Рішення № 25104603, 03.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року Справа № 09/5026/871/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання - Лавріненко С.І., за участю позивача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2), представника позивача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 до приватного підприємства "Щедрий Дім" м.Черкаси про стягнення 34424,20 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 34424,20 грн., у тому числі: 30999,40 грн. основного боргу за поставлений товар (пресерви рибні), 3114,81 грн. договірної пені та 309,99 грн. договірного штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 липня 2010 року між сторонами був укладений Договір дистрибуції товару №2/VII-Х, на виконання якого позивач здійснював поставку відповідачу продукції - пресервів рибних ТМ "ТАІС", яку відповідач прийняв, однак оплату здійснював з порушенням встановлених строків та не у повному обсязі, внаслідок чого виник борг, який відповідач добровільно не сплачує.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвал суду 26 червня 2012 року.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, також подали клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 43,50 грн.

Ухвалою суду від 03 липня 2012 року позивачу повернуто 43,50 грн. судового збору у зв'язку із внесенням його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (позивач) зареєстрована як фізична особа - підприємець з 04.06.2004 року і одним із видів її діяльності є виробництво рибних продуктів, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію №349449, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також позивач зареєстрована платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №100090740.

Приватне підприємство "Щедрий Дім" (відповідач) зареєстрований як юридична особа 16.02.2009 року і одними із видів його діяльності є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

02 липня 2010 року між сторонами укладено Договір дистрибуції товару №2/VII-Х (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати покупцеві (відповідач у справі) у власність пресерви рибні ТМ "ТАІС", визначені останнім у замовленні, надали товар, а покупець зобов'язується приймати обумовлений товар та сплачувати його в порядку і в терміни передбачені Договором (п.1.1 Договору).

У пункті 1.5 Договору сторони визначили, що загальна сума договору становить суму всіх операцій (суму всіх накладних) по даному Договору. Кількість всього поставленого товару за всіма операціями (згідно накладних, що засвідчують кожну операцію). Всі партії товару отримані покупцем від постачальника, в період дії даного договору, є таким, що отримані згідно даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору поставка товару здійснюється партіями на підставі погодженої сторонами заявки покупця.

Відповідно до п.3.1 Договору сторони домовились, що оплата здійснюється з відстроченням платежу 21 календарних днів від дати підписання накладної покупцем.

Сума, що підлягає оплаті за поставку кожної конкретної партії товару, вказується у видатковій накладній (п.3.3 Договору).

У пунктах 5.2, 5.3 Договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати партії товару, зазначених у п.3.1 Договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення. У випадку порушення строків оплати партії товару більш ніж на 30 календарних днів покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості поставленого товару.

Згідно п.7.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31 грудня 2010 року. При відсутності протягом останнього місяця дії даного договору письмового повідомлення будь-якої із сторін про бажання припинити дію договору, договір автоматично продовжується на невизначений строк.

На виконання умов договору у вересні 2011 року позивач поставила відповідачу товар на загальну суму 31145,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000090 від 05.09.2011 р. на суму 8671,60 грн., №РН-0000093 від 12.09.2011 р. на суму 11014,00 грн., №РН-0000096 від 20.09.2011 р. на суму 8976,00 грн. та №РН-0000097 від 22.09.2011 р. на суму 2484,00 грн., які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, а також податковими накладними від 05.09.2011 р. №8, від 12.09.2011 р. №17, від 20.09.2011 р. №28 та від 22.09.2011 р. №32.

30 січня 2012 року позивач направила відповідачу претензію №5, у якій вказала на заборгованість за пресерви рибні в сумі 31999,40 грн. по видатковим накладним №РН-0000087 від 29.08.2011 р., №РН-0000090 від 05.09.2011 р., №РН-0000093 від 12.09.2011 р., №РН-0000096 від 20.09.2011 р., №РН-0000097 від 22.09.2011 р. та вимагала терміново розрахуватись за поставлений товар. Претензія отримана відповідачем 31 січня 2012 року.

У відповідь на претензію 31 січня 2012 року відповідач направив позивачу гарантійний лист, у якому гарантував сплату 1 тис. грн. раз у тиждень до повного погашення наявної заборгованості.

31 січня 2012 року сторонами складено Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2011 року по 30.01.2012 року, згідно якого сальдо на 01.09.2011 року становило 33288,70 грн. на користь позивача, обороти за період - 31145,60 грн. поставка товару, 32434,90 грн. оплачено товару, сальдо на 31.01.2012 року - 31999,40 грн. на користь позивача. Акт звірки підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 року по 22.05.2012 року, який не підписаний відповідачем, сальдо на 01.01.2012 року становило 33999,40 грн. на користь позивача, відповідачем сплачено 3000,00 грн. (по 1000 грн. 04.01.12, 10.01.12 та 31.01.12), сальдо на 23.05.2012 року становить на користь позивача 30999,40 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивач направила відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2011 року по 22.06.2012 року, однак відповідач підписаний примірник акту позивачу не направив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми - заборгованості за поставлений товар.

З обставин справи вбачається, що сторонами спірних правовідносин є суб'єкти господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Суд вважає, що укладений між сторонами Договір дистрибуції товару, на підставі якого заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, у вересні 2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31145,60 грн., який відповідач прийняв. Однак в установлений договором строк - 21 календарний день, оплату за поставлений товар відповідач не здійснив. З врахуванням попередньо поставленого товару та здійснених відповідачем оплат, заборгованість за переданий товар становить 30999,40 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 30999,40 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У договорі сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати партії товару, зазначених у п.3.1 Договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в сумі 3114,81 грн. по кожній накладній окремо із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, однак у розрахунку не зазначений період нарахування пені та не враховані здійснена позивачем часткова оплата товару. За відсутності банківських виписок неможливо перевірити підстави платежу, які зазначались у платіжних дорученнях відповідача, тому судом здійснено перерахунок пені із загальної суми боргу - 30999,40 грн. за період з 01.02.2012 року по 05.06.2012 року, відповідно, сума пені становить 1622,39 грн.

Також у Договорі сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати партії товару більш ніж на 30 календарних днів покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості поставленого товару. Штраф у розмірі 309,99 грн. позивачем нарахований від кінцевої суми заборгованості, що є його правом.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 30999,40 грн. боргу з оплати за товар, 1622,39 грн. пені та 309,99 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства "Щедрий Дім" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 30999,40 грн. боргу, 1622,39 грн. пені, 309,99 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05 липня 2012 року

СУДДЯ Н.М. Курченко