Рішення № 25104116, 26.06.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 5016/1943/2011/9940/2011 (8/113)

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

43026, АДРЕСА_1,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон",

54001, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1,

про стягнення коштів у сумі 145000 грн.

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача -не з'явився.

Від відповідача - ОСОБА_3, дов. №б/н від 04.01.12р.

СУТЬ СПОРУ: У червні 2011 року Фізична особа -підприємець (ФОП) ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Техноторг -Дон" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 145000 грн. 00 коп. боргу, а також про відшкодування судових витрат, які складаються з оплати позовної заяви державним митом -1450 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236 грн. 00 коп.

Ухвалою від 20.06.2011р., скасованою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2011р., Господарський суд Миколаївської області повернув позовну заяву на підставі ст. ст. 54, 63 Господарського процесуального кодексу (далі -ГПК) України.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 302 від 10.08.2011р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №5016/1943/2011/9940/2011, суддею Гриньовою-Новицькою Т.В. було порушено провадження у справі № 5016/1943/2011/9940/2011(8/113), про що внесено ухвалу від 12.08.2011р.

Ухвалою від 22.02.2011р. суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

10.10.2011р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області по справі №4/5004/1545/2011 за позовом ТОВ "Техноторг -Дон" до ФОП ОСОБА_1. про визнання правочину недійсним. З аналогічним клопотанням звернувся до господарського суду і відповідач. Ухвалою від 11.10.2011р. господарський суд задовольнив обидва клопотання та зупинив провадження у справі.

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.10.2011р. відмову ФОП ОСОБА_1 від договору купівлі - продажу було визнано недійсною; однак постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2012р., рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

За таких обставин, ухвалою від 02.03.2012р. Господарський суд Миколаївської області поновив провадження у справі №5016/1943/2011/9940/2011(8/113).

Ухвалою від 15.03.2012р. Господарський суд Миколаївської області знов зупинив провадження у даній справі до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. по справі №5004/10/12 за позовом ТОВ "Техноторг -Дон" до ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину з відмови від договору, оформленого вимогою від 12.04.2011р. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду 03.05.2012р. рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2012р. по справі № 5004/10/12, яким у визнанні правочину недійсним було відмовлено, залишено без змін.

Ухвалою від 31.05.2012р. Господарський суд Миколаївської області поновив провадження у справі та призначив її розгляд на 19.06.2012р.

У судовому засіданні 19.06.2012р. суд оголосив перерву до 26.06.2012р., про що сповістив позивача телефонограмою.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд:

встановив:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним у спрощений спосіб договором купівлі - продажу трактору "Беларус -920" від 23.12.2010р., яке стало причиною його (позивача) відмови від договору відповідно до п.2 ст. 666 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України. Відмову від договору купівлі - продажу позивач оформив у вигляді листа -вимоги від 12.04.2011р., яку відповідач отримав 21.04.2011р.

Відповідач позов не визнав, вважає позовні вимоги повністю безпідставними і необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2010р. між сторонами даного спору у спрощений спосіб було укладено договір купівлі - продажу трактору "Беларус -920" вартістю 145000 грн. (далі - Договір, правочин).

Правовідносини, у які сторони вступили укладаючи Договір, врегульовані, зокрема, спеціальним актом цивільного законодавства - Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим Постановою КМУ від 11.11.2009р. № 1200 (далі -Порядок). Згідно з п.5 Порядку торгівельна діяльність у цієї сфері регулюється також Господарським і Цивільним кодексами України.

Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності.

Згідно з п. п. 33, 34 Порядку на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, споживачеві видається копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності (на транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які підлягають обов'язковій сертифікації), сервісна книжка, експлуатаційна документація, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі, довідка -рахунок або акт приймання -передачі транспортного засобу від виробника, а у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або його уповноваженим дилером - акт приймання - передачі транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, який укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

У разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, разом з довідкою - рахунком суб'єкт господарювання видає споживачеві оригінал або копію вантажної митної декларації.

На проданий транспортний засіб продавець зобов'язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається у виданій споживачеві довідці-рахунку або в акті приймання -передачі.

Згідно з п. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У разі непередання покупцеві приналежностей товару та документів настають наслідки, передбачені п. п. 1, 2 ст. 666 ЦК України: якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі - продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі - продажу та повернути товар продавцеві.

Як встановлено судами різних інстанцій під час розгляду справ №4/5004/1545/11 та №5004/10/12, на виставковому майданчику ТОВ "Техноторг -Дон" у м. Луцьк по вул. Дубнівська, 18-а за видатковою накладною № ТехШ000145 від 30.12.2010р., ФОП ОСОБА_1 отримав трактор "Беларус -920". Платіжними дорученнями №1-24/12 від 23.12.2010р., №3-24/12 від 24.12.2010р., №1-29/12 від 29.12.2010р. та №1-30/12 від 30.12.2010р позивач повністю оплатив рахунок-фактуру відповідача № ТехШ000163 від 23.12.2010р. на 145000 грн. 00 коп.

В порушення приписів п. 2 ст. 662 ЦК України та п. п. 33, 34 Порядку відповідач (продавець) не передав позивачу (покупцю) одночасно з трактором (товаром) документів, що стосуються товару.

З метою отримання документів (довідки - рахунку та номерного знаку) 14.03.2011р. позивач направив відповідачу вимогу, встановивши розумний (на його думку) семиденний строк для їх передання: до 28.03.2011р. Однак у встановлений строк (і навіть на дату прийняття рішення у справі) документи на номерний знак відповідач позивачу не передав, чим порушив позивача та вимоги п. 1 ст. 666 ЦК України.

За таких обставин позивач був змушений скористатися правом, наданим йому п. 2 ст. 666 ЦК України та відмовитися від договору купівлі-продажу, одночасно повідомивши продавця про повернення товару, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_2.

Відмову від договору купівлі -продажу з пропозицією повернення вартості товару (145000 грн. 00 коп.), позивач оформив листом-вимогою від 12.04.2011р., яку відповідач отримав 21.04.2011р.

Вимога позивача про стягнення 145000 грн. 00 коп. побудована на п.1 та п.3 п. п. 3 ст. 1212 ЦК України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Незважаючи на те, що Договір між сторонами є розірваним, дотепер відповідач не повернув позивачеві вартість трактору "Беларус -920" у розмірі 145000 грн. 00 коп. та не з'явився для отримання трактору (товару) за місцем його зберігання.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача цілком правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо неналежного стану трактора не можуть вплинути на висновок суду про задоволення позову, оскільки

по-перше: відомості щодо технічного стану трактору, які зафіксовані в двох різних актах від 30.03.2012р., є суперечливим; акти від 30.03.2012р. складені заінтересованими сторонами, тому не можуть об'єктивно відображати стан трактору;

по-друге: технічний стан трактору не стосується предмету спору; можливість застосування покупцем положень п. 2 ст. 666 ЦК України (відмова від договору) законодавець не ставить у залежність від якості та стану товару.

Решта заперечень відповідача повністю спростовується матеріалами справи та судовими рішеннями у справах №4/5004/1545/11 та №5004/10/12.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Техноторг -Дон" (54001, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113/1; ідентифікаційний код 31764816) на користь ФОП ОСОБА_1 (43026, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у сумі 145000 (сто сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., та судові витрати у сумі 1450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. - державне мито; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено і підписано 27 червня 2012 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька