Рішення № 25103756, 03.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2012 р. Справа № 18/056-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Вишгород

про стягнення 4375,30 грн.

Суддя А.Кошик

Представники:

Від позивача: Корнієнко Г.О.

Від відповідача: Снігур Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі - відповідач) про стягнення 4375,30 грн.

Провадження у справі №18/056-12 порушено відповідно до ухвали суду від 01.06.2012 року та призначено справу до розгляду на 14.06.2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.06.2012 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 03.07.2012 року.

В судовому засідання 03.07.2012 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні 03.07.2012 року позовні вимоги визнав частково за вирахуванням суми франшизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено.

06.10.2009 року громадянин ОСОБА_3 (Страхувальник) уклав з Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія 611»(Страховик) Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 3/211, згідно із яким застраховано майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані із володінням, розпорядженням і користуванням транспортним засобом SAMAND СПГ (реєстраційний номер - НОМЕР_2).

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія 611»(позивач) є єдиним правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія 611»у зв'язку із зміною його найменування.

28.08.2010 року Страхувальник звернувся до ЗАТ «Страхова компанія 611»із заявою-повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 28.08.2010 року у м. Сімферополі на вул. Севастопольська - вул. Ценського за участю застрахованого автомобіля SAMAND СПГ (реєстраційний номер - НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Mitsubishi (реєстраційний номер - НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_5.

Відповідно до пункту 4.6.1. Договору страхування пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належить до страхових випадків.

У зв'язку з чим, після встановлення причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, та отримання необхідних документів, ЗАТ «Страхова компанія 611»було визнано зазначену подію страховим випадком і здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 4 375,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4786 від 15.12.2010 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до постанови Центрального районного суду м. Сімферополя від 28.09.2010 року громадянин ОСОБА_5 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення вимог Правил дорожнього руху, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль SAMAND СПГ (реєстраційний номер - НОМЕР_2).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mitsubishi (реєстраційний номер - НОМЕР_1) ОСОБА_5 була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4025920 від 07.08.2010 року.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язковий ліміт відповідальності страховика, в межах якого страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із ст. 29 цього ж Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, також додаються витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Нормативно, законодавством України визначено порядок розрахунку розміру заподіяної шкоди. Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, належним доказом розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт є звіт суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 5, 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на норму ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, з огляду на норму ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем, зменшується на суму франшизи в сумі 510,00 грн., яка відшкодовується виключно Страхувальником, а не відповідачем.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від громадянина ОСОБА_5 відшкодування майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля SAMAND СПГ (реєстраційний номер - НОМЕР_2), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 28.08.2010 року на автошляху на вул. Севастопольська - вул. Ценського у м. Сімферополі. Оскільки, цивільно-правова відповідальність громадянина ОСОБА_5 під час керування автомобілем Mitsubishi (реєстраційний номер - НОМЕР_1) застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», позивач має до останнього право вимоги щодо відшкодування спірної майнової шкоди.

Як встановлено судом, відшкодування заподіяної гр. ОСОБА_5 шкоди відбувається відповідачем у порядку та в межах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто в підтвердженому розмірі за вирахуванням франшизи, що складає 3865,30 грн.

Як зазначає позивач, ним у січні 2011 року, з метою досудового врегулювання спору, надіслано на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»претензію про відшкодування матеріальної шкоди № 97 від 24.01.2011 року та надано всі передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»документи, якими обґрунтовується відповідна вимога. Однак, відповідна претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на момент вирішення спору по суті відповідач позовні вимоги на суму 3865,30 грн. не заперечував та не спростував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі оціненої шкоди за вирахуванням франшизи, що складає 3865,30 грн.

Відшкодування витрат на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія 611»(01010, м. Київ, вул. Московська, 8, літера Б, код 34241389) 3865,30 грн. збитків у порядку регресу та 1421,89 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя А.Ю. Кошик