Рішення № 25104550, 13.06.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2012 р.Справа № 13/5025/400/12

За позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі

Міністерства палива та енергетики України, публічного акціонерного

товариства „Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського

району електромереж м. Хмельницький

до товариства з додатковою відповідальністю „Завод „Адвіс"

м. Хмельницький

про стягнення суми 751 625,98 грн., з якої 734 326,12 грн. основного боргу,

6 355,89 грн. пені, 4 223,64 грн. 3% річних та 6 720,33 грн. інфляційних

втрат

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 по довіреності № 3827 від 29.12.2011 р.;

відповідача: ОСОБА_2 по довіреності № 777 від 10.01.2012 р.;

а також: Олійник І.О. - помічника прокурора м. Хмельницького

Заступник прокурора м. Хмельницького у позові просить господарський суд прийняти рішення яким стягнути з відповідача на користь позивача суму 751625,98 грн., з якої 734326,12 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію у відповідності до укладених між сторонами договорів № 99 від 27.11.2007р. та № 6 від 07.08.2008р., 6355,89 грн. пені згідно пунктів 4.2.1 вказаних договорів, а також 6720,33 грн. інфляційних втрат та 4223,64 грн. 3% річних, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Проте, у судовому засіданні 13.06.2012р. представником позивача подано письмове пояснення позовних вимог за вих. № 02-996 від 06.06.2012 р. у якому зазначено, що за даними позивача за відповідачем значиться заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 202120,98 грн., з яких 184821,12 грн. основного боргу, 6355,89 грн. пені, 6720,33 грн. інфляційних втрат та 4223,64 грн. 3% річних внаслідок часткової сплати відповідачем за період з 13.02.2012р. по 12.03.2012р. боргу у розмірі 549505,00 грн., тобто до подання позову, які не були помилково враховані під час пред'явлення прокурором позову.

Фактично зазначене вище пояснення позивача господарським судом розцінюється як заява про зменшення позовних вимог, яка відповідає вимогам, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, тому господарським судом приймається.

Представник позивача та прокурор в судових засіданнях просили суд стягнути зазначену у додатковому письмовому поясненні суму основного боргу з відповідача. При цьому пояснили, що враховуючи періоди нарахування пені, 3% річних та заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, їх розміри враховуючи не враховані суми часткового розрахунку відповідачем до подання позову, не змінилися.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні на виконання вимог ухвали суду надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідач повністю розрахувався з позивачем в сумі основного боргу і на підтвердження цього додав платіжні доручення. Однак, у своїх уточненнях до відзиву на позовну заяву за вих. № 37 від 12.06.2012р., повідомив про те, що згідно уточнюючих даних станом на 07.06.2012р., залишок заборгованості перед позивачем складає 184821,12 грн., тобто суму яка уточнена позивачем з урахуванням частково проведених розрахунків до подання позову. Крім цього, позивач у зазначеному листі просить суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір інфляційних втрат, 3% річних та пені до 10 % від суми, яка заявлена у позовній заяві, пояснюючи сплатою значної частини основного боргу до порушення провадження у справі.

Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

07.11.2007р. між позивачем як постачальником та фірмою „Ріно" ВАТ „АК „Адвіс" як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії №99, відповідно до якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10330кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

07.08.2008р. між позивачем як постачальником та ВАТ АК „Адвіс" як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії №6, відповідно до якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7876кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно наказу №7а від 28.03.2011р. ВАТ „АК Адвіс", на виконання рішення загальних зборів акціонерів від 01.08.2008р. №12 та рішення правління ВАТ „АК Адвіс" на підставі протоколу від 03.02.2011р. №241, відокремлений структурний підрозділ фірму „Ріно" приєднано до ВАТ „АК Адвіс", який є і правонаступником фірми. Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 06.05.2011р. внесено зміни до ЄДРПОУ в частині організаційно-правової форми та назви товариства, де зазначено товариство з додатковою відповідальністю „Завод Адвіс" (довідка АА №458790 з ЄДРПОУ від 06.05.2011 р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №789384).

01.06.2011р. позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії №6, відповідно до якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 18696кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до розділів 2 договорів № 99 від 07.11.2007р., №6 від 07.08.2008р. та №6 від 01.06.2011р., під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цими договорами, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Постачальник зобов'язується виконувати умови даних договорів. Постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком 5 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, Повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію (п.п. 2.2.1-2.2.3 договорів).

Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.2.3.1- п.2.3.4 договорів).

Згідно пункту 4.2.1 договорів, відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 вище зазначених договорів, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника (позивача) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику (позивачу) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Додатками №10 та п.1 до договорів №99 від 27.11.2007р. та №6 від 01.06.2011р. встановлений розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 4 числа розрахункового періоду 12,5% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 25 числа розрахункового періоду 12,5% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, відповідно до рапортів про відпуск електроенергії від 26.11.2010 р., від 26.12.2010р., 27.01.2011р., 24.02.2011р., 29.03.2011р., 27.04.2011р., 27.05.2011р., 27.06.2011р., 27.07.2011р., 29.08.2011р., 28.09.2011р., 27.10.2011р., 28.11.2011р., 28.12.2011р., 27.01.2012р., виставив до оплати відповідачу рахунки-фактури про сплату електроенергії №99 від 26.11.2010р. на суму 161386,72 грн., № 99 від 26.12.2010р. на суму 223013,11 грн., №99 від 27.01.2011р. на суму 200503,86 грн., №99 від 24.02.2011р. на суму 262893,00 грн., № 99 від 29.03.2011р. на суму 233384,02 грн., №99 від 27.04.2011р. на суму 236561,98 грн., №99 від 27.05.2011р. на суму 178684,24 грн., №99 від 27.06.2011р. на суму 171024,94 грн., № 6 від 27.05.2011р. на суму 264648,67 грн., №6 від 27.06.2011р. на суму 278088,35 грн., №6 від 27.07.2011р. на суму 459990,77 грн., № 6 від 29.08.2011р. на суму 525933,64 грн., №6 від 28.09.2011р. на суму 457335,58 грн., № 6 від 27.10.2011р. на суму 517611,09 грн., №6 від 28.11.2011р. на суму 614541,05 грн., №6 від 28.12.2011р. на суму 619944,79 грн., №6 від 27.01.2012р. на суму 661805,34 грн.

Проте, позивачем частково виконано свої зобов'язання за договорами, у зв'язку з чим у нього є наявною є заборгованість в розмірі 184 821,12 грн. станом на 01.02.2012 р.

Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 184 821,12 грн. в добровільному порядку своєчасно не погасив, позивач нарахував відповідачу пеню, згідно пункту 4.2.1 договору №99 від 27.11.2007р. за період з 01.11.2010р. по 30.04.2011р. у розмірі 5345,76 грн. та згідно пункту 4.2.1 договору №6 від 07.08.2008р. пеню у розмірі 1010,13 грн. за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, що загалом становить 6355,89 грн.

Окрім того, на підставі ст. 625 ГПК України, позивачем нараховані відповідачу згідно договору №99 від 27.11.2007р. за період з 01.11.2010р. по 30.06.2011р. інфляційні втрати у розмірі 4968,79 грн. та 3% річні у розмірі 1499,43 грн., а також згідно договору №6 від 07.08.2008р. за період з квітня 2011 року по січень 2012 року включно інфляційні втрати у розмірі 1751,54 грн. та 3% річні у розмірі 2724,21 грн., що загалом інфляційні втрати складають 6720,33 грн. та 3% річних -4223,64грн.

До моменту прийняття рішення відповідачем надані до матеріалів справи платіжні доручення про часткову сплату основного боргу у розмірі 549505,00 грн. до порушення провадження у даній справі.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повного погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 4223,64 грн. а також інфляційні втрати у розмірі 6720,33 грн. за ті самі періоди.

У відповідності до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, враховуючи те, що позивач провів розрахунки з позивачем у значно більшій частині заборгованості, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на суму 4449,13 грн. та відповідно стягнути її з відповідача у розмірі 1906,76 грн., що складає 30% від заявленої до стягнення пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню у повному об'ємі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов'язки по відшкодуванню витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити у повному об'ємі.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Завод „Адвіс", м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 (ідентифікаційний код 00498431) на користь публічного акціонерного товариства „Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2 (ідентифікаційний код 22764703) суму 184 821,12 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять одну гривню 12 коп.) заборгованості за електроенергію, 1906,76 грн. (одну тисячу дев'ятсот шість гривень 76 коп.) пені, 6 720,33 грн. (шість тисяч сімсот двадцять гривень 33 коп.) втрат від інфляції та 4223,64 (чотири тисячі двісті двадцять три гривні 64 коп.) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Завод „Адвіс", м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 (ідентифікаційний код 00498431) в дохід державного бюджету України (по коду бюд жетної класифікації 22030001, через відділення державного казначейства на рахунок 31218206783002 УДКСУ м. Хмельницького, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код 38045529, МФО 815013) судового збору у розмірі 3953,44 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні 44 коп.).

Видати наказ.

Оскільки в судовому засіданні 13.06.2012 р. оголошувалась вступна і резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлений та підписаний 18.06.2012 р.

Суддя О.І. Матущак

Віддрук. 4 прим. :

1- до справи,

2- позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи 57/2);

3 - відповідачу (29010, м. Хмельницький. вул. Чорновола 88);

4 - прокуратурі (29001, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 28).