Рішення № 25103561, 26.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/6314-2012 26.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

До Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія

"Київбудком"

Про стягнення 85 789,99 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 266 від 26.01.2012;

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" про стягнення 85789,99 грн. за договором фінансового лізингу № 070116-05/ФЛ-Ю-С від 16.01.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" та Закритим акціонерним товариством «Київська будівельна компанія "Київбудком" було укладено договір фінансового лізингу № 070116-05/ФЛ-Ю-С. На виконання умов договору позивачем було передано в користування відповідачу майно, що є предметом договору фінансового лізингу та сторонами був підписаний акт прийому-передачі майна в користування від 29.01.07. за договором № 070116-05/ФЛ-Ю-С від 16.01.07. стосовно автобетонозмішувача АБС-7 ДА Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору) та п.п. 3.4.1.-3.4.5. договору.

Проте відповідач зобов'язання за договором щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого за травень 2009 року у нього виникла заборгованість в сумі 12138,64 грн. та 54444,32 грн. боргу несплаченої вартості майна.

Також позивач нарахував відповідачеві 3 % річних у сумі 5823,85 грн., збитки понесені у зв'язку із знеціненням грошових коштів в розмірі 13383,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.12. порушено провадження у справі № 5011-30/6314-2012, розгляд справи було призначено на 29.05.12.

Представники сторін в судове засідання 29.05.12. не з'явились, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/5406-2012 не виконали.

Ухвалою суду від 29.05.12 відкладено розгляд справи на 26.06.12 у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконання з їх боку вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 26.06.12. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду, підтримав заявлені вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.12. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/6314-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія "Київбудком" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 070116-05/ФЛ-Ю-С (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору якого наведена в специфікації (додаток № 2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно додатку № 2 (специфікація) від 16.01.07. предметом лізингу є автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, в кількості 1 одиниця, загальною вартістю 350 000,00 грн.

Згідно пункту 4.3 договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджує якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

На виконання зазначеного пункту договору позивачем було передано в користування відповідачу майно, що є предметом договору фінансового лізингу. Сторонами був підписаний акт прийому-передачі майна в користування за договором № 070116-05/ФЛ-Ю-С від 16.01.07. автобетонозмішувача Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер НОМЕР_1.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено лізингові платежі, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 138,64 грн. (платіж за травень 2009 р.) та 54 444,32 грн. боргу несплаченої вартості майна.

За неналежне виконання зобов'язань нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 13383,18 грн., 3% річних в сумі 5823,85 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами п. 4.3. договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджує якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту приймання-передачі від 29.01.2007, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідач прийняв предмет лізингу : автобетонозмішувач Tigarbo на шасі КАМАЗ-53229, модель АБС-7DA, державний номер НОМЕР_1, в кількості 1 одиниця.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно п. 3.1. договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1 -3.4.5 Договору. Лізингові платежі включають:

- платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна (п. 3.1.1);

- винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного у пунктах 3.4.1 -3.4.5 договору (п. 3.1.2).

Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість майна на момент укладення договору становить 350 000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.3 договору загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно складає суму без ПДВ 20% -80 333,14 грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1 -3.4.5 договору.

Дослідивши умови договору № 070116-05/ФЛ-Ю-С від 16.01.07. суд дійшов висновку, що зазначена в п.3.3 договору винагорода має правову природу винагороди фінансового посередника, а не комісіонера.

Додаток № 1 (Графік сплати лізингових платежів), оформлений у вигляді таблиці, містить суми, які відповідають "платежу, який відшкодовує (компенсує) частину вартості майна, в т.ч. ПДВ 20%, грн." (колонка таблиці № 4), "винагороді (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно, без ПДВ, грн.", (колонка таблиці № 5) та "загальній сумі платежу, в т.ч. т.ч. ПДВ 20%, грн." (колонка таблиці № 6).

Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у наступному порядку:

Згідно п. 3.4.1. договору лізингоодержувач здійснює платежі за договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Сума Sn , що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:

So * Kn

Sn = ____

Ko

де Кn - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), збільшений на 1,5%.

Ко - курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого під заставу майна (надалі -"Банківська установа").

Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США) визначається за даними Банківської установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі -"довідка Банківської установи").

Лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки Банківської установи.

До моменту отримання довідки Банківської установи, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору. У випадках коли за даними довідки Банківської установи, розмір Ко (кількість гривень отримана від продажу одного долару США) буде меншим за курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США) встановлений Національним Банком України на дату укладання цього договору, здійснюється перерахунок лізингових платежів сплачених із розрахунку, що Ко дорівнює курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору. У цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання довідки Банківської установи та виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.

* - знак множення;

__ - знак ділення;

Sо - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

У випадку, якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним банком України, перевищуватиме курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеною формулою використавши в якості Кn курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним банком України на дату фактичної сплати лізингового платежу, збільшений на 1,5%. Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.

Датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Згідно п. 3.4.2. договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 3.4.1. цього договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким Банківська установа, по дорученню лізингодавця, фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.

В інших випадках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі з наступним коригуванням в порядку передбаченому пунктом 3.4.1. договору, за умови, що розмір Kn, зазначений у п. 3.4.1. договору прирівнюється до курсу гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким Банківська установа по дорученню лізингодавця фактично здійснила продаж коштів у іноземній валюті, збільшеному на 1, 5%.

Згідно п. 3.4.3. договору якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Відповідно до п. 3.4.4. договору в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу (в тому числі додаткової винагороди (комісії) у відповідності до пунктів 7.10 та п. 17.3. цього договору) розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. В цьому випадку лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Згідно п. 3.4.5. договору коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1.-3.4.4. договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів -комісію (винагороду) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

Таким чином, умовами договору фінансового лізингу сторонами було погоджено спеціальний порядок розрахунків, який передбачає проведення коригування лізингових платежів, що будуть перераховані відповідачем на час здійснення відповідних розрахунків. Результат такого коригування відноситься на винагороду лізингодавця та не збільшує вартість майна.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.05.07. позивач направив на адресу відповідача довідку про курс продажу валюти, відповідно до якої позивач здійснив продаж коштів у іноземній валюті за курсом 5, 005 грн. за один долар. Вказану довідку відповідач отримав 23.05.2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції наявним в матеріалах справи.

Наданий позивачем в позовній заяві розрахунок лізингового платежу за травень 2009 року на суму 12 138,64 грн., у відповідності до п. 3.4.1 договору містить зазначення розміру Кn (курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), збільшений на 1,5%).

З огляду на вищенаведене судом встановлено, що позивач вірно нараховує відповідачу лізингові платежі з урахуванням визначених сторонами умов пунктів 3.4.1. - 3.4.4. договору та "суми платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1)".

Відповідач в порушення п. 3.1. договору, Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1 -3.4.4 договору свої зобов'язання по оплаті щомісячних лізингових платежів повністю не виконав, тому сума загальної заборгованості по черговим лізинговим платежам за обґрунтованими розрахунками позивача за травень 2009 року становить 12 138,64 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів за травень 2009 року у повному обсязі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по сплаті лізингових платежів в розмірі 12 138,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем у відповідності до п. 14.8. договору пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 54 444,32 грн. боргу несплаченої вартості майна, при цьому посилаючись на те, що прострочення по сплаті лізингових платежів мало місце понад 30 днів.

Пунктом 14.8. договору передбачено, що в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким, що настав.

Отже, даний пункт договору передбачає право лізингодавця вимагати дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення вимоги частини загальної вартості майна за умови, якщо прострочення за будь-яким з лізингових платежів мало місце понад 30 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 25.05.09. надіслано відповідачу вимогу за № 2728 від 19.05.09. про сплату всієї несплаченої вартості майна.

З Графіку сплати лізингових платежів № 1 вбачається, що строк оплати за травень 2009 року встановлено 19.05.2010.

Таким чином, прострочення по сплаті лізингового платежу за травень 2009 року понад 30 днів мало місце.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по сплаті несплаченої вартості майна в розмірі 54 444,32 грн. підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату по лізинговим платежам не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті лізингових платежів та платежу по сплаті несплаченої вартості майна, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 13383,18 грн. збитків від знецінення грошових коштів та 3% річних в розмірі 5823,85 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 13383,18 грн. збитків у зв'язку із знеціненням грошових коштів та 3% річних в розмірі 5823,85 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, код ЄДРПОУ 24934463) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 66 582 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 96 коп. основного боргу, 13 383 (тринадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 18 коп. збитків від знецінення грошових коштів, 5 823 (п'ять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 85 коп. - 3% річних, 1 715 (одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.07.12.

Суддя Т.М. Ващенко