Рішення № 25103516, 26.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/6461-2012 26.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго";

до Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"

про стягнення 5 316 632,21 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-9 від 13.02.12;

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5 316 632 грн. 21 коп., в тому числі 4 980 476 грн. 53 коп. -сума основного боргу; 123 432 грн. 58 коп. -3% річних, 212 723 грн. 10 коп. -збитки завдані інфляцією, відповідно до умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532027 від 01.05.04.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.12. порушено провадження у справі № 5011-30/6461-2012, розгляд справи було призначено на 29.05.12.

Представник відповідача в призначене судове засідання 29.05.12 не з'явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав.

Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 26.06.12. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 26.06.12. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 557 579,54 грн. - основного боргу, 123432,58 грн. -3 % річних та 212 723,10 грн. -збитків від інфляції.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.12. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/6461-2012.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.04 між позивачем як правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" та відповідачем як правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»було укладено договір № 1532027 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води до будинків згідно переліку (додаток № 7 до договору), що перебувають на балансі позивача, для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 48472,5 Гкал/рік, а відповідач -забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення договору розрахунковим способом та по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням КМДА, а з 01.01.11. -затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1. договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеному в додатку 1.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноважного представника постачальника).

Постачальник зобов'язується:

2.2.4. сповіщати споживача в 5-денний термін про зміну тарифів на теплову енергію та технічне обслуговування.

2.2.5. на вимогу споживача надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів тепло споживання тощо, яка стосується предмета договору.

Відповідно до п. 2.3.1. договору, споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Згідно з п. 2.3.4. договору, споживач зобов'язується своєчасно письмово сповіщати постачальника про зміну загальної опалювальної площі за орендарями та кількості мешканців -до 20 числа поточного місяця; непередбачені перерви в теплопостачанні (при відсутності у споживача комерційних приладів обліку) -на протязі 2-х днів з моменту припинення їх надання; зміну власних юридичних реквізитів та при необхідності переукладати договір; планування проведення реконструкції тепловикористовуючих систем та обладнання будинку.

Пунктом 2.3.5. договору передбачено, що споживач зобов'язується забезпечувати:

- своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію;

- своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями;

- прийняття всіх заходів (в т. ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України;

- безперешкодний цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикористовуючих установок та приладів обліку споживача для виконання ними службових обов'язків.

У пункті 2.4. договору зазначено права постачальника:

2.4.1. на часткове або повне припинення постачання теплової енергії споживачу у разі недотримання ним термінів оплати коштів за спожиту теплову енергію (додаток 2), а також за інших обставин, передбачених нормативними актами (додаток 5).

2.4.3. у разі порушень споживачем умов договору складати відповідні акти, приписи,проводити нарахування штрафних санкцій в п'ятикратному розмірі та при необхідності, звертатися до суду, у встановленому чинним законодавством порядку.

2.4.4. вносити до договору зміни, погоджені із споживачем, та при необхідності -переукладати договір.

2.4.5. на внесення обмеження споживачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку, шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення -в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела постачальника, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію.

Споживач має право перевіряти достовірність нарахувань та проведення розрахунків за теплову енергію, згідно з умовами договору (п. 2.5.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 4 договору встановлений з дня його підписання до 31.12.04. та вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

У пункті 9 додатку № 2 до договору № 1532027 від 01.05.2004 року зазначено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм), відомостей обліку споживання теплової енергії за листопад 2009 - квітень 2012 років підтверджується факт поставки відповідачу в цей період теплової енергії вартістю 20 303 306,76 грн.

Поясненнями позивача, частково його розрахунком, довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію підтверджується факт оплати відповідачем спожитої теплової енергії у розмірі 15 322 830,23 грн., крім того відповідачем було погашено заборгованість в сумі 422 896,99 грн. після звернення позивача в суд з цим позовом.

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 422 896,99 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з даним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532027 від 01.05.2004 року в період з 01.11.2009 року по 01.04.2012 року у відповідача перед позивачем в сумі 4 557 579,54 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційну складову боргу в сумі 212 723,10 грн. та 3% річних в розмірі 123432,58 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, що передбачають право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а не лише за ті періоди, коли індекс інфляції становив більше 100%.

У поданому розрахунку позивач безпідставно не врахував індекси інфляції за період липня-серпня 2011 року.

Отже, позивач має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), тому суд здійснив власний розрахунок суми інфляційних витрат з урахуванням індексу інфляції за липень-серпень 2011 року:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу, грн.01.07.2011 - 31.07.20111477009.240.987-19201.1201.08.2011 - 31.08.20111219926.600.996- 4879.71 Всього:- 24080,83

Таким чином, за перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить 153529,63 грн. -24080,83 грн. = 129448,80 грн., в частині стягнення 83274,30 грн. слід відмовити.

За перерахунком суду розмір 3 % річних від простроченої суми складає 101607,71 грн., в частині стягнення 21824,87 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 422 896,99 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача в суд з даним позовом, судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80 п.-1-1, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 5011-30/6461-2012 в частині вимог про стягнення 422896,99 грн. суми основного боргу припинити.

2. Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19, код 35534430) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 4 557 579 (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 54 коп. боргу, 129448 (сто двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 80 коп. збитків внаслідок інфляції за весь час прострочення, 101 607 (сто одну тисячу шістсот сім) грн. 71 коп. - три проценти річних з простроченої суми, 63092 (шістдесят три тисячі дев'яноста дві) грн. 40 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.07.12.

Суддя Т.М. Ващенко