Рішення № 25104500, 25.06.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 р. Справа № 5024/607/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", Бериславський район

до Бериславської районної ради, м. Берислав

про визнання права спільної власності

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - адвокат, дов. № 48 від 05.03.2012 р., у судове засідання, призначене на 25.06.2012 р. не прибув

від відповідача - ОСОБА_2 - уповноважена особа, довір. від 31.05.2012р.

в с т а н о в и в:

Позивач (Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", с. Тягінка Бериславського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 14121492) звернувся з позовом до Бериславської районної ради (м.Берислав, код ЄДРПОУ 24114910), в якому просить суд визнати майновий комплекс кінотеатру "Україна", розташований за адресою: м.Берислав, вул. Леніна, 226 спільною частковою власністю агрофірми "Прогрес" та Бериславської районної ради, а також виділити в натурі частку у майновому комплексі кінотеатру "Іскра".

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на укладення між сторонами договору оренди приміщення кінотеатру "Іскра", умовами якого передбачено замість внесення орендної плати здійснювати капітальний та поточний ремонти орендованого приміщення.

За наявності згоди орендодавця, позивач за рахунок власних коштів здійснив модернізацію та комплекс реставраційних і оздоблювальних ремонтних робіт, внаслідок чого була істотно підвищена вартість об'єкта оренди.

Виконані позивачем за рахунок власних коштів будівельні роботи є невід'ємними поліпшенням, наслідком яких є створення нової речі.

З посиланням на ч. 3 ст. 773, ч. 1 та 4 ст. 778 ЦК України, позивач просить суд визнати його співвласником орендованого приміщення із часткою, що відповідає вартості його витрат.

Позов обґрунтовано правовими нормами ст. 332, ч. 3 ст. 773, ч. 1, 2 ст. 778 ЦК України.

Відповідач позов не визнає, у наданих запереченнях посилається на відсутність оформленої в установленому порядку згоди на створення нової речі.

Будучи об'єктом комунальної власності, приміщення може підлягати приватизації шляхом викупу в установленому порядку та включенням до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на підставі рішення уповноваженого власником органу та укладення договору купівлі-продажу.

Розгляд справи відбувся з перервою, яка оголошувалась до 25.06.2012 р.

На дату, призначену для розгляду справи, уповноважений представник позивача, особисто у судовому засіданні, яке відбулось 21.06.2012 р., повідомлений про дату і місце наступного розгляду справи, у судове засідання не прибув, натомість подав до канцелярії господарського суду заяву про залишення позову без розгляду, застосувавши аналогію ст. 155 КАС України.

Відповідач проти заявленого клопотання заперечує, посилаючись на те, що господарським судом Херсонської області вже порушувалась справа № 5024/72/201 р. між тими ж сторонами, з тих же підстав і тим же предметом позову, яка була залишена без розгляду на підставі ухвали від 04.04.2012 р.

Подану позивачем заяву розцінює, як зловживання процесуальними правами.

Зважаючи на те, що сторонами у судовому засіданні, яке відбулось 21.06.2012 р. були викладені як підстави позовних вимог, так і заперечення проти позову, а представник позивача особисто повідомлений про дату і місце наступного розгляду справи, просить суд завершити розгляд справи без участі представника позивача.

Господарський суд залишає подану заяву без задоволення, враховуючи наступне.

Залишення позову без розгляду - це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення. Залишення позову без розгляду - це закінчення розгляду справи, що викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу.

Перелік підстав залишення позову без розгляду, встановлений статтею 81 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Така підстава, як застосування аналогії процесуальної норми, що регулює адміністративне судочинство, процесуальною нормою статті 81 ГПК України не передбачено.

Суд враховує також ту обставину, що позивач належним чином був повідомлений про дату і місце розгляду справи, явка представників сторін, у судове засідання, призначене на 25.06.2012 р. була визнана обов'язковою. Проте позивач, без пояснення поважності причин, що унеможливили його явку, у судове засідання не прибув.

Зважаючи на те, що наданих матеріалів достатньо для винесення правильного та об'єктивного рішення, завершення розгляду справи проводиться без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, надані у судовому засіданні, яке відбулось 21.06.2012 р., пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 1995 року між виконавчим комітетом Бериславської районної ради та кооперативним заводом "Прогрес" було укладено договір оренди комунального майна від 30.05.1995 р.

На підставі зазначеного договору оренди, кооперативному заводу "Прогрес" було передано приміщення кінотеатру "Іскра" загальною площею 1500 кв. м, розташоване за адресою: м. Берислав, вул. Леніна, 236 (а.с. 15-17).

У пунктах 2.1, 2.2, 3.2, 3.4, 3.5, 4.1 договору, сторони встановили, що строк його дії становить 15 років; при відсутності заяви однієї з сторін про припинення договору оренди, по закінченню строку оренди орендар має право на першочерговий викуп кінотеатру "Іскра"; передача об'єкта нерухомості в оренду не припиняє права комунальної власності на це майно; орендатор має право за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення орендованого майна, а також залишити за собою всі проведені за власний рахунок поліпшення орендованого майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди; замість орендної плати орендар зобов'язався проводити капітальний та поточний ремонти орендованого майна.

У листі від 03.06.1995 р. № 97, підписаному заступником голови районної ради А.С.Мартиненко, виготовленому на бланку рішення виконавчого комітету, позивачу надано згоду на реконструкцію і капітальний ремонт кінотеатру "Іскра". При цьому орендодавцем доведено до відома орендаря, що кошти, затрачені на ремонт кінотеатру, частково будуть зараховані в рахунок оренди приміщення, а у випадку закінчення дії договору, решта коштів, що перевищує суму зарахованих в рахунок орендної плати, на підставі рішення районної ради буде відшкодована орендарю (а.с. 21).

Як зазначає позивач, після одержання згоди орендодавця, він за рахунок власних коштів протягом періоду користування об'єктом оренди здійснив його модернізацію та провів комплекс реставраційних та оздоблювальних робіт, внаслідок чого була істотно підвищена вартість майна.

Зважаючи на те, що виконані позивачем ремонтно-будівельні роботи з поліпшення та переобладнання об'єкту оренди якісно і функціонально змінили об'єкт оренди, підвищили його вартість, натомість ці поліпшення неможливо відокремити від майна без завдання йому шкоди, позивач просить суд визнати за ним право спільної власності на об'єкт оренди, виділивши в натурі його частку у майновому комплексі кінотеатру "Іскра" та заявивши клопотання про призначення з метою її виділення судової будівельно-технічної експертизи.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, врахувавши наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, об'єктом оренди є нерухоме майно, що належить до комунальної власності.

Питання щодо організаційних та майнових відносин між орендодавцями та орендарем майна, що належить до комунальної власності врегульовано спеціальним Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що має пріоритет перед іншими нормами матеріального права щодо питань оренди майна, яке має статус комунальної власності.

Умовами договору, зокрема його п. 3.2, сторони встановили, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно, що відповідає ч. 1 ст. 23 вищевказаного Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

У пункті 4.1 сторони досягли домовленості щодо того, що замість орендної плати орендар зобов'язаний проводити капітальні та поточні ремонти орендованого приміщення.

У листі, на підставі якого надано згоду на реконструкцію та капітальний ремонт об'єкта оренди було зазначено про зарахування затрачених орендарем коштів в рахунок орендної плати, а також відшкодування залишку коштів орендарю на підставі рішення сесії районної ради.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження надання згоди орендодавця на здійснення поліпшень, наслідком яких було б створення нової речі.

За правилами частини 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка кореспондує з правовою нормою ч. 4 ст. 778 ЦК України, орендар стає власником створеної нової речі в результаті поліпшень, зроблених за згодою орендодавця, у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Умовами договору, зокрема його пунктом 3.5 передбачено право орендаря залишити за собою проведені за власний рахунок поліпшення майна, які можуть бути відокремленими від майна без завдання йому шкоди, а у листі, згідно з яким надано згоду на реконструкцію та капітальний ремонт, передбачено відшкодування понесених витрат, які перевищили орендну плату.

Відтак позивачем, з врахуванням вимог ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України не доведено належними доказами факт створення за згодою орендодавця нової речі, її введення в експлуатацію в установленому законом порядку. Не доведено належними доказами факт проведення поліпшень за рахунок власних коштів орендаря.

Наданий позивачем акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - танцювального майданчику не є належним доказом, оскільки не відповідає встановленій формі і є одностороннім (підписаний головою комісії Івановим А.С., який є директором АФ "Прогрес", а також бухгалтером, заступником директора та завідуючим торгівлею).

Заявлене позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення розміру частки орендаря в майновому комплексі кінотеатру було відхилено зважаючи на те, що за правилами ст. 41 ГПК України експертиза судом призначається для з'ясування питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

За оцінкою суду, вирішення позову, виходячи з його підстав та предмету, не потребує призначення і проведення судової експертизи з метою роз'яснення запропонованого позивачем питання.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 03.07.2012 р.

Суддя Н.О. Задорожна