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»на користь ТзОВ «Вебтранс-Логістик»40 000,00 грн. заборгованості, 1 609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено в частині забезпечення позову.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свого обов'язку в частині оплати наданих йому послуг, доказів зворотнього суду не надав. Доводи позивача щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову, та за відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача накладення арешту на майно, що належить відповідачу в межах ціни позову, з метою забезпечення позову, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу суду на те, що не підписував акту виконаних робіт від 25.11.2011р., який встановлює факт виконання роботи та є підставою для оплати цієї роботи. Крім того, у вказаному акті не зазначено особу, яка його підписала, а також посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 19.04.2012р. у справі № 5015/1123/12.

Позивач в заяві б/н від 25.06.2012р. (вх. № 4126 від 27.06.2012р.) вважає необґрунтованими покликання апелянта про те, що ним не підписувався акт виконаних робіт, оскільки в матеріалах справи міститься оригінал даного акта, підписаний обома сторонами. Просить відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. введено в склад колегії суддю Гриців В.М.

Сторони не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 12.06.2012р. та реєстр вихідної кореспонденції ЛАГС від 12.06.2012р.

02 липня 2012 року до суду поступило клопотання відповідача за № 11477 від 26.06.2012р. (вх. № 4136 від 02.07.2012р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці представника , який вів дану справу в суді першої інстанції.

Колегія суддів, порадившись, вирішила клопотання відхилити з огляду на те, що таке є немотивованим. Як вбачається із вищезазначеного клопотання, відповідачу було відомо про те, що розгляд апеляційної скарги призначено на 02.07.2012р. і він міг забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, ухвалою суду від 11.06.2012р. розгляд справи було відкладено та явка уповноважених представників обов'язковою не визнавалася.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 19.04.2012р. у справі № 5015/1123/12 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»(замовник) та ТзОВ «Вебтранс-Логістик»(експедитор) підписали заявку-договір № 01-11286 від 11.11.2011р. про виконання перевезення, за умовами якого експедитор зобов'язався виконати перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Конья (Туреччина) -Дрогобич (Україна), а замовник зобов'язався оплати надані послуги на суму 45 000,00 грн. (а.с. 6).

Умовами даної заявки-договору передбачено: дата/час завантаження -14.11.2011р., адрес завантаження - Конья (Туреччина), вантажовідправник -ONDER METAL, тип автомобіля -єврофура, номерний знак ВН 0382 СІ/14762 ОА; найменування вантажу -металічна короба для автокранів; дата доставки -21.11.2011р., адрес розвантаження - Дрогобич (Україна), вантажоодержувач - ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

Сторони погодили також і умови оплати: оплата після отримання товару протягом 7 банківських днів (п. 12 договору).

Заявка-договір № 01-11286 від 11.11.2011р. підписана та скріплена печатками обох сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даної заявки-договору.

Із наданого позивачем оригіналу міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0285781 вбачається, що 21.11.2011 р. вказаний в заявці-договорі транспортний засіб пересік митний кордон України (Херсонська митниця), вантажоодержувач ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»одержав вантаж, що підтверджується відповідною відміткою та підписом в графі 24 CMR. (а.с.68).

В матеріалах справи наявний оригінал акту виконаних робіт б/н від 25.11.2011р. на суму 45 000,00 грн., який підтверджує факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг з перевезення вантажів, обумовлених заявкою-договором № 01-11286 від 11.11.2011р. (а.с. 36).

В даному акті зазначено, що транспортно-експедиційні послуги згідно з заявкою-договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 01-11286 від 11.11.2011р. виконані в повному обсязі, сторони одна до одної претензій не мають.

Акт виконаних робіт б/н від 25.11.2011р. підписаний та скріплений печатками сторін без жодних зауважень.

Таким чином, позивач надав відповідачу послуги за вищевказаною заявкою-договором на загальну суму 45 000,00 грн.

Відповідачем проведено часткову оплату наданих йому послуг з перевезення вантажів в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №110 від 25.01.2012р. (а.с. 14).

15 лютого 2012 року позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату послуг на суму 40 000,00 грн. в строк 5 календарних днів з дати отримання претензії, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 12).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем в повному обсязі своїх договірних зобов'язань по оплаті наданих йому послуг з перевезення вантажів.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст. 307 ГК України).

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 11.11.2011р. позивач та відповідач підписали заявку-договір про виконання перевезення № 01-11286.

На виконання умов даного договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 45 000,00 грн., про що свідчить підписаний обома сторонами акт виконаних робіт від 25.11.2011р.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих йому послуг.

Із врахуванням часткової оплати ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»наданих йому транспортних послуг, сума боргу відповідача перед позивачем по заявці-договору № 01-11286 від 11.11.2011р. становить 40 000,00 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано і правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги.

Крім того, оскаржуваним рішенням місцевий господарський суд підставно відмовив позивачу в забезпеченні позову, оскільки позивач не надав суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта про те, що ним не підписувався акт виконаних робіт б/н від 25.11.2011р., оскільки в матеріалах справи наявний оригінал даного акту, підписаний та скріплений печаткою відповідача.

Крім того, відміткою на оригіналі міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0285781 підтверджується факт отримання саме відповідачем вантажу згідно заявки-договору від 11.11.2011р. (а.с.68).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч ст.33 ГПК України відповідач не надав суду доказів на спростування зазначених у позові обставин.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 19.04.2012р. у справі № 5015/1123/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.