Рішення № 25104445, 20.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 5023/2032/12

вх. № 2032/12

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 47 від 09.11.2011 р.;

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 10.04.2012 р., ОСОБА_3, директор

розглянувши справу за позовом ПАТ "Фармстандарт-Біолік", м. Харків

до ТОВ "Аутсорсинг Сервіс Груп", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Фармстандарт-Біолік", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ТОВ "Аутсорсинг Сервіс Груп", м. Харків про визнання недійсним договору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про абонентське консалтингове обслуговування № 01/2011 від 03.01.2011 року, оскільки відповідач, в порушення вимог зазначеного договору, не інформував позивача про хід виконання робіт і надання юридичних послуг в межах предмету договору у вигляді офіційної довідки-листа та не надавав позивачу щомісячно письмовий звіт про виконані роботи та надані послуги, а також не в повному обсязі надавав юридичні послуги і виконував юридичні роботи згідно з предметом договору. На цій підставі позивач вважає, що є достатні підстави для визнання договору від 03 січня 2011 року недійсним. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 травня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/2032/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 травня 2012 року о 10:50.

16 травня 2012 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, які суд долучив до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 21 травня 2012 року представники сторін з'явилися.

Позивач надав додаткові докази по справі: копію витягу ЄДРЮОФОП позивача, копію виписки ЄДРЮОФОП позивача, копію чека, довідку про відкриті банківські рахунки, копію довідки ЄДРПОУ, копії витягів зі статуту, які суд долучив до матеріалів справи. Представник позивача в засіданні суду 21 травня 2012 року позовні вимоги підтримує в повному обсязі, водночас звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів по справі - офіційних довідок-листів за період з 03.01.2011 по 31.12.2011 р.р., письмових звітів про виконані роботи та надані послуги за період з 03.01.2011 по 31.12.2011 р.р. відповідно до п.п 2.1.3 та 2.1.4 спірного договору.

Представники відповідача заперечили проти позовних вимог та клопотання позивача про витребування доказів по справі.

Ухвалою суду від 21 травня 2012 року розгляд справи було відкладено на 06 червня 2012 року, водночас у вказаній ухвалі суду суд вказав про залучення клопотання позивача про витребування доказів по справі до матеріалів справи та про його розгляд в наступному судовому засіданні.

В засідання суду 06 червня 2012 року позивач не з'явився, однак до матеріалів справи позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що позивачу необхідно ознайомитись із матеріалами справи та неможливістю представника позивача бути присутнім в засіданні суду 06 червня 2012 року. Також позивачем подано клопотання про продовження строків розгляду спору.

Представники відповідач в засіданні суду 06 червня 2012 року проти задоволення клопотань позивача заперечили повністю. До матеріалів справи відповідачем додано додаткові документи, а саме акти здачі-прийняття робіт за період з січня по вересень 2011 року та банківські виписки, які залучено судом до матеріалі справи

Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування у відповідача доказів по справі - офіційних довідок-листів за період з 03.01.2011 по 31.12.2011 р.р., письмових звітів про виконані роботи та надані послуги за період з 03.01.2011 по 31.12.2011 р.р. відповідно до п.п 2.1.3 та 2.1.4 спірного договору, вислухавши думку відповідача, вважав за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вказаного клопотання. При цьому суд виходив з того, що у розумінні статей 33, 38 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази витребовуються судом лише у разі неможливості самостійного їх надання стороною та з певних підстав. Також суд вказав, що позивачем не доведено суду, яким чином документи, про які клопоче позивач, впливатимуть на розгляд справи виходячи зі позовних вимог позивача - визнання недійсним договору.

Суд, розглянувши клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи, вважав за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вказаного клопотання оскільки, по-перше, позивачем не надано суду доказів неможливості прибуття в засідання суду; по-друге, ще 25 травня 2012 року (вх. № 5852) позивач звернувся до суду із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, проте станом на 06 червня 2012 року так й не скористався своїм правом щодо ознайомлення із матеріалами справи.

Клопотання позивача про продовження строку розгляду спору суд вважав безпідставним та передвчасним виходячи з того, що строк розгляду спору закінчується 04 липня 2012 року, тобто у суду є ще майже місяць на розгляд спору і яким чином позивач вважає наявними підстави для подовження строку суду не зрозуміло, а позивачем не доведено.

Ухвалою суду від 06 червня 2012 року розгляд справи було відкладено на 20 червня 2012 року.

18 червня 2012 рок від позивача надійшло клопотання про фіксацію процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а також повторне клопотання про витребування у відповідача доказів.

Клопотання позивача про фіксацію процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу задоволено судом, розгляд справи здійснюється із фіксацією судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, серійний № диска СІС Х 07575.

Повторне клопотання позивача про витребування у відповідача доказів (клопотання є повторним, за змістом та вимогами є однаковим із клопотанням, яке розглянуто судом 06 червня 2012 р.) задоволенню не підлягає, оскілки, як вказано, дане клопотання вже розглядалось судом.

В засідання суду 20 червня 2012 року сторони з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні 20 червня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та надав додаткові обґрунтування своїх позовних вимог, в яких посилається на те, що з 06 червня 2011 року змінено назву позивача з ПАТ "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" на ПАТ "Фармстандарт-Біолік", внаслідок чого відбулося припинення ПАТ "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік". Внаслідок зазначеного вище позивач вважає, що відповідно до ст. 248 ЦК України представництво відповідачем інтересів позивача за довіреністю припинилося і відповідач не мав права діяти від імені ПАТ "Фармстандарт-Біолік", оскільки не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Зазначене вище, на думку позивача, відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину. Також у судовому засіданні представник позивача повідомив, що ним надані усі необхідні документи і справа може розглядатися на підставі наявних документів.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву з позовом не погодився. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначив, що твердження позивача про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 03 січня 2011 року не відповідають дійсності. Крім того, відповідач зазначив, що зміст договору від 03 січня 2011 року не суперечить вимогам законодавства, а тому підстави для визнання вказаного договору недійсним відсутні. При цьому, на думку відповідача, невиконання умов договору однією із його сторін не є підставою для визнання договору недійсним. Щодо зміни назви ПАТ "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" на ПАТ "Фармстандарт-Біолік" та припинення юридичної особи, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що зміна назви не є припиненням юридичної особи. При цьому його представник у судовому засіданні повідомив, що ним надані усі необхідні документи і справа може розглядатися по наявним у ній матеріалам.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 січня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про абонентське консалтингове обслуговування № 01/2011. Згідно з умовами вказаного договору відповідач зобов'язався здійснювати абонентське консалтингове обслуговування позивача на платній основі, зокрема, систематично виконувати передбачені цим договором юридичні роботи та надавати юридичні послуги.

01 лютого 2011 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 01/2011 від 03.01.2011 року, в якій змінили розмір абонентської плати за договором, решта умов договору залишилась без змін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 01/2011 від 03 січня 2011 року, що підтверджується умовами вказаного договору та підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт від 02.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 29.04.2011 року, від 31.05.2011 року, від 30.06.2011 року, від 29.07.2011 року, від 31.08.2011 року та від 30.09.2011 року. При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем здійснено розрахунок із відповідачем в межах підписаних актів за договором за період лютий-вересень 2011 року.

Крім того, судом встановлено, що згідно з п. 3.1. договору № 01/2011 від 03.01.2011 року позивач був зобов'язаний сплачувати відповідачу протягом дії договору щомісячну абонентську плату протягом перших трьох банківських днів місяця, що оплачується. При цьому судом не виявлено залежність зобов'язань позивача із сплати відповідачу абонентської плати від обсягу виконаних відповідачем робіт та наданих послуг.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем неналежним чином виконувалися зобов'язання за договором № 01/2011 від 03.01.2011 року, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Статтею 204 ЦК України встановлений принцип правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстави для визнання правочину недійсним визначені в ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до якої, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Тлумачення вказаної норми дозволяє зробити висновок про те, що для визнання правочину недійсним має значення недодержання сторонами вимог ЦК України в момент його вчинення, а не протягом його виконання.

При цьому, згідно із вказаними частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що сторони на момент укладення договору № 01/2011 від 03 січня 2011 року не порушили вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Позивачем не було надано суду обґрунтування та належних і допустимих доказів, які дозволяли б зробити висновок про недійсність договору № 01/2011 від 03 січня 2011 року.

Суд відхиляє доводи і міркування представника позивача про те, що директор відповідача, ОСОБА_3, діяв без довіреності позивача внаслідок зміни назви позивача, виходячи з наступного. По-перше, виходячи із змісту ст. ст. 90 та 104 ЦК України, зміна назви юридичної особи не тягне за собою припинення юридичної особи, і відповідно - її прав та обов'язків. По-друге, вказана довіреність видана позивачем на ім'я фізичної особи - ОСОБА_3, який не є стороною спірних правовідносин по цій справі. При цьому, існування довіреності позивача на ім'я ОСОБА_3 не є умовою чинності договору № 01/2011 від 03 січня 2011 року і виконання сторонами зобов'язань за ним.

Наведенні представником позивача у позовній заяві та додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви доводи і міркування свідчать про те, що він помилково плутає правові наслідки невиконання договору із підставами для визнання договору недійсним, а зміну найменування юридичної особи - з припиненням такої особи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із врахуванням зазначеного вище, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, суд залишає за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ "Фармстандарт-Болік", м. Харків, до ТОВ "Аутсорсінг сервіс груп", м. Харків, про визнання недійсним договору про абонентське консалтингове обслуговування № 01/2011 від 03 січня 2011 року відмовити повністю.

Повне рішення складено 22 червня 2012 року.

Суддя Калініченко Н.В.