Рішення № 251036, 09.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/340

09.11.06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпродукт"

про стягнення 20765,65 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Решетняк Т.П. (довіреність від 15.09.2006 р.)

Від відповідача: Мазко М.В. (довіреність від 09.11.2006 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 20765,65 грн. заборгованості за договором № 1110-051 від 11.10.2005 року. Зазначена сума включає в себе: 20765,65 грн. основного боргу та 16181,97 грн. пені. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 02.10.2006 р. порушено провадження у справі.

Відповідач з‘явився у судове засідання, призначене на 09.11.2006 р., відзив на позовну заяву не надав, проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що сума заборгованості в розмірі 20765,65 грн. сплачена відповідачем.

Ухвалою суду від 18.10.2006 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст.77 ГПК України.

До прийняття рішення у справі, в порядку ст. 22 ГПК України, позивач в судовому засіданні подав уточнення до позовної заяви, яким зазначив, що після звернення позивача до суду відповідач частково сплатив суми заборгованості, та у зв‘язку із зазначеним просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4612,11 грн. та пеню в розмірі 3620,56 грн. та покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

В судовому засіданні, призначеному на 09.11.2006 р., представник позивача подав заяву, якою просить стягнути з відповідача судові витрати, пов‘язані з службовим відрядженням представника позивача для участі в судовому засіданні в розмірі 346,00 грн.

В судовому засіданні, призначеному на 09.11.2006 р., за згодою сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерпродукт” (відповідачем) укладено договір № 1110-051, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався передати, а дистриб’ютор (відповідач) –прийняти та оплатити товар в асортименті, з метою подальшого продажу клієнтам на території, на яку розповсюджуються повноваження дистриб‘ютора, а саме на території: м. Києва, Київської області.

Умовами вказаного договору (п. 6.2.) було встановлено, що здача товару постачальником та його приймання дистриб‘ютором за найменуванням, кількістю (вагою) і за ціною здійснюється на підставі товарної накладної і тільки у відповідності з погодженим сторонами замовленням. Дистриб‘ютор приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в погодженому сторонами замовленні.

Відповідно до п. 5.5. договору дистриб‘ютор зобов‘язався здійснити оплату партії поставленого товару в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих при поставці накладних, підписаних уповноваженими представниками постачальника та дистриб‘ютора згідно з додатковим иумовами поставки або замовлення.

Позивач на виконання умов договору № 1110-051 від 11.10.2005 р. згідно специфікацій за видатковими накладними поставив відповідачу товар на загальну суму 125000,00 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого товару відповідачем виконано лише частково.

25.07.2006 р. позивач направив на адресу відповідача претензію за № 217 з вимогою негайно погасити суму заборгованості, яку відповідач отримав 25.07.2006 року. На момент звернення позивача до суду відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

В ході судового розгляду судом встановлено, що зобов‘язання по оплаті поставленого товару на суму 20765,65 грн. відповідачем було виконано після звернення позивача до Господарського суду міста Києва, про що було повідомлено в судовому засіданні представником відповідача та підтверджено платіжними дорученнями: № 1997 від 18.09.2006 р. на суму 500,00 грн., № 2031 від 25.09.2006 р. на суму 1500,00 грн., № 2045 від 27.09.2006 р. на суму 1500,00 грн., № 2046 від 27.09.2006 р. на суму 2000,00 грн., № 2061 від 02.10.2006 р. на суму 1000,00 грн., № 2072 від 03.10.2006 р. на суму 1000,00 грн., № 2079 від 04.10.2006 р. на суму 1000,00 грн., № 2096 від 05.10.2006 р. на суму 2357,93 грн., № 2126 від 09.10.2006 р. на суму 1000,00 грн., № 2138 від 11.10.2006 р. на суму 2795,59 грн., № 2158 від 12.10.2006 р. на суму 1500,00 грн., № 2174 від 16.10.2006 р. на суму 4400,00 грн., № 2238 від 24.10.2006 р. на суму 212,21 грн.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4612,11 грн. підлягає припиненню, оскільки відсутній предмет спору в цій частині.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 3620,56 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2. договору № 1110-051 від 11.10.2005 р. передбачено, що у випадку порушення строків оплати або поставки товарів, передбачених цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару або простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 2502,42 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов‘язані з службовим відрядженням представника позивача для участі в судовому засіданні, в розмірі 346,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до інших витрат відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України). До кола зазначених осіб, у відповідності до ст. 30 ГПК України, віднесено, зокрема, посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Вказане підтверджується також п. 1 роз‘яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” із змінами внесеними роз‘ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609.

Позивачем в якості доказів понесення витрат, пов‘язаних з службовим відрядженням представника позивача для участі в судовому засіданні, надано проїзні документи: ЖД № 312098 від 17.10.2006 р., ЖД № 312099 від 18.10.2006 р., ЖД № 314579 від 08.11.2006 р., ЖД № 314580 від 09.11.2006 р. вартістю 74,00 грн. кожний, всього на загальну суму 296,00 грн. Позивачем також надано довідку видану юрисконсульту Решетняк Т.П. про те, що вона одержала на оплату відрядження (добові) 18.10.2006 р. –25,00 грн., 08.11.2006 р. –25,00 грн., всього –50,00 грн. у зв‘язку з відрядженням в місто Київ для участі у розгляді Господарським судом міста Києва справи № 39/340 про стягнення з ТОВ “Інтерпродукт” заборгованості по платежам.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов‘язаних з службовим відрядженням представника позивача для участі в судовому засіданні, в розмірі 346,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 207,65 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4612,11 грн. в зв‘язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпродукт” (02140, м. Київ, вул. Гришка, 8-Б, к. 6; код ЄДРПОУ № 31571793, рахунок № 2600610545 в АППБ “Аваль” м. Києва, МФО 300335), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод” (51600, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, вул. Тітова, 198; код ЄДРПОУ № 31716783; рахунок № 26009105911591 у Дніпродзержинському ВДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 305017) 2502,42 грн. (дві тисячі п‘ятсот дві гривні 42 коп.) пені, 346,00 грн. (триста сорок шість гривень 00 коп.) витрат, пов‘язаних із службовим відрядженням представника для участі в судовому засіданні, 207 (двісті сім) грн. 65 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.