Рішення № 25104558, 03.07.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р.Справа № 11/5025/581/12

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

про стягнення 8094604,29грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 74311 від 07.02.2012 р.

відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 262/02 від 02.02.2012 р.

Рішення приймається 03.07.2012р., оскільки в судовому засіданні 25.06.2012 р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 8094604,29 грн., з яких: 6917310,30 грн. - основний борг за поставлений природний газ, 522879,55 грн. - пеня, 484211,72 грн. -7% штрафу, 69236,36 грн. - інфляційні нарахування, 100966,36грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №14/2320/11 від 30.09.2011р. щодо оплати за спожитий природний газ.

Повноважний представник відповідача у письмовому поясненні за вих. № 2116/02 від 11.06.2012 р. та в судових засіданнях зазначає, що заборгованість за спожитий природний газ виникла у зв'язку з відсутністю субвенцій з державного бюджету України на погашення заборгованості в різниці в тарифах, а також несвоєчасною сплатою населення за спожиту теплову енергію.

Різниця в тарифах на послуги з теплопостачання населенню, виникає у зв'язку з невідповідністю фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затвердженим тарифам.

Невідшкодована різниця в тарифах з державного бюджету на послуги з теплопостачання населенню складає 61527537,77 грн., (42865579,41 грн. -за 2011 р. та 1852032,01 грн. -за 2012 р.) що в більше як в сім разів перевищує розмір боргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" перед ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Відповідач вказує, що підприємство у своїй діяльності несе збитки, що підтверджується звітом про фінансові результати МКП „Хмельницктеплокомуненерго" за 2011 рік. Так, по валовому доходу збитки складають 33159000 грн., по фінансових результатах від операційної діяльності -21392000 грн., по фінансових результатах від звичайної діяльності 19851000 грн.

Відповідач, посилаючись на ст. 614 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення зобов'язання лише за наявності вини, зазначає, що в даному випадку вина відповідача відсутня, оскільки обов'язок по відшкодуванню різниці в тарифах відповідно до законодавства взяла на себе держава

Крім того, стверджує, що позивач не надав жодних доказів завдання йому збитків за порушення прострочення виконання зобов'язань.

Враховуючи зазначене, відповідно до ч. 3 ст. 83 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, представник відповідача просить зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50 відсотків.

Також відповідач просить відмовити позивачу в частині стягнення 7 відсотків штрафу, обґрунтовуючи тим, що визначений ч. 2 ст. 231 ГК України, штраф в даному випадку до МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" не може бути застосований, оскільки інший вид та розмір штрафу, а саме пеня, передбачений п. 7.2. договору.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як юридична особа зареєстрована шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 02.06.1998 р. що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.07.2012 р.

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 06.03.1995 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 247532 та довідкою головного управління статистики у Хмельницькій області АА № 328262 від 26.10.2009 р.

30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" (продавець) та міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (покупець) укладено договір № 14/2320/11 на купівлю-продаж природного газу.

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціям, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору.

За умовами п. п. 2.1., 2.1.1. договору продавець передає покупцю в період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 113300,0 тис. куб. м. у тому числі по місяцях кварталів: у 2011 році: жовтень 2011р. -7200 тис. куб. м., листопад 2011р. - 10400 тис. куб. м., грудень 2011р. - 12800 тис. куб. м.; у 2012 році: січень - 14000 тис. куб. м., лютий - 12000 тис. куб. м., березень - 11000 тис. куб. м., квітень - 4500 тис. куб. м., травень - 2300 тис. куб. м. , червень - 2000 тис. куб. м., липень - 2000 тис. куб. м., серпень - 2000 тис. куб. м., вересень - 2100 тис. куб. м., жовтень - 7500 тис. куб. м. , листопад -10500 тис. куб. м., грудень -13000 тис. куб. м.). Обсяги закупівлі газу можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 5.2. ціна за 1000 куб. м. газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 1309,20 грн.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів (п. 5.3. договору).

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.2 договору при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 цього договору, продавець має право обмежити або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

11.11.2011 р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору №14/2320/11 від 30.09.2011 р., про наступне: „З 11 жовтня 2011 року викласти п. 5.2. статті 5. «Ціна газу»у наступній редакції: „5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціяи становить 1248,74 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн."

Решта умов цього Договору залишена незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.

На виконання умов договору, позивачем в протягом жовтня 2011року було поставлено відповідачу 6164,306 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 8 070 309, 41 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р., підписаними та скріпленими печатками сторін.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого газу виконав частково, перерахувавши позивачу кошти у розмірі 1152999,11грн. Станом на 10.05.2012 р. заборгованість відповідача по оплаті за отриманий газ становить 6917310,30 грн., яку позивач просить стягнути.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

02.03.2012 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату пені в розмірі 317255,41 грн. протягом 3-х днів з моменту отримання даної вимоги. Проте, вимога позивача залишена відповідачем без реагування.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 522879,55 грн. пені та 484211,72 грн. штрафу.

Крім цього, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 69236,36 грн. інфляційних збитків та 100966,36 грн. 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд враховує таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи 30.09.2011р. між НАК „Нафтогаз України" (продавець) та міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (покупець) укладено договір №14/2320/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціям, а покупець в свою чергу -прийняти та оплатити газ на умовах договору.

На виконання умов договору позивачем в жовтні 2011 року було поставлено відповідачу 6164,306 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 8 070 309, 41 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 р., підписаними та скріпленими печатками сторін.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із п. 10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 за № 355 розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за отриманий природний газ виконав частково, перерахувавши позивачу кошти в сумі 1152999,11 грн., у зв'язку з чим станом на 10.05.2012 р. заборгованість відповідача становить 6 917 310,30 грн.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із норми статті 625 ЦК України, індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 100966,36 грн. (9076,81 грн. -за період з 15.11.2011 р. по 30.11.2011 р. та 91889,55 грн. - за період з 31.11.2011 р. по 10.05.2012 р.).

При перерахунку суми 3% річних судом встановлено, що за період з 15.11.2011 р. по 30.11.2011 р. із суми 6918301,36 грн. заборгованості, 3% річних складає 9098,04 грн. (витяг з ІПС „Законодавство" станом на 27.06.2012 р.).

За період з 31.11.2011 р. по 10.05.2012 р. із суми 6917310,30 грн. заборгованості, 3 % річних складає 91900,96 грн. (витяг з ІПС „Законодавство" станом на 27.06.2012 р.).

Таким чином загальна сума 3% річних складає 100999,00 грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено 3% річних в меншому розмірі, ніж фактично підлягає сплаті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заявлену суму 3% річних - 100966,36 грн.

При обрахунку суми інфляційних втрат судом враховано рекомендації Верховного суду України, викладені в листі №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Позивачем за прострочення грошових зобов'язань по договору нараховано інфляційні збитки в розмірі 69236,36 грн. (6918,30 грн. - за листопад 2011 р. та 62318,06 грн. -з грудня 2011 р. по березень 2012 р.).

При перерахунку суми інфляційних судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано інфляційні збитки за листопад 2011 р. із суми 6918301,36 грн. заборгованості, в розмірі 6918,30 грн.

Як вбачається із розрахунку, позивачем за період з грудня 2011 р. по березень 2012 р. здійснено нарахування інфляційних збитків із суми заборгованості 6924228,60 грн. Проте, із даного розрахунку слідує, що 30.11.2011 р. відповідачем було перераховано позивачу 991,06 грн., в результаті чого сума заборгованості станом на 31.11.2011 р. становила 6917310,30 грн.

Тому за період з грудня 2011 р. по березень 2012 р. із суми 6917310,30 грн. заборгованості, інфляційні нарахування складають 62255,79 грн. (13834,62 грн. -за грудень 2011 р., 13834,62 грн. -за січень 2012 р., 13834,62 грн. -за лютий 2012 р., 20751,93 грн. -за березень 2012 р.)

Враховуючи зазначене, правомірним буде стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 69174,09 грн.

За таких обставин, в стягненні інфляційних нарахувань в розмірі 62,27 грн. (69236,36 -69174,09 = 62,27) необхідно відмовити.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГП України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем нараховано до стягнення 522879,55 грн. пені (47006,54 грн. - за період прострочення платежу з 15.11.2011р. по 30.11.2011 р. та 475873,01 грн. - за період з 31.11.2011 р. по 10.05.2012р.).

При перерахунку суми пені, судом встановлено, що за період з 15.11.2011 р. по 30.11.2011 р. із суми 6918301,36 грн. заборгованості, позивачем правомірно нараховано 47006,54 грн. пені.

Проте, за період з 31.11.2011 р. по 10.05.2012 р. із суми 6917310,30 грн. заборгованості, розмір пені складає 470191,21 грн. (витяг з ІПС „Законодавство" станом на 27.06.2012 р.).

Тому правомірним буде нарахування пені в розмірі 517197,75 грн.

Таким чином, в стягненні пені з розмірі 5681,80 грн. (522879,55 -517197,75 = 5681,80) необхідно відмовити.

Також позивачем на підставі п. 7.2. договору правомірно нараховано 484211,72 грн. штрафу.

З огляду на вищенаведене, та з урахуванням здійсненого судом перерахунку, правомірним буде стягнення з відповідача 8088860,22 грн., з яких: 6917310,30 грн. -основний борг; 517197,75 грн. -пеня; 484211,72 грн. -7% штрафу; 100966,36 грн. -3% річних; 69174,09 грн. -інфляційні нарахування.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру належної до сплати пені на 50 відсотків та відмову в стягненні 7% штрафу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, надано господарському суду частиною 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Пленум Вищого господарського суду України в п.3.17.4 постанови від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що вирішуючи питання зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Обгрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач зазначає, що основною причиною утворення заборгованості є несвоєчасне відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах на послуги з теплопостачання населенню, а також несвоєчасна сплата населення за спожиту теплову енергію.

Згідно з наданим відповідачем до матеріалів справи розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання населенню, за 2011 рік йому не повернено з державного бюджету 61527537,77 грн., (42865579,41 грн. -за 2011 р. та 1852032,01 грн. -за 2012 р.) що більше як в сім разів перевищує розмір боргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" за поставлений природний газ згідно договору № 14/2320/11 від 30.09.2011 р.

Звіт про фінансові результати МКП „Хмельницктеплокомуненерго" за 2011 рік свідчить про збиткову діяльність підприємства.

Також заборгованість населення по опаленню та гарячому водопостачання станом на 01.02.2012 р. становить 1683116,07 грн., що підтверджується довідкою відповіача від 01.02.2012 р.

Відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, несплата населенням за спожиту теплову енергію не є підставою звільнення від передбаченої договором господарсько-правової відповідальності.

Разом з тим, як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, відповідач регулярно здійснював платежі за отриманий природний газ по договору № 14/2320/11 від 30.09.2011 р. та добросовісно вживав усіх можливих заходів до виконання зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, норми чинного законодавства, важкий фінансовий стан комунального підприємства, об'єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, беручи до уваги те, що відповідачем газ придбавався для надання послуг з теплопостачання населенню, які мають заборгованість по сплаті послуг, невідшкодовану різницю в тарифах на послуги з теплопостачання для населення, а також розмір стягнутих з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, виходячи із принципу розумності і співрозмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, який підлягає стягненню на п'ятдесят відсотків - до 258598,88 грн. (аналогічна правова позиція міститься у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 р. та постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2012 р. по справі № 2/5025/2168/11).

Щодо нарахування 7% штрафу, в стягненні якого відповідач просить відмовити, посилаючись на те, що інший вид штрафу, а саме пеня, передбачений договором, судом враховується наступне.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

В пункті 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Враховуючи, що сторони в договорі передбачили господарсько-правову відповідальність покупця за порушення умов договору у вигляді пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати за поставений газ, тому твердження відповідача про неправомірність нарахування позивачем 7% штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Разом з тим, на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи стягнення з відповідача додатково крім суми боргу, інфляційних збитків, 3% річних, пені (50%), виходячи із принципу розумності та співрозмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню на п'ятдесят відсотків - до 242105,86 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 7588155,49 грн., з яких: 6917310,30 грн. - основний борг, 258598,88 грн. - пеня, 242105,86 грн. - 7% штрафу, 100966,36 грн. - 3% річних, 69174,09 грн. - інфляційні нарахування.

В стягненні 264280,67 грн. пені, 242105,86 грн. -7% штрафу та 62,27 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький про стягнення 8094604,29 грн. задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код ЄДРПОУ 03356571) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 6917310,30 грн. (шість мільйонів дев'ятсот сімнадцять тисяч триста десять гривень 30 коп.) основного боргу, 258598,88 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 88 коп.) пені, 242105,86 грн. (двісті сорок дві тисячі сто п'ять гривень 86 коп.) 7% штрафу, 100966,36 грн. (сто тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 36 коп.) 3% річних, 69174,09 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сто сімдесят чотири гривні 09 коп.) інфляційних нарахувань, 64380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 264280,67 грн. пені, 242105,86 грн. -7% штрафу та 62,27 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Суддя Д.І. Радченя

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2012р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 -позивачу - 01001, Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (за заявою),

3 -відповідачу - 29009, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (за заявою).