Рішення № 25103574, 04.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/6425-2012 04.07.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»Простягнення 25 500,00 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаЛазор А.І.Від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(далі позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(далі - відповідач) про стягнення 25 500,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим. що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 25 500,00 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 01.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 15.06.2012 р.

15.06.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки спірна ДТП мала місце 05.09.2010 р., а звернення із регресною вимогою більш ніж через рік з дати ДТП (06.04.2012 р.).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2012 р у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 04.07.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019797249, яке отримане останнім 25.06.2012 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2010 р. між позивачем та Представництвом «Турецькі авіалінії ТНК»укладено договір №.620594602.10 добровільного страхування засобів наземного транспорту, за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб при використанні застрахованого транспортного засобу «Тоуоta Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.09.2010 р. о 22 годині 15 хвилин громадянин ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ГАЗ 3110». державний реєстраційний номер НОМЕР_2. по вул. Лєрмонтова зі сторони пр. Перемоги, в м. Сімферополі, не обрав безпечної дистанції, внеаслідок чого з врахуванняма дорожньої обстановки допустив зіткнення з автомобілем марки «Тоуоta Avensis». державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався попереду, що підтверджується довідкою №8680358 від 06.09.2010 р. УДАІ м. Сімферополя, за підписом начальника УДАІ м. Сімферополя А.Д. Осодовського.

З постанови про відказ в порушені кримінальної справи від 14.09.2010 р. вбачається, що дії водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «ГАЗ 3110», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, знаходяться в прямому причинному зв'язку із ДТП, яка сталася о 22 годині 15 хвилин по вул. Лєрмонтова в м. Сімферополі, а в діях водія ОСОБА_4. який керував транспортним засобом «Тоуоta Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ознаки порушення вимог пунктів Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з подіями ДТП не вбачається.

24.09.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Тоуоta Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, за змістом якої просив позивача суму страхового відшкодування перерахувати на рахунок ПП Бестаєв.

Відповідно до звіту №SL13726 дослідження вартості колісного транспортного засобу «Тоуоta Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 20.09.2010 р. ПП «Експертна компанія «Укратоекспертиза», що діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №8042/08 від 28.11.2008 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Тоуоta Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 33 878,56 грн.

Позивач 08.10.2010 р. виконуючи зобов'язання за договором, на підставі рахунку №33 від 13.09.2010 р. перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 33 092,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9647 від 08.10.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ГАЗ 3110». державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована - відповідачем згідно із полісом №ВЕ/494196. Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/4941967) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 01.05.2010 р. по 30.04.2011 р.

Відповідно до п. 4 полісу ВЕ/4941967 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ПП «Люкс - КХ Крим»та ОСОБА_2, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3 автомобіля «ГАЗ 3110», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ СК «Перша».

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України 'Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тоуоta Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 33 878,56 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 33 092,10 грн.

В позовній заяві позивачем зазначено, що оскільки обов'язків ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілих становить 25 500,00 грн., то ним набуто право вимоги у визначеному розмірі, що ним відображено в прохальній частині позовної заяви.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування в порядку зворотної вимоги №2/30-03-12 від 30.03.2012 р. в сумі 25 500,00 грн. Відповідач листом №1045 від 11.04.2012 р. надіслав відповідь на заяву №2/30-03-12, за змістом якого, відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, з огляду положень п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме оскільки спірна ДТП мала місце 05.09.2010 р., а звернення із регресною вимогою більш ніж через рік з дати ДТП (дата отримання заяви 06.04.2012 р.). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, зазначені статті передбачають, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

З огляду на мотивовану відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач до спливу 90-денного строку, передбаченого п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній після набрання чинності Закону №3045 від 17.02.2011 р. звернувся із позовом до суду, оскільки спір щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 25 500.00 грн. в порядку регресу існував на момент такого звернення.

Щодо відмови у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу з підстав викладених у листі №1045 від 11.04.2012 р. та відзиві на позовну заяву суд відзначає наступне.

Положеннями п. 37.1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплаті страхового відшкодування" №3045) визначено, що неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Дорожньо-транспортна пригода, яка є страховим випадком, за договором страхуванням цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу (поліс №ВЕ/4941967), мала місце до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 р. №3045-УІ, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до внесення змін Законом У країни. 17.02.2011 р. №3045-УІ.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до внесення змін Законом України 17.02.2011 р. №3045-У1 не передбачав права страховика на відмову у виплаті страхового відшкодування, у випадку коли заява про страхове відшкодування не подана впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, з підстав викладених у листі №1045 від 11.04.2012 р. та відзиві на позовну заяву відповідач не правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Полісом №ВЕ/4941967 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн. франшиза 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. розрахованої за правилами цього підпункту. З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВЕ/4941967 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/4941967 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00 грн. (25 500,00 грн. розмір ліміту відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 510,00 грн. франшизи за полісом №ВЕ/4941967) у строк до моменту звернення ПрАТ "АСК "Інго-Україна" до суду. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна»суми страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.

У стягненні франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду на положення ст, 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»(04116, м. Київ. вул. Старокиївська. буд. 10 И; ідентифікаційний код 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(01054. м. Київ, вул. Воровського. буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 577 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн. 31 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 05.07.2012 р.