Рішення № 25104227, 25.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 5017/1086/2012за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк"

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Одеський коровай"

про стягнення 18322,58 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 13.09.2011р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПАТ «Одеський коровай»18322,57 грн. боргу за послуги, що надані позивачем на підставі договору на збирання (інкасацію) грошової виручки від 17.11.2008р. №11, який укладений між ЗАТ «АКБ «Одеса-Банк»і ВАТ «Одеський коровай».

До початку розгляду справи по суті позивач заявив клопотання про залучення до справи додаткової угоди №1 від 12.02.2009р. до договору на збирання (інкасацію) грошової виручки №11 від 17.11.2008р. та реєстрів документів по інкасації грошової виручки та її зарахуванню, яке задоволено господарським судом.

Відповідач надав до суду відзив на позов від 16.05.2012р. за вх.№14900/2012 згідно з яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на наступне. По-перше, позивачем в порушення умов п.4.2. договору не було надано відповідачу ані актів про надані послуги у листопаді -грудні 2008р., січні 2009р., ані рахунків про сплату таких послуг і тому у відповідача не було підстав для здійснення розрахунків. По-друге, акт прийму-передачі наданих послуг від 30.03.2011р. та рахунок №1 від 30.03.2011р. відповідач одержав 01.04.2011р., разом із листом №25-04ЛК/324 від 30.03.2011р. Також відповідач одержав вимогу №25-04ЛК/134 від 11.02.2011р. та вимогу №25-04ЛК/1449 від 15.03.2012р. та запропонував позивачу розглянути можливість підписання двосторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки позивач неналежно виконував зі свого обов'язки за договором №11 від 17.11.2008р. Але, відповідач не надав відповіді на пропозицію відповідача. По-третє, відповідач відмовився від підписання акту прийму -передачі наданих послуг від 30.03.2011р. на суму 18322,58 грн., оскільки позивач не виконував належним чином своїх зобов'язань за договором №11 від 17.11.2008р., що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2009р. у справі №29/23-09-537, в якому встановлено, що за період з 26.12.2008р. по 09.01.2009р. включно банком було про інкасовано грошову суму в розмірі 3007376,76 грн., з якої не зараховано на рахунок позивача у філії ВАТ «Держаний експортно-імпортний банк України»м. Одеса 1 740 052,16 грн. та ЗАТ «АКБ «Одеса-Банк»зобов'язано зарахувати на рахунок ВАТ «Одеський коровай» у філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса грошову суму 1 740 052, 16 грн. Окрім того, в акті невірно зазначено голову правління ПАТ «Одеський коровай», оскільки з липня 2009р. цю посаду займає ОСОБА_3 Також в акті зазначено АКБ «Одеса-Банк», як ВАТ, тоді як договір №11 від 17.11.2008р. підписано з ЗАТ.

Позивач надав до суду письмові пояснення на відзив за вх.№15800/2012 від 24.05.2012р., в яких просить суд позов задовольнити, з посиланням при цьому на наступне. По-перше, 12.02.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №11 від 17.11.2008р., якою сторони домовилися викласти п.1.2. ст.1 договору в наступній редакції: «Банк проводить приймання грошової виручки Клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок Клієнта №2600680901 в АКБ «Одеса-Банк», МФО 328102, а також проводить зарахування на цей рахунок раніше не перерахованих грошових коштів». Також у листі від 11.02.2009р. №01/72 відповідач просив позивача зараховувати заборгованість по договору інкасації на його розрахунковий рахунок №2600680901 в АКБ «Одеса-Банк». По-друге, після відкриття провадження у даній справі позивач одержав відповідь відповідача на вимогу позивача від 15.03.2012р. за вих.№25-04ЛК/1449 про добровільне погашення заборгованості по договору №11 від 17.11.2008р., в якій відповідач підтверджує, що за період з 26.12.2008р. по 09.01.2009р. включно позивачем було про інкасовано грошову суму 3 007 376 грн., з якої лише 370 000 грн. було перераховано 15.01.2009р., а 2 637 376 грн. не було зараховано на рахунок відповідача у філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса. Проте, позивач вважає, що виконав свої зобов'язання по договору №11 від 17.11.2008р., з урахуванням умов додаткової угоди №1 від 12.02.2009р. щодо зарахування інкасованих коштів відповідача в сумі 2 637 376 грн. на його поточні рахунки, що підтверджується меморіальними ордерами. По-третє, на підставі заяви відповідача від 21.08.2009р. №01/457 визнано відповідача кредитором ВАТ «АКБ «Одеса-Банк» в сумі 1 740 052,16 грн. та включено його вимогу до сьомої черги погашення згідно ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», про що відповідача було повідомлено листом від 28.08.2009р. за вих.№19-08/5173/5149. При цьому сума кредиторських вимог відповідача 1740052,16 грн. не відноситься до договору №11 від 17.11.2008р., а виникла внаслідок невиконання позивачем інших платіжних доручень. По-четверте, правові підстави для погашення заборгованості відповідача по договору №11 від 17.11.2008р. шляхом зарахування зустрічних вимог відсутні.

Відповідач надав до суду доповнення до відзиву від 13.06.2012р. за вх.№18245/2012, в якому просить суд застосувати сплив позовної давності до вимог позивача та відмовити останньому у задоволені позову, оскільки про несплату послуг відповідачем позивач знав ще у грудні 2008 року (послуги за листопад 2008р.), у січні 2008р. (послуги за грудень 2009р.) та у лютому 2009р. (послуги за січень 2009р.).

Ухвалою від 28.05.2012р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 27.06. 2012р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.05.2012р., до 26.06.2012р. про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

17.11.2008р. між ЗАТ «АКБ «Одеса-Банк»(Банк) і ВАТ «Одеський коровай»(Клієнт) укладений договір на збирання (інкасацію) грошової виручки №11, згідно з яким Банк власними силами і засобами в погоджені дні і години (Додаток №1) проводить збирання грошової виручки Клієнта (Додаток №2) та доставляє її в касу Банку (п.1.1.).

У п.1.2., п.1.3. договору встановлено, що Банк проводить приймання грошової виручки Клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок Клієнта №2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса, МФО 328618, а Клієнт сплачує Банку за надані послуги комісію у розмірі і в строки, визначені цим договором.

Згідно з умовами п.2.9. договору Банк зараховує суму про інкасованої грошової готівки на рахунок Клієнта згідно п.1.2. цього договору не пізніше 11 г. 00 хв. наступного операційного дня Банку.

Згідно з умовами п.4.1., п.4.2. договору за надані послуги по забиранню (інкасації) грошової виручки Клієнт сплачує Банку плату у розмірі 8000 грн. щомісячно. Оплата послуг за забирання (інкасації) грошової виручки проводиться Клієнтом на підставі наданого банком акту про надані послуги та виставленого Банком рахунку. Рахунок та Акт надаються Банком щомісячно і підписуються/оплачуються Клієнтом не пізніше 5-ти банківських днів по закінченню календарного місяця, самостійно на рахунок №35705102922000 в АКБ «Одеса-Банк», МФО 328102.

Відповідно до умов п.9.1. договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом невизначеного часу, а згідно з умовами п.9.3. договору за згодою сторін до положень цього договору можуть бути внесені зміні та доповнення шляхом укладання додаткових угод, які будуть невід'ємною частиною цього договору.

У Додатку №1 до договору встановлені умови щодо адресів інкасації торгової точки, щодо способу здачі грошової виручки, щодо днів і часу заїзду інкасаторів, щодо тарифу. встановленого за інкасацію.

Поряд з цим судом встановлено, що з 18.11.2008р. по 01.12.2008р. включно Банком проведено збирання (інкасацію) грошових коштів Клієнта за 17.11.2008р. -30.11.2008р. в сумі 2 815 906, 06 грн., які 18.11.2008р. по 01.12.2008р. оброблено та зараховано на рахунок Клієнта №2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса.

Акт про надані послуги у листопаді 2008р. та рахунок на їх оплату Клієнту не виставлений.

З 02.12.2008р. по 29.12.2008р. включно Банком проведено збирання (інкасацію) грошових коштів Клієнта за 01.12.2008р. - 28.12.2008р. в сумі 5 127 518,15 грн., з яких оброблено та зараховано на рахунок Клієнта №2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса 4 509 230,15 грн. з 02.12.2008р. по 26.12.2008р. включно; 370 000 грн. -15.01.2009р.; 30 000 грн. -27.01.2009р.

Решту проінкасованих грошових коштів Клієнта в сумі 218 288 грн. не зараховано Банком на рахунок Клієнта №2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса.

Акт про надані послуги у грудні 2008р. та рахунок на їх оплату Клієнту не виставлений.

З 05.01.2009р. по 12.01.2009р. Банком проведено збирання (інкасацію) грошових коштів Клієнта за 04.01.2009р. -09.01.2009р. включно в сумі 2 389 088 грн., з яких оброблено та зараховано на рахунок Клієнта №2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса 298663 грн. 20.01.2009р.

Решту проінкасованих грошових коштів Клієнта в сумі 2 090 425 грн. не зараховано Банком на рахунок Клієнта №2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса.

Акт про надані послуги у січні 2009р. та рахунок на їх оплату Клієнту не виставлений.

12.02.2009р. між ЗАТ «АКБ «Одеса-Банк»(Банк) і ВАТ «Одеський коровай»укладено додаткову угоду №1 до договору на збирання (інкасацію) грошової виручки №11 від 17.11.2008р., в якій сторони домовилися викласти пункт 1.2. статті 1 договору у наступній редакції: «Банк проводить приймання грошової виручки Клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок Клієнта №2600680901 в АКБ «Одеса-Банк», МФО 328102, а також проводить зарахування на цей рахунок раніше не перерахованих грошових коштів».

Тією ж датою Банком зараховано на рахунок Клієнта №2600680901 в АКБ «Одеса-Банк»грошові кошти Клієнта в сумі 218 288 грн., які були про інкасовані Банком у грудні 2008р. та грошові кошти Клієнта в сумі 2 090 425 грн., які були про інкасовані Банком у січні 2009р.

Відповідно до Статуту ВАТ „АКБ „Одеса-Банк", затвердженого установчими зборами ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" (протокол №1 від 28.04.2009р.) та наказом тимчасового адміністратора від 28.04.2009р., погодженого рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Управління НБУ в Одеській області від 12.06.2009р. №13 та зареєстрованого 23.06.2009р., ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" створено внаслідок реорганізації шляхом перетворення ЗАТ „АКБ „Одеса-Банк" та являється правонаступником майнових прав та обов'язків ЗАТ „АКБ „Одеса-Банк".

Постановою Правління НБУ від 22.07.2009р. №420 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»з 23.07.2009р. Також з 23.07.2009р. призначено ліквідатором ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»фізичну особу незалежного експерта (за договором з НБУ) ОСОБА_5 та припинені повноваження тимчасового адміністратора.

21.08.2009р. ВАТ «Одеський коровай»звернулося до ліквідатора Банку з вимогою №01/457 про визнання кредитором з майновими вимогами 1 740 052,16 грн., з посиланням при цьому на те, що ВАТ «Одеський коровай» у березні та квітні 2009р. сплачено через поточний рахунок, відкритий у Банку податки та збори платіжними дорученнями на суму 1 740 052, 16 грн., які не зараховані Банком до Державного бюджету України, а рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2009р. по справі №29/23-09-537 Банк зобов'язано зарахувати на рахунок ВАТ «Одеський коровай»№2600201015192 в Філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Одеса грошові кошти в сумі 1 740 052, 16 грн.

У листі від 26.08.2009р. ліквідатор Банку повідомив ВАТ «Одеський коровай»про визнання останнього кредитором Банку в сумі 1 740 052, 16 грн. та включення цих вимог до сьомої черги, встановленої ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В подальшому ліквідатор Банку звернувся до Клієнта з вимогою від 11.02.2011р. за вих. №25-04ЛК/134 про оплату послуг з інкасації в сумі 18 322,58 грн.

У відповідь на цю вимогу від 28.03.2011р. №01/202, яка одержана Банком 28.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та вх.№282 Банку на листі, Клієнт запропонував розглянути можливість підписання двосторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, з посиланням при цьому на неналежне виконання Банком умов договору №11 від 17.11.2011р., а також на те, що ВАТ «Одеський коровай»визнано кредитором Банку на суму 1 740 052, 16 грн.

Супровідним листом від 30.03.2011р. за вих.№25-04ЛК/324 ліквідатор Банку надіслав Клієнту акт про надані послуги щодо інкасації грошової виручки за листопад -грудень 2008р., січень 2009р. на суму 18322,58 грн. та рахунок №1 від 30.03.2011р. та просив Клієнта підписати акт та здійснити оплату рахунку. Вказаний супровідний лист одержаний Клієнтом 07.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У листі від 10.05.2011р., який надісланий Банку 13.05.2011р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №0423 від 13.05.2011р., Клієнт повідомив Банку, що чекає відповіді на пропозицію розглянути можливість підписання двосторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

15.03.2012р. ліквідатор Банку звернувся до Клієнта з вимогою №25-04ЛК/1449 про оплату послуг з інкасації в сумі 18 322,58 грн. Вказану вимогу одержано Клієнтом 20.03.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та 05.04.2012р. надіслано відповідь від 04.04.2012р. №01/119, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 05.04.2012р. №6093. У відповіді Клієнт запропонував розглянути можливість підписання двосторонньої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до Статуту ПАТ „Одеський коровай" (нова редакція), який затверджений загальними зборами ВАТ „Одеський коровай" (протокол №1 від 22.04.2011р.) та державну реєстрацію змін до якого проведено 13.10.2011р., ПАТ „Одеський коровай" змінено назву з ВАТ „Одеський коровай".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на збирання (інкасацію) грошової виручки, згідно з яким позивач зобов'язався власними силами і засобами надавати відповідачу такі послуги, як збирання грошової виручки відповідача в погоджені дні і години, доставляння її в касу позивача, оброблення та зарахування її на рахунок позивача у Філії «Укрексімбанк»не пізніше 11 г. 00 хв. наступного операційного дня Банку, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу за надані послуги 8 000 грн. щомісячно на підставі наданого позивачем акту про надані послуги та виставленого позивачем рахунку. При цьому Рахунок та Акт надаються позивачем щомісячно і підписуються/оплачуються відповідачем не пізніше 5-ти банківських днів по закінченню календарного місяця.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що зобов'язання позивача щодо надання послуг в частині зарахування про інкасованої позивачем грошової виручки виконані останнім неналежним чином щодо строків її зарахування на рахунок відповідача, а саме: з грошових коштів, які проінкасовані позивачем з 26.12.2008р. по 09.01.2009р. включно в розмірі 3 007 376 грн., на рахунок відповідача у ВАТ «Укрексімбанк»зараховані грошові кошти в розмірі 370 000 грн. - 15.01.2009р. та грошові кошти в розмірі 30 000 грн. - 27.01.2009р. Решту грошових коштів в розмірі 2 607 376 грн. позивач зарахував на рахунок відповідача у ВАТ «АКБ «Одеса-Банк» лише 12.02.2009р.

При цьому зарахування позивачем грошових коштів в розмірі 2 607 376 грн. на рахунок відповідача у ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»відповідає умовам додаткової угоди №1 від 12.02.2009р. до договору на збирання (інкасацію) грошової виручки №11 від 17.11.2008р., якими встановлено, що Банк проводить приймання грошової виручки Клієнта, обробку та своєчасне зарахування на рахунок Клієнта №2600680901 в АКБ «Одеса-Банк», МФО 328102, а також проводить зарахування на цей рахунок раніше не перерахованих грошових коштів.

Таким чином матеріалами справи встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання щодо надання відповідачу послуг по збиранню грошової виручки відповідача, доставляння її в касу позивача, оброблення та зарахування її на рахунок позивача, але із порушенням встановлених договором строків.

Окрім того, із вищевстановлених обставин справи випливає, що зобов'язання щодо щомісячного надання відповідачу рахунку та акту виконані позивачем неналежним чином, а саме акт прийму -передачі послуг від 30.03.2011р. за листопад 2008р. на суму 8000 грн., грудень 2008р. на суму 8000 грн. та січень 2009р. на суму 2322,58 грн. та рахунок №1 від 30.03.2011р. на оплату послуг в сумі 18322,58 грн. позивач надав відповідачу на підписання та оплату лише 30.03.2011р., що підтверджується супровідним листом від 30.03.2011р. №25-04ЛК/324.

Вказані акт та рахунок відповідач одержав 07.04.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але акт не підписав та рахунок не оплатив у зв'язку із неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за договором.

Вимогу позивача про оплату наданих послуг в сумі 18322,58 грн. за вих. 25-04ЛК/1449 від 15.03.2012р. відповідач одержав 20.03.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але акт прийму -передачі послуг від 30.03.2011р. не підписав та послуги не оплатив також у зв'язку із неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за договором.

Між тим, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про оплату відповідачем наданих послуг в сумі 18322,58 грн., виходячи з того, що встановлені обставини справи свідчать про фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №11 від 17.11.2008р. Поряд з цим, господарський суд вважає, що встановлені обставини справи, які свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань в частині зарахування проінкасованих грошових коштів на рахунок відповідача з порушенням встановлених договором строків, не можуть підставою для відмови в оплаті цих послуг, оскільки факт виконання стороною зобов'язання з порушенням строків може бути підставою для застосування до такої сторони відповідальності.

Щодо заяви відповідача про застосування спливу позовної давності до вимог позивача про стягнення 18322,58 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У ст.257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У ч.5 ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В укладеному між сторонами договорі на збирання (інкасацію) грошової виручки від 17.11.2008р. №11 встановлено, що позивач щомісячно надає відповідачу акти про надані послуги та рахунки, які підписуються/оплачуються відповідачем не пізніше 5-ти банківських днів по закінченню календарного місяця.

Поряд з цим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що акт про надані послуги за листопад -грудень 2008р. та січень 2009р. та відповідний рахунок на їх оплату позивач надіслав відповідачу лише 31.03.2011р. Вказаний акт та рахунок, які підписуються/оплачуються відповідачем протязі 5 банківських днів по закінченню календарного місяця, відповідач одержав 07.04.2011р. Отже, про порушення свого права на одержання від відповідача оплати наданих послуг позивач дізнався з 07.05.2011р., а тому саме з 07.05.2011р. почався перебіг встановленого законом трирічного строку позовної давності, який закінчується 07.05.2014р.

Таким чином позивачем не пропущений встановлений вимогами ст.257 ЦК України строк позовної давності на звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача боргу в сумі 18322,58 грн.

Посилання відповідача на те, що вказані акти про надані послуги та рахунки на їх оплату позивач надавав відповідачу раніше у 2008-2009р.р., господарський суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не надав до суду доказів в підтвердження своїх посилань, а в силу вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вимоги відповідача до позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог не приймаються до уваги господарським судом, оскільки відповідно до ст.ст.91,93,96 Закону України „Про банки і банківську діяльність" в процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Аналогічна правова позиція міститься у Постановах Верховного Суду України від 03.10.2011р. про перегляд постанови ВГСУ від 27.04.2011р. у справі №27/292-10 та від 24.10.2011р. про перегляд постанови ВГСУ від 13.07.2011р. у справі №16/041-10.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ВАТ „АКБ „Одеса-Банк".

На підставі ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк" задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеський коровай" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.14, код ЄДРПОУ 00376886, р/р 2600201015192 в філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України", МФО 328618) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд.32, код ЄДРПОУ 19361350, накопичувальний рахунок 32074100801 в Управлінні НБУ в Одеській області, код банку 328027) основний борг в сумі 18 322 (вісімнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 58 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 02 липня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.